Голова Берестівської об’єднанної громади Наталя  Кушнір:  «Хочеться йти в ногу з часом, а часу катастрофічно не вистачає»

Голова Берестівської об’єднанної громади Наталя Кушнір: «Хочеться йти в ногу з часом, а часу катастрофічно не вистачає»

Інформаційних привидів зустрітися з головою Берестівської ОТГ Наталею Кушнір та поговорити «за життя» у медійників чимало. Адже саме про неї можна казати як про людину під номером 1, пишучі сучасну історію краю. Наталя Кушнір – перша жінка в Запорізькій області, обрана головою ОТГ. Перша в Бердянському районі, хто ризикнув у 2016 взятися за створення об»єднанної територіальної громади. А ще вона – єдиний керівник ОТГ, яка на власному досвіді доводила президенту країни доцільність децентралізації та можливість робити це успішно.

Чи легко бути головою ОТГ?

Пані Наталю, для тих, хто лише замислюється над створення ОТГ Ви – безперечний авторитет. Адже Вам вдалося розв»язати задачу з підручника, написаного сьогоденням. Зізнайтеся, чи легко створити та очолити ОТГ?
Колись саме про це на зустрічі в Одесі мене запитав президент. І я тоді відповіла, що в 100 і в 200 разів важче працювати головою ОТГ, ніж головою сільради. Адже береш на себе всю відповідальність за будь-яке рішення. Натомість роботу оцінює не районне начальство, а конкретні люди, яким ти кожного дня в очі дивишся.
– А про що Вас ще президент питав тоді, наприкінці 2016-го, коли ОТГ ще й року не проіснувало?
Його цікавило на що ми субвенції з дежбюджету витратили. Наша ж ОТГ тоді більше 9,5 мільйонів гривень отримала. І коли почув, що більшість вклали в техніку, то забажав аргументів. А ми собі так міркували: гроші в техніку вкласти – то на роки. Будемо працювати, наводити лад в селі,гроші заробимо і не від кого не залежатимемо.
Тож і придбали 2 трактори з причепами, 2 пожежні машини, новий шкільний автобус. Ще зробили ремонт доріг, купили меблі у всі 3 дитячі садочки, парти для початкової школи. Наша ОТГ тоді від держави таку субвенцію отримала, що я особисто, як сільський голова в минулому, була приголомшена. Свого часу і мріяти не могла, що мільйонерами станемо. В цьому, до речі, і президенту зізналася. За перший рік бюджет ОТГ зі старту у 6 разів перевищив сукупний трьох сільських рад. То лише витрачай з розумом!

Найважливіша зброя – то емоції

Наталю Миколаївно, у вас за плечима 23 роки роботи в органах місцевого самоврядування і 4 виграних виборних кампанії, у яких конкурентами були виключно чоловіки. Завдяки яким технологіям вдалося переконати людей?
Вважаю, мені вдалося перемогти на виборах саме тому, що я – жінка. Адже думки жіноча і чоловіча на одне й те ж питання розходяться. Жінки більш емоційно реагують на все, але й більш виважено підходять до вирішення проблеми, намагаються всіх примирити. Замість жорсткої позиції ,буває, просто з гумором окреслиш ситуацію – і проблема вже вирішена.
До речі, в моєму кабінеті – своєрідна портретна галерея попередників. Всі вісім – чоловіки. Коли мене питають чого мого портрету нема, жартома відповідаю, що ще не увійшла в історію.

А як у Вас склалися стосунки з конкурентами по виборних перегонах і опонентами?
З всіма я у добрих стосунках. І колись гострі суперечки тепер згадуємо з посмішками. Ось, наприклад, у процесі підготовки до виборів в ОТГ зустрічаюся з людьми одного з 11 сіл. Щоб ви розуміли, до складу ОТГ мали увійти 3 сільради. Кажу людям, що необхідно об»єднуватися не лише задля більш широких можливостей, а навіть для самозбереження. Адже разом доцільніше утримувати школи, дитсадочки, ФАПи…. А мені якийсь чолов»яга в лоб: «Чого це ми до вашого хутора будемо приєднуватись?» То я йому й пояснила, що Берестове – не хутір, а найбільше село серед всіх населених пунктів, де, до того ж, мешкає майже половина населення майбутнього ОТГ. У нас є школа, дитячий садочок на дві групи, амбулаторія, ФАП .А щоб наші села не були хуторами, нам усім треба працювати. Тому й запрошую до нас доєднатися.
Тепер той затятий колись опонент став одним з моїх помічників і незамінною людиною у керівництві ОТГ. Іншого такого спеціаліста . Як керівник, я повністю на нього покладаюся, бо впевнена в професійності і порядності цієї людини.

