Хвороба, яку спричинює вірус Зіка

Вірус Зіка – це поширений вірус, який переносять комарі, уперше виявлений у макак-резус в Уганді у 1947 році у рамках роботи мережі моніторингу за лісовою формою жовтої лихоманки. Потім, у 1952 році вірус був виявлений у людей в Уганді і в Об’єднаній Республіці Танзанія. Упродовж багатьох років виявлялися тільки окремі випадки захворювання людей в Африці і Південній Азії. У 2007 році в Західній частині Тихого океану стався перший документально зареєстрований спалах хвороби, викликаної вірусом Зіка. З 2013 року спалахи і випадки захворювання реєструються в Західній частині Тихого океану, Америці і Африці. З урахуванням того факту, що в результаті урбанізації і глобалізації стає все більше місць, сприятливих для життя і розмноження комарів, потенційно можливі великі епідемії хвороби, викликаної вірусом Зіка, в містах у глобальних масштабах.
В Італії за останні декілька місяців зареєстровані 7 випадків зараження вірусом Зіка.
В Україні, у тому числі Запорізькій області, випадки захворювання не виявлені.
Вірус відноситься до роду флавівірусів. Переносник – комарі роду Aedes (зазвичай кусають уранці, ближче до вечора і увечері), які також є переносниками збудників лихоманок денге, чикунгунья і жовтої лихоманки.
Кусаються тільки самиці комарів; вони практикують переривчасте живлення і віддають перевагу кусати кількох осіб. Самицям комарів, які повністю наситились, необхідно відпочити 3 дні, після чого вони відкладають яйця. Яйця можуть виживати до одного року без води. За наявності води – досить невеликої кількості стоячої води – яйця розвиваються в личинки, а потім в дорослі особини. Комарі інфікуються вірусом від людей. Передавати вірус Зіка можуть 2 типи комарів Aedes. У більшості випадків вірус Зіка поширюють комарі Aedes aegypti в тропічних і субтропічних регіонах. Комарі Aedes aegypti не виживають за нижчих температур. Комарі Aedes albopictus також можуть передавати вірус. Цей вид комарів може знаходитися в стані сплячки і виживати в регіонах з нижчими температурами. Комарі Aedes можуть пролітати, максимум, 400 метрів. На території України цих переносників немає, але люди можуть ненавмисно перевозити їх з одного місця в інше (наприклад, у багажнику машини, на рослинах).
Зараз резервуар вірусів в природі невідомий.
У 2009 році був зафіксований перший випадок передачі вірусу статевим шляхом. Нещодавно учені виявили вірус в слині хворого.
Зазвичай вірус Зіка викликає легке захворювання з симптомами, які з’являються через декілька днів після укусу інфікованим комаром. У більшості людей хвороба, викликана вірусом Зіка, супроводжується незначним підвищенням температури і висипанням. У інших людей можуть розвиватися кон’юнктивіт, болі в м’язах і суглобах, а також втома. Через 2-7 днів симптоми зазвичай проходять.
У 2015 році місцеві органи охорони здоров’я Бразилії спостерігали зростання числа дітей, народжених з мікроцефалією, що співпало за часом із спалахом хвороби, викликаної вірусом Зіка. Нині органи і установи охорони здоров’я досліджують потенційний зв’язок між мікроцефалією і вірусом Зіка, окрім інших можливих причин. Учені з’ясували, що вірус проникає через плаценту і тим самим представляє головну небезпеку для ще не народженого плоду. Мікроцефалія у плоду супроводжується невротичними відхиленнями, порушеннями зору і слуху, а також розумовою відсталістю. До появи додаткових даних вагітні жінки і жінки, які планують вагітність, повинні приділити особливу увагу захисту від укусів комарів.
Для більшості людей, у яких діагностується хвороба, викликана вірусом Зіка, діагноз ґрунтується на їхніх симптомах і відомостях про недавнє минуле (наприклад, про укуси комарів або поїздки в райони з відомою циркуляцією вірусу Зіка). Діагноз може бути підтверджений в лабораторії шляхом аналізу крові.
Для діагностики хвороби, викликаної вірусом Зіка, застосовують метод ПЦР (полімеразній ланцюговій реакції) і виділення вірусу із зразків крові. Серологічна діагностика може бути ускладнена, оскільки цей вірус здатний до перехресної реакції з іншими флавівірусами, такими як вірус лихоманки денге, вірус Західного Нілу і вірус жовтої лихоманки.
Хвороба, яку спричинює вірус Зіка, зазвичай протікає легко і не вимагає специфічного лікування. Люди, інфіковані вірусом Зіка, повинні багато відпочивати, пити достатньо рідини і приймати звичайні препарати для усунення болю і лихоманки. При посиленні симптомів необхідно звернутися за медичною допомогою до лікаря. Нині вакцини від цієї хвороби не існує.
Наявність комарів-переносників і місць їхнього розмноження вказує на значний ризик інфікування вірусом Зіка. Профілактика і контроль захворюваності, що ґрунтується на скороченні чисельності комарів шляхом усунення їхнього джерела (знищення і перетворення місць розмноження) і зниженні вірогідності контакту людей з комарами.
Для цього можна використати репеленти, носити одяг (бажано світлих тонів), який закриває більшу частину тіла, застосовувати фізичні бар’єри, такі як сітки, закриті двері і вікна, а також протимоскітні сітки для сну. Окрім цього важливо позбавлятися від можливих місць розмноження комарів, для чого слід звільняти, очищувати або накривати місткості, в яких може скупчуватися вода: відра, квіткові горщики, автомобільні шини.
Туристи повинні дотримуватися основних описаних вище заходів безпеки для захисту від укусів комарів. Вагітним або жінкам, які планують вагітність слід виконувати ці рекомендації, а у разі поїздок у райони, де протікає спалах хвороби, викликаної вірусом Зіка, вони можуть також проконсультуватися в місцевих органах охорони здоров’я.
На основі наявних даних ВООЗ не рекомендує вводити які-небудь обмеження на поїздки або торгівлю у зв’язку з хворобою, викликаною вірусом Зіка. В якості міри безпеки уряди деяких країн випустили рекомендації в області охорони здоров’я і поїздок для населення своїх країн на основі оцінок наявних даних і місцевих чинників ризику.
1.02.2016 року ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію глобального масштабу у зв’язку зі швидким темпом поширення вірусу. Вже підраховано, що на піврічну програму боротьби з вірусом Зіка ВООЗ вимагатиме 25 млн. доларів. Гроші підуть на вивчення інших шляхів передачі вірусу, окрім передачі комарами.

Циганкова Алла Миколаївна,
завідувач відділенням особливо небезпечних інфекцій ДУ “Запорізький обласний лабораторний Центр Держсанепідслужби України”