Студент із Запоріжжя став фіналістом Всеукраїнського конкурсу есе «Де я і Конституція»

Запорожець Дмитро Омельчак, що навчається на четвертому курсі інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого посів почесне третє місце у Всеукраїнському конкурсі есе «Де я і Конституція».

 

Конкурс було організовано Центром політико-правових реформ та Реанімаційним Пакетом Реформ для студентів з усієї України у межах інформаційної кампанії «КонституціЯ». Роботи приймалися в рамках трьох тематик: «Конституція як завершення революції»; «Як змусити владу дотримуватися Конституції?»; «Конституціоналізм як ідеологія успішного розвитку України».

Фіналіст конкурсу Дмитро Омельчак у своєму есе на тему «Як змусити владу дотримуватися Конституції?» говорить про історію Конституції, міжнародний досвід та відповідальність усього народу – щоб змусити владу дотримуватися Конституції, кожен має почати із себе.

Уривки з есе:

Важливо розуміти, що в Україні не існує проблеми невиконання Конституції та законів окремо представниками влади, а це є проблема всього суспільства, що у свою чергу породжує відповідне ставлення у можновладців.

Говорячи про представників влади, необхідно встановити їхню чітку політичну відповідальність за випадки порушення законодавства. Так, у Фінляндії у 2010 році прем’єр-міністр Матті Ванханен пішов у відставку після того, як пресі стало відомо, що для ремонту власного будинку він прийняв у якості подарунка кілька кубометрів дошки-вагонки. Політики та чиновники у європейських країнах йдуть з посад з етичних чи політичних міркувань за наявності обґрунтованих підозр про вчинення неправомірних діянь, а не чекають доки їх винесуть або виведуть у кайданках з кабінетів.

Одним з механізмів вирішення проблеми корупції є підняття заробітних плат державним службовцям. Ця ідея вже давно обговорюється в українському суспільстві і, навіть, реалізується на практиці в окремих сферах та органах влади, наприклад, у НАБУ, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Національній поліції. Але треба встановити гідну платню для всіх державних службовців. Так, середня заробітна платня чиновників у країнах Східної Європи становить від 700 до 1500 євро, в Україні ж цей показник на 2015 рік становив приблизно 4000 грн.
Прикладом ефективності механізму збільшення зарплат є Сінгапур. Завдяки, підняттю заробітних плат у цій країні багато професіоналів перейшли з приватного сектору на державні посади, тим самим пришвидшивши економічні перетворення у державі, та відпала спокуса корупції, бо мало хто з чиновників зважувався взяти хабар, побоюючись втратити місце роботи та свободу.     
Боротьба з корупцією потребує великої політичної волі від очільників держави та парламентарів. Необхідно приймати закони та створювати умови для роботи антикорупційних установ. Важливою умовою ліквідації корупції є спрощення бюрократичних процедур, унеможливлення двоякого трактування законів, що матиме негайний позитивний результат. Це доведено прикладом Одеської митниці, яка в результаті спрощення процедури оформлення вантажів для підприємців, перевиконала план надходжень до бюджету на 124 млн. грн. за січень 2016 року.
Боротьба з корупцією повинна бути системна, здійснюватися на всіх рівнях державної влади та в усіх регіонах країни. Звісно, для подолання корупції в Україні необхідно провести ще багато реформ, про які не було зазначено вище, наприклад, впровадження електронної моделі держави, обов’язкове подання декларацій чиновників (яке все відкладається українським парламентом), забезпечення прозорості та незалежності судової влади, незалежності ЗМІ, тощо. Врешті-решт, подолання цієї проблеми приведе до поваги до Конституції та законів України, утвердженні принципів законності та справедливості.  

Після вручення дипломів ми особисто поцікавилися у Дмитра, як можна змусити владу дотримуватися Конституції?

«Потрібно починати з боротьби з корупцією, – переконаний фіналіст. – Які б реформи не проводилися, корупція з’їдатиме усі досягнення. Нам потрібні нові типи політиків – чесні, справедливі, відкриті. Лише вони зможуть реформувати країну».

У нагородженні переможців взяли участь Оксана Сироїд, віце-спікер парламенту, Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, співголова Ради РПР, Дмитро Колмиков, експерт Центру політико-правових реформ, а також Юлія Кириченко, експерт з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, керівник конкурсу студентських есе.

Оксана Сироїд вражена бажанням молоді читати й розуміти Конституцію. «Есе – найкращий приклад розуміння того, що Конституція є вашою власністю – зауважила вона на нагороджені, – що це документ основоположний, який приймається на початку існування держави. Багато з вас писали про те, чому влада не дотримується Конституції. Я вам скажу. Тому що вона має власність на неї. Я вважаю перемогою вашу готовність брати на себе відповідальність за долю країни через знання і популяризацію Конституції».

У вступному слові до учасників конкурсу голова правління ЦППР, співголова Ради РПР Ігор Коліушко подякував студентам за активну життєву позицію. «Це перший крок, який наближує нас до розуміння важливості Конституції. Ваша самостійна, творча думка мене надихає. Такі люди як ви потрібні всюди. Конституція – це не документ юристів, – це документ громадян, який створює суспільний лад», – зауважив він.

Центр політико-правових реформ отримав 32 роботи студентів з різних факультетів вищих навчальних закладів із усієї України.  Перемогу отримала Анастасія Руссу м. Чернівці (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, інститут журналістики, 2 курс). Друге місце поділили між собою Богдан Бондаренко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет, 1 курс магістратури) та Олег Коковін (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, юридичний факультет, 3 курс). Третє посіли одразу три конкурсанти: Олександр Волошин (Національний університет «Одеська юридична академія», факультет підготовки слідчих, 4 курс), Лілія Луценко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, економічний факультет, 1 курс) та Дмитро Омельчак (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, інститут прокуратури та кримінальної юстиції, 4 курс).