Не секрет, що для багатьох керівників ОТГ проблемою є злагоджена співпраця з депутатським корпусом. Чи швидко Вам вдалося знайти порозуміння з депутатами?
Спочатку такі суперечки точилися, що я наші сесії сталінградськими битвами охрестила. Шість сесій я просто слухала аби, так би мовити, дати людям пар випустити. Потім порадилася з головою регламентної комісії, який своїм колегам все по шухлядках розіклав, включаючи питання депутатської етики. Сама ж звернулася до депутатів з закликом працювати на спільний результат, а не тягнути ковдру на себе. Наостанок додала,що «того ,хто кричить-не чують….Тож давайте працювати ,а не перетворювати сесії в плітки та «базар».Тепер сесії у нас проходять швидко і злагоджено.Обговорюємо, сперечаємося, але конценсус знаходимо. Головне, щоб громаді користь з тої роботи була.
Гаманець один – проблем багато

Коли з’являються гроші, завжди виникає проблема як їх раціональніше витратити. Як у Берестівській ОТГ вирішують куди і скільки витрачати?
За два роки у нас певний досвід вже є. Свого часу я запропонувала людям два способи витрачання бюджетних грошей. Перший: розрахувати скільки грошей припадає на кожну людину, стільки й спрямувати за чисельністю мешканців до кожного населеного пункту. Але тоді гроші розпорошимо і нічого не зробимо, бо великі села щось суттєве зможуть зробити, а маленькі нічого не подужають. Другий: вкладати по черзі у якийсь вагомий проект по всіх населених пунктах і зробити багато корисного. То люди пристали на другий варіант. І час показав, що це виправдано.
Тож, цікаво, скільки бюджетних коштів приходиться на одну людину в ОТГ і що саме вдалося зробити за два роки?
Ми – невеличка ОТГ чисельністю меньш 5 тисяч населення. Тож на одного мешканця припадає дві тисячі з невеличким хвостиком гривень. Небагато, але крутимося. З того, що видно всім – зробили 7 доріг «білого асфальту» (8,6 км), відремонтували 2 асфальтовані дороги, де лише ямковий ремонт на дорозі довжиною 6 км. Серйозно відновили будівлі всіх 3 шкіл і дитячих садочків, 2 амбулаторій, 3 ФАПи, зробили опалення у одному з трьох будинків культури. Придбали в школи і дитсадочки меблі, інтерактивні дошки, директорам шкіл – ноутбуки. Комп’ютерною технікою обладнали амбулаторії, ФАПи, будинки культури. Навіть костюми нові для творчих колективів пошили. Але все зроблене перераховувати часу не вистачить.

Нові підходи – нові можливості

-Наталю Миколаївно, свого часу Берестівська ОТГ стала однією з шести переможців в Україні у грантовій програмі зі створення Центру з надання адміністративних послуг. Чи стала ця перемога поштовхом до участі у інших грантових проектах?

-Безумовно! Адже на створення ЦНАПу ми отримали, згідно проекту, 1млн.200 тис. гривень. І за ці гроші з колгоспної контори зробили сучасну будівлю на два поверхи, обладнали необхідною технікою, підготували спеціалістів. В результаті ми створили нові робочі місця і надаємо такі необхідні людям послуги. ЦНАП для нашої ОТГ, як то кажуть, був першою ластівкою. Завдяки перемогам у міжнародних та національних проектах ми за рахунок грантових грошей зробили вуличне освітлення у трьох селах, встановили вуличні спортивні тренажери, придбали медичне обладнання для ФАПів (глюкоментри, танометри, фельдшерські сумки). А ще завдяки участі в україно-американському проекті ми розвиваємо сільське господарство та створюємо кооператив з вирощування ягідних культур. Тож, бачите, як нас перший проект змотивував !

П»ять грантів за рік – то серйозний результат. Як Вам це вдалося?
По-перше, це командний результат. Адже за кожним грантовим проектом – наполеглива робота цілої ланки спеціалістів. Я налаштовую людей на те, що очікувати манни небесної не варто – необхідно писати заявки, брати участь у всіх міжнародних проектах. По-друге, буває, що прорахунки під якісь ідеї робимо завчасно, про всяк випадок. От коли на ЦНАП проект готували, то для мене так все важко було. Пам»ятаю, коли виграли, я навіть злякалася. Так, до речі, з кожним проектом: робимо, нервуємо… Я собі навіть обіцянку даю, що це – в останнє. А коли перемагаємо, то все забувається, і знов- до нового проекту. Інакше як ще позабюджетні кошти на розвиток громади знайти?

