Водоспади в степу

Моя  розповідь про один з самобутніх куточків Запорізької області – степу,що навкруги села Кам’яного, Вільнянського району. У чому ж особлива краса цих місць? В історичному і природному симбіозі цілинних, незайманих, плугом ділянок степу і гранітних каменів, плит, скель, валунів. Побачити вперше ці чудові місця мені допомогла Аліса, мешканка селища, яка запропонувала стати моїм провідником. За селом звертаємо в поле, уздовж ланцюга невеликих озер. Душа чекає чуда. Бо мені обіцяли показати справжній водоспад. Наша стежка, вьється серед польових квітів. Зовсім поруч автомобільна дорога. Але її не чути. Таке почуття, ніби знаходишся в якомусь загубленому світі. 20 хвилин і ось ми вже майже на місці. Десь поруч нас чекає водоспад.
  При нашому наближенні, зграї великих птахів злітають в повітря. Виявляється, що це білі і сірі чаплі. Їх дуже багато Піднімаючись все вище і вище, птахи роблять широке коло, і поспішають втекти подалі від нас.І тільки потім, відвернувшись від птахів, нарешті бачиш сам водоспад.

Ну що сказати? Вражає! струмені води, майже під прямим кутом течуть зі скелі, висота пристойна, бризки виблискують на сонці. Прекрасно! Довго милуюся, фотографую, потім в голову приходять думки, мовляв звідки узявся  цей водоспаду?  Довго думати не довелося. Каскад утворений за рахунок перепаду висот між озером розташованим вище, і низькою котловиною , де раніше видобували граніт. Цей колишній  невеликий кар’єр дуже старий, напевно початку 20 століття, а може бути ще древніший. Кам’яні схили поросли чагарником, невеликими деревами і травою. А ще неглибока водойма, і густий очерет. Для птахів там звичайно невеличкий рай.
Крім чапель там безліч чайок, диких качок і ще якихось, зовсім незнайомих мені птахів. На жаль, цей водоспад «працює» лише навесні. Допоки води багато, він милує погляди, а влітку  залишається тільки крихітний струмочок. Але цей ландшафтний куточок не втрачає своєї привабливості а ні влітку, а ні восени. Та й взимку він теж дуже гарний. Вдосталь намилувавшись, йдемо дивитися інший водоспад. Він знаходиться кілометрів за п’ять від першого, в долині річки «Мокра Московка». Цей водоспад повноводніший ніж перший. Але  в сухе і спекотне літо, він теж може пересихати. Виник він невипадково. Русло колись повноводної степової річки Московки,було перегороджено греблями, кам’яними насипами, для того що б підняти рівень води в самій річці. У місці цієї  дамби вода перетікаючи з одного рівня в інший утворює самий справжній водоспад. Рукотворність цього водоспаду анітрохи не применшує його мальовничості. Ось йдеш собі по польовій дорозі, степом і раптом зупиняєшся і від несподіванки. Тому що степова річка немовби перетворюється на гірській потік. А твоя підсвідомість намагається  знайти в своїх глибинах якусь аналогію побаченому. Почуття переповнюють. Поетичний настрій підсилює степовий простір біля водоспаду, польові квіти, блакитне небо з хмарами. Ще одна несподіванка- поруч з водоспадом на виступі скелі вибитий напис, що «на цьому місці в 1943 р загинув капітан Волошин». Але про це буде інша цікава історія, яку ми неодмінно розповімо в наступних номерах.

Олександр Максимов- текст, фото