«Система профілактики професійних захворювань»

У процесі трудової діяльності на працюючого впливають фактори виробничого середовища і трудового процесу, які можуть мати негативний вплив на здоров’я. І не становить сумнівів той факт, що повне виключення з виробничого середовища несприятливих факторів неможливо. Це практично неможливо навіть в тих виробництвах, де впроваджені передова технологія процесу, сучасне обладнання і для яких характерні висока культура виробництва і відмінне медичне обслуговування.

І тим більше це недосяжно на вітчизняних підприємствах в умовах економічної кризи, відсталої технології і застарілого обладнання. У зв’язку з цим гостро постає питання щодо профілактики професійних і професійно зумовлених захворювань.

Профілактика професійних і професійно зумовлених захворювань складається з системи заходів медичного (санітарно-епідеміологічного, санітарно-гігієнічного, лікувально-профілактичного і т.д.) та немедичного (державного, громадського, економічного, правового, екологічного та ін.) характеру, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві, зниження ризику розвитку відхилень в стані здоров’я працівників, запобігання або уповільнення прогресування захворювань, зменшення несприятливих наслідків.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) виділяє 3 види профілактики захворювань: первинну, вторинну і третинну.

Термін «первинна профілактика» позначає профілактику факторів ризику серед здорового населення, «вторинна» – профілактика розвитку захворювань при наявності факторів ризику, «третинна профілактика» – профілактика прогресування захворювань з метою уникнення інвалідності і передчасної смерті. В охороні здоров’я  України прийнято виділяти тільки 2 види профілактики – первинну й вторинну.

Первинна профілактика направлена на вивчення та зниження впливу факторів ризику, попередження розвитку захворювань як загальних для всього населення, так і окремих професійних, стажевих та вікових груп.

Вторинна профілактика направлена на попередження загострень та хронізації захворювань, обмежень життєдіяльності та працездатності, зниження загальної та професійної працездатності, що може привести до інвалідності та передчасної смерті.

За даними ВООЗ, понад 100000 хімічних речовин і 200 біологічних факторів, близько 50 фізичних та майже 20 ергономічних умов, видів фізичних навантажень, безліч психологічних і соціальних проблем можуть бути  шкідливими чинниками і підвищувати ризик нещасних випадків, хвороб або стрес-реакцій, визивати незадоволеність працею і порушувати благополуччя, а, отже, відображатися на здоров’ї. Порушення здоров’я і зниження працездатності працівників можуть зумовити економічні втрати до 10-20% ВНП. Більшість цих проблем можуть і повинні бути вирішені як в інтересах здоров’я і благополуччя працюючих, так і в інтересах економіки і продуктивності праці.

Для досягнення основної мети – збереження життя та здоров’я працівників, як під час роботи у шкідливих виробничих умовах, так і по закінченні трудової діяльності – повинні дієво працювати заходи профілактики на усіх етапах життєвого шляху. 

Повинна реалізовуватися громадська профілактика, яка полягає у створенні здорових та безпечних умов праці та побуту на виробництві  на робочому місці. А також заходи медичної профілактики, а саме:

-розробка та реалізація державної політики з охорони праці та здоров’я працівників;

-дотримання гігієнічних нормативів та регламентів, що забезпечують безпечність виробничих процесів;

-попередні (під час прийняття на роботу) та профілактичні медичні огляди з урахуванням загальних протипоказань, індивідуальної чутливості, прогностичних ризиків розвитку захворювання;

– нормалізація санітарно-гігієнічних та психофізіологічних умов праці;

 – раціональне використання засобів колективного захисту та засобів індивідуального захисту;

– проведення диспансерного нагляду та оздоровлення;

– впровадження принципу захисту часом (контрактної системи);

 – удосконалення лікувально-профілактичної, експертної та реабілітаційної медичної допомоги потерпілим на виробництві;

– навчання адміністрації та працівників організацій (підприємств) основам медичних знань, засобам збереження на робочому місці.

На сьогодні систему заходів медичного, а саме санітарно-гігієнічного характеру, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві та розвитку професійних та професійно обумовлених захворювань у працівників здійснює Державна служба України з питань праці та її територіальні органи. На території Запорізької області таким органом є Головне управління Держпраці у Запорізькій області.

Тільки за умови розвитку профілактики по усім напрямам можливе отримання здорового та працездатного населення,  економічного зростання та благополуччя країни.

Головний державний інспектор
відділу з питань гігієни праці
А.А. Сірогос