У ЗНУ обговорили жіночий досвід у часи війни

На історичному факультеті Запорізького національного університету презентували збірку наукових праць «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства», який вийшов за підтримки представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Зараз триває проведення серії публічних дискусій на основі вказаного видання. 

Презентували видання його авторки: Гелінада Грінченко, історик, науковий редактор часопису «Україна Модерна», професор кафедри українознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, голова Української асоціації усної історії; Катерина Кобченко, історик, науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету ім.Т.Шевченка, член правління Української Асоціації дослідників жіночої історії та Тетяна Пастушенко, старший науковий співробітник Національної академії наук України. 

Гості детально зупинилися на акцентах розвідок, представлених у виданні, та дійшли висновку, що важливою ідеологічною причиною подій на Сході України є й факт недостатнього вивчення досвіду Другої світової війни. 

Структурно книга складається з 10 розділів, серед яких зустрічаємо розріз таких тем: жінки у Другій світовій війні, радянські жінки, жінки-військовополонені, жіноцтво в УПА, підпіллі та партизанському русі, життя в окупації, гендерні виміри голокосту, жіночі обличчя примусової праці, тіло і влада: сексуальне насильство під час війни та спадок війни і повоєнні долі жінок. 

У збірнику свої розвідки представили не тільки вітчизняні, а й зарубіжні дослідниці. Особливістю видання є висвітлення маловивчених питань участі жінок у бойових діях, насильства над жінками та співучасті жінок у насильстві в роки війни. Крім того, упорядники намагаються вийти за рамки стереотипного бачення жінки в межах трикутника «зрадниця-жертва-героїня». Відтак вони показують складну й суперечливу картину жіночого повсякдення в надзвичайних історичних обставинах. Тож читач має нагоду отримати уявлення про сучасні феміністські підходи до вивчення теми «жінка і війна».

У збірнику «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства» саму проблему жіночого досвіду війни й було вперше поставлено в центр наукового обговорення. Тим більше на маргінесі дослідницького поля залишалися такі групи жінок, чий досвід війни не вписувався в героїчний наратив великої перемоги: ОУН-УПА, Голокосту, примусової праці на території Третього рейху. До речі, початок новому погляду на власне жіночий досвід війни, включно з його раніше замовчуваними сторінками, поклала в середині 80-х публікація спогадів жінок-червоноармійок, яку видала нобелівський лауреат Світлана Алексієвич.

Прокоментувати роботу над кількома своїми розділами книги змогли під час презентації кожна з дослідниць-гостей Запорізького національного університету. Так, Гелінада Грінченко зупинила увагу на пошуках мобілізаційних засобів, що мали порушити найчутливіші струни людської душі та засліпити бійців ненавистю до ворога (42-43-ті роки). Тож радянська пропаганда вдалася до експлуатації нечуваної для радянської людини тих часів теми сексуального рабства полонених жінок. 

Тетяна Пастушенко відзначила, що в роки війни кількість жінок у Червоній армії була безпрецедентною. Вони ставали льотчицями, танкістками, снайперками, зв’язківцями, медпрацівницями. Саме з цим образом жінки-ворога особливо боролися німецькі загарбники. У літературі навіть з’явився термін «баба з рушницею» («Flintenweib»). До нього участь у збройних конфліктах була протиприродною для жінок, таку поведінку вважали виявом надзвичайної жорстокості, яка не личить жінці. Вона підривала традиційний гендерний лад. Тож не дивно, що в наказі Головного командування 4-ї армії Групи армій «Центр» від 29 червня 1941 року «Про становище радянських військовополонених» прямо зазначалося: «жінок в уніформі необхідно розстрілювати».

Доречними паралелями завершився виступ ще однієї доповідачки, а саме Катерини Кобченко. Вона презентувала кілька доль жінок-героїнь, а наостанок прослідкувала їхнє увіковічення в пам’ятниках сьогодення, зокрема на прикладі Києва. Крім того, згадуючи про льотчиць-динамівок радянського часу пані Катерина не змогла оминути увагою й очевидну паралель із сучасною українською героїнею Надією Савченко. 

Наприкінці заходу зі щирою подякою звернулася до спікерок керівник Центру гендерної освіти, доцент ЗНУ Тетяна Голованова, яка відзначила, що ця презентація увійде в історію як непересічна і знакова подія. Вона також запросила усіх охочих на Гендерний форум Запоріжжя, який відбудеться 28 березня.

Прес-центр ЗНУ