І МУДРІСТЬ СВІТИТЬСЯ В ОЧАХ

І МУДРІСТЬ СВІТИТЬСЯ В ОЧАХ

З Раїсою Петрівною Корнієнко ми зустрілися у особливий для неї день: 60 років тому вона стала дружиною Миколи Савелійовича. Оце б діамантове весілля відзначали б,та чоловіка не стало у лютому 2017-го. Сумує без нього згорьована жінка, адже у коханні та злагоді прожили більш як піввіку. І у блакитних очах, що не вицвіли з часом, заблищали непрохані сльози.
Тож провідали ми могилку нашого старшого друга на цвинтарі у Ясній Поляні, пом’янули добрим словом шанованого серед односельчан фермера. А потім поговорили з Раїсою Петрівною про минуле,про дітей та онуків.
Випускниця Мелітопольського педінституту Рая Руднєва почала викладати математику у сільській школі в 1957 році. Знайомство з Миколою Корнієнком сколихнуло в дівочій душі справжні почуття, які виявились взаємними. Одружились,через рік народився первісток — син Сергій,а потім і другий син Микола.
З Яснополянською СШ пов’язане все життя ветерана педагогічної праці. Тривалий час працювала завучем,а далі – директором школи,і Раїсу Петрівну цінували за високі ділові якості,професіоналізм колеги. З повагою ставилися до неї учні та їхні батьки, бо людина вона авторитетна, відповідальна, вимоглива до себе та інших, принципова, врівноважена, відкрита для спілкування. Енергійна і завзята, завжди трудилась з високою віддачею,дбала про інтереси колективу,який очолювала, постійно дбала про поліпшення умов для роботи вчителів та навчання учнів.
–А що головне у роботі вчителя?— цікавлюся у своєї співрозмовниці.
Вона відповідає без вагань:
–Звичайно,насамперед — глибоке знання предмету, який викладаєш, без цього неможливо викликати інтерес дітей до засвоєння знань. Та головне – бути зразком для учнів,а значить бути чесним,порядним,щирим у відносинах з людьми. Хоча такі риси повинні бути притаманні не тільки представникам нашої професії.
Раїса Петрівна і власним синам прищепила працелюбність,наполегливість у досягненні мети, впевненість у своїх силах, бажання приносити користь іншим. Хлопці прислухалися до мудрих порад та настанов мами і тата,тож стали хорошими людьми і відмінними спеціалістами. Тепер вони продовжують справу батька-фермера, який мав незаплямовану репутацію.
Коли запитала у старшого сина Сергія про маму,він щиро відповів:
–Вона у нас турботлива і любляча,найкраща у світі!
Дбають сини про стареньку матусю, яка разом з ними радіє їхнім досягненням, переживає невдачі,від яких ніхто не застрахований. Виросли її любі онучки: Віта — стоматолог, Оля закінчила медичний університет, а наймолодша Тетянка — студентка.
У травні Раїсі Петрівні виповниться 84.Вже здоров’я підводить і сили не ті, але вона не падає духом. Відкритий для друзів її гостинний дім. Допомагає жінці по господарству Оксана,навідуються подруги-колеги Зінаїда Дмитрівна Волосата,Світлана Іванівна Дубинка, нинішній директор Яснополянської СШ Валентина Олексіївна Василенко. Запрошують ветерана педагогічної праці на свята до рідної школи.
З цією привітною і доброзичливою жінкою приємно спілкуватися,можна побесідувати на будь-яку тему. Має Раїса Петрівна сильний,загартований життєвими труднощами характер, і мудрість світиться в її добрих очах.

Тамара КУРОЧКІНА
Оріхівський район