ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ І ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ТА ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ

ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ І ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ТА ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ

Головне управління Держпраці у Запорізькій області нагадує, що для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовують у технологічних процесах.
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх у рот забрудненими руками.
Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.
Шкідливі речовини, що потрапили тим, чим іншим шляхом в організм людини можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метрологічних умов, індивідуальних особливостей організму.
Гострі отруєння виникають у результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини, потрапивши в організм, розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору в зубах, марганцю в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване «депо» і затримуватись у цьому тривалий час.
При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише накопичуватися в організмі (матеріальна кумуляція), але й викликати «накопичення» функціональних ефектів (функціональна кумуляція).
Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що наявні в повітрі робочої зони, визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена температура і вологість, як і значне м’язове напруження, в більшості випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для працівників, які працюють у шкідливих умовах, проводяться обов’язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні медичні огляди.
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини, спричинюють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їх кількість у повітрі перевищує граничну для поживної речовини величину.
Під граничною допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі виробничої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин або іншої тривалості (40 годин у тиждень) впродовж всього трудового стажу не може викликати захворювання або розладів у стані здоров’я та не впливає на здоров’я наступних поколінь.
За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
– речовини надзвичайно небезпечні – ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);
– речовини високо небезпечні – ГДК 0,1 …1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та солена, хлор, фенол, бром, йод);
– речовини помірно небезпечні – ГДК 1,1… 10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий, оксид цинку);
– речовини мало небезпечні – ГДК більше 10,0 мг/м3 (пари спирту, бензину, ацетону, аміак).
Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працівників включають:
– вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими;
– удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів;
– автоматизація: дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що включає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;
– герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції аспіраційних укриттів;
– функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціонування повітря, очисних викидів в атмосферу;
– попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;
– контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
– використання засобів індивідуального захисту.
Контроль за концентрацією шкідливих речовин повинен проводитися для
І класу небезпеки – 1 раз у 10 днів;
ІІ класу небезпеки – 1 раз у місяць;
ІІІ та ІV класу небезпеки – 1 раз у квартал.
Головне управління Держпраці у Запорізькій області закликає дотримуватись вимог нормативного законодавства, для створення безпечних умов праці на виробництві.

Начальник відділу з питань гігієни праці
Марковська Світлана