Завершилися дослідження середньовічного загону археологічної експедиції ЗНУ

З 29 червня по 19 липня 2016 р. середньовічний загін археологічної експедиції ЗНУ продовжив дослідження золотоординського поселення Мечеть-Могила, розташованого поблизу с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області. Роботи велися в рамках навчальної польової археологічної практики студентами I курсу історичного факультету, у складі 10 осіб. Поселення Мечеть-Могила розташоване на території локального підвищення – Юрківської гори, на мису, утвореному відрогами балок Московської і Шаврової, що виходять до лівого берега р. Конка. За писемними і картографічними даними, с. Юрківка виникло на місці стародавнього міста, а сам населений пункт до 1862 р. носив назву Аул. В ході вивчення джерельної бази і археологічних досліджень з’ясувалося, що пам’ятка є лівобережною частиною великого міста, що розкинулося по обидва боки річки Конка (Кінська, Кінські Води). У науковій літературі цей унікальний об’єкт отримав назву городище Кінські Води, місто виникло у другій чверті XIV ст. в межах державного утворення Золота Орда.
Впродовж археологічних робіт 2016 року експедицією ЗНУ досліджувалася центральна частина культового спорудження на лівобережному поселенні. Учасники дослідили 64 м2 на глибину до 2,3 м. Зруйнований культурний шар мав потужність 2,2-2,25 м, в ньому виявили мозаїчні різнокольорові кашинні вироби – профільовану цеглу, геометричні плитки, мозаїчні панно, орнаментальні традиції яких характерні для суспільних будівель столиці Золотої Орди – міста Сарай-Бату на Нижній Волзі та мають перські, середньо- і малоазійські (сельджуцькі) витоки. Такими орнаментами прикрашали культові споруди – мечеті, або мавзолеї визначних осіб.
В центральній частині будівлі розчистили поховальний майданчик розмірами 6х8 м, долівка якого була вимощена квадратною цеглою, скріпленою за допомогою гіпсового розчину. В центрі дослідники відкрили поховання дорослої людини, здійснене в цегляному склепі. Небіжчик, за мусульманськими канонами, був зорієнтований головою на захід. Залишки дерева і залізних скоб свідчили про те, що поховання здійснили в гробовищі. Верхня частина склепіння була зруйнована в давні часи. Вірогідно, грабіжники намагались знайти в похованні якісь цінні речі. У північно-східній частині майданчика цього року відкрили другий цегляний склеп, в якому було поховано дитину. Як і поховання дорослого, дитяче погребіння також здійснювали за мусульманським обрядом. Для спорудження склепу, окрім цегли, застосовувалось каміння вапняку.
Поховальний майданчик обмежувався по периметру глибокою траншеєю, шириною до 2 м. Траншея відокремлювала поховання від решти споруди. Такі будівельні традиції характерні для мусульманських пам’яток Нижнього Поволжя і Кримського півострова золотоординського періоду. На теренах Запорізької області цегляні склепи такого типу у спорудах досліджені вперше.

Микола Єльников, викладач кафедри всесвітньої історії

та міжнародних відносин ЗНУ