Молодь стимулює до розвитку

Чула, що у Берестівській ОТГ проблем з молодими кадрами немає . Чи правда це і як взагалі в наш час утримати на селі молодь?
Почну, мабуть, з відповіді на друге питання. Виходячи з власного досвіду, скажу, що для молоді мають бути створені сучасні умови не лише для праці і проживання, а й для самореалізації. Зробити так, виходячи з реалій нашої країни, досить непросто. В кожному ОТГ мають самі помізкувати чим конкретно місцеву молодь зацікавити. У нас, до слова, 15 молодих спеціалістів ,(одні були прийняті за конкурсом на роботу,інші -як фахівці. От ми вже говорили про користь створення Центру з надання адміністративних послуг у нашій ОТГ. Додам, що заклад надав робочі місця саме молоді, яка має освіту, бажає жити на рідній землі і виховувати тут дітей. Очолює центр молода і перспективна Ірина Верескун, яка нещодавно вже на всеукраїнському семінарі з колегами досвідом ділилася. Показово, що у наших дитячих садочках і школах теж більшість молоді працює. А одній з завідуючих дитячим садочком 24 роки! Взагалі, у нас на керівних посадах чимало спеціалістів віком до 35 років працює. Як на мене, то молоді довіряти треба і тоді все вийде. Щодо проблем з молоддю, то вони є у всіх, але школи і дитячі садочки в нас працюють не на повну завантаженість
Наталю Миколаївно, чи пов»язуєте успіхи громади з молоддю, яка працює поряд з Вами?
Так, я і старші колеги в управлінні ОТГ добре розуміємо, що молодь стимулює до розвитку. Чого лише вартий наш начальник відділу проектних інвестицій Павло Шендрик, у якого дві вищі освіти і досвід роботи у столиці! Поруч з ним працює Андрій Хаванов.Свою компетентність у роботі показав юрист Андрій Шиян, начальник військового обліку Роман Буряк, фахівець відділення соціальної допомоги вдома Яна Демиденко, адміністратор ЦНАП Евген Овсяников, державний реєстратор Яна Сахно, відділ освіти очолює Оксана Лисенко,а поруч з нею працює спеціаліст Ольга Данило.Розслабитися не дають нікому – все щось нове пропонує. А мені по життю цікаво з такими працювати.
Заробляти, витрачати і захищати

Ми багато вже говорили про досягнення Брестівської громади. Складається враження, що проблем у вас немає…
Як немає- є! Як і у всіх – дороги. Для ОТГ – це і розвиток, і комунікація, і бізнес… А дороги – це недешеве задоволення. На них необхідно заробити. Тож маємо створювати умови для того, щоб підприємства у нас працювали, нові робочі місця створювалися і податки до бюджету громади йшли. Нині на території ОТГ веде діяльність більше 40 підприємств, більшість з яких займаються сільським господарством. На нашій території зареєстровано і україно-датське підприємство «Азовсолар», яке займається сонячною енергетикою. Ведемо переговори ще з двома фірмами про реєстрацію. Ще працюємо над створенням власного комунального підприємства, яке б і плитку робило тротуарну, і клало б її, і впорядкуванням займалося, і ритуальними послугами, і туристичними. Плануємо все самим робить, а не чужим гроші платить. Зима – для всіх головний біль з енергоносіями. На їх оплату чималі гроші витрачаємо. А ще проблема – протиріччя у законодавстві, робота Держгеокадастру… Страждають і люди, і бюджет. Я, як представник місцевої влади, впевнена, що сільських виробників необхідно сьогодні захищати і допомагати їм у вирішенні проблем заключення договорів. Вже пройшли ті часи, коли хтось працював без оподаткування, тепер-усі бажають працювати в правовому полі, а подовжити договір оренди землі-ціла епопея: переписка роками, якісь побори ,а потім під час проведення операції «Врожай» «раптом знаходяться поля без договорів»
Ось і згадуємо прислів’я «Бий свого ,щоб чужі боялися»

А куди ще, крім доріг, прагнете гроші вкладати?
В освіту, медицину, культуру. Ці заклади більше 20 років ремонтів майже не бачили, обладнання застаріле… Щоб це вирішити, теж гроші немалі треба. От і знов по колу, що маємо заробляти і ефективно витрачати.

Без чого жити не можна

Напевно, у Вас, Наталю Миколаївно, як у керівника громади, є чимало задумів і мрій. Наскільки вони наближені до реальності?
Та вони всі реальні і ми їх громадою обов»язково втілимо в життя. У нас, наприклад, вже є на території парк. Так ми там вже облаштовуємо дитячий майданчик. В планах – зробити у парку кілька зон. Для дорослих – вуличні ігри. Мрію, щоб у нас були великі шахмати. Це ж родзинка! А ще обов»язково буде і молодіжна зона з альтанкою для закоханих та виносною аркою для весіль. На території громади є декілька історичних об»єктів: залишки фортеці 11-12 віків, церква , якій більше 200 років, місця сили( так званий, Миколаївський лабіринт). Тож, будемо розробляти туристичні маршрути. Нам би ще трамвайчик екскурсійний!
Мудрі люди кажуть, щоб мрії збулися, необхідно визначитися з тією, без якої жити не можна . То у Вас така є?
Є і ми вже втілюємо її в життя. Це музей, який ми облаштовуємо у центрі села Берестове. Створити музей про історію своєї землі, роду, сім»ї – ось наша спільна мрія. В цьому музеї зацікавлені всі, тому він швидко відкриється. Серед експонатів є кілька бандур. Ми вже найшли спеціаліста і в нашому музеї буде жива пісня. От вам і те, без чого жити не можна – без своєї історії та власної пісні.