Профілактика раку – пріоритет Запорізької онкології

Профілактика раку – пріоритет Запорізької онкології

20 грудня 1934 року в газеті «Червоне Запоріжжя», так тоді називалася наша газета «Запорізька правда», була опублікована замітка про створення на базі 1 міської лікувального комбінату т.зв. “Онкопунктів”. У 2019 онкологічній службі Запорізької області виповниться 85 років. Про проблеми та перспективи лікування онкологічних захворювань розповідає експерт МОЗ України, онколог вищої категорії, професор Олексій Ковальов.

Спочатку трохи історії. У тому далекому 1934 році в Запоріжжі було виявлено 170 онкологічних хворих, 70 з яких прооперували, інших лікували радіоактивним радієм. Про те, як надалі розвивалася онкологічна служба області судити складно, документів збереглося мало. Проте відомо, що в 1944 році, коли місто Запоріжжя звільнили від фашистських загарбників, одним з перших наказів облздороввідділу був наказ про створення обласного онкологічного диспансеру. Навіть в умовах війни держава думало не тільки про військово-польову хірургію, але і про лікування такої смертельно небезпечної хвороби, як рак.

Сьогодні ми щорічно виявляємо в регіоні більше 6 тис. онкохворих, з них вмирають 4 тис. пацієнтів. Найчастіше причиною смертності стають не помилки в лікуванні, а пізнє звернення до лікарів. Головними проблемами є рак легенів, рак молочної залози, а також злоякісні пухлини шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи, гінекологічні раки. Так званий “контингент накопичення” в нашому канцер-реєстрі вже давно перевищив 50 тис. чоловік. Ці люди, в різний час завершили лікування раку. Неважко підрахувати – щодня ми виявляємо 19 нових випадків раку, а на обліку в онкологів стоїть кожен 50-й житель нашої області.

Треба відзначити, що онкологічні захворювання не уявляли великої проблеми в ХVІІІ-ХІХ століттях. Тоді частіше вмирали від особливо небезпечних інфекцій – туберкульозу, тифу, дизентерії, віспи. ХХ століття стало століттям онкології. Чому? Ми платимо данину урбанізації, шкідливим звичкам, способу життя і харчуванню. Ось приклад: на початку ХХ століття в усьому світі було описано всього 150 випадків захворювання на рак легені. Це була дуже рідкісна хвороба. А через 20 років, після закінчення 1-ї світової війни, під час якої всі населення нашої планети почало курити, ми отримали справжню епідемію раку легенів. Кількість хворих налічувало десятки тисяч і швидко зростало, аж поки не були проведені ефективні державні анти тютюнові кампанії.

Я впевнений в тому, що нам не вдасться перемогти рак тільки за допомогою лікувальних заходів. За допомогою операції, променевої терапії, хіміотерапії можна вилікувати десятки, сотні пацієнтів, однак радикально вирішити проблему онкологічних захворювань цим шляхом не вийде. Майбутнє належить зовсім іншій медицині – профілактичній. Третина ракових захворювань викликається курінням і активна антитютюнова політика в державі здатна призвести до зниження захворюваності на рак легенів. Ще третина всіх раків пов’язана з надмірною вагою і адинамією. Але, це теж керовані фактори. Професійні раки також займають великий відсоток онкологічних захворювань. Є також спадкові (сімейні) раки і сьогодні можна успішно виявляти схильність до них і проводити комплекс успішних профілактичних заходів. Багато видів раку викликаються вірусною інфекцією. Так, вірус папіломи людини може викликати рак шийки матки, вірус гепатиту В і С – первинний рак печінки, вірус Ештейн-Барра викликає лімфому. Знаючи механізми вірусного канцерогенезу можна попередити виникнення багатьох видів раку. Так, профілактикою раку шийки матки є бар’єрні методи контрацепції і вакцинація від вірусу папіломи людини. Весь світ вже продемонстрував ефективність цих заходів. В Україні ж державних програм профілактичної вакцинації від цього захворювання немає.

Повторюся: профілактикою і лікуванням онкологічних захворювань не повинні займатися тільки онкологи. Це завдання всього соціуму. Національна програма по боротьбі з раком повинна передбачати взаємодію державних служб, місцевого самоврядування, виконавчої влади, системи охорони здоров’я, лікувальних закладів, лікарів, пацієнтів, здорового населення. В Україні програма «Онкологія» передбачала таку кооперацію. З 2011 року державна програма “Онкологія” в нашій країні мала силу Закону. Але, у 2016 році Закон втратив свою силу. Ми (експерти МЗ) намагалися продовжити цю програму, виписали її нову редакцію, але – безуспішно. Зараз програми “Онкологія” в Україні не існує. В країні йде реформа охорони здоров’я, але до нашого, третього, спеціалізованого, рівня надання медичної допомоги реформа поки не дійшла.

Саме тому ми вирішили об’єднати зусилля по боротьбі з раком в Запорізькій області. Знайшлися люди, які вміють мислити позитивно і мають багатий позитивний досвід ведення медичного бізнесу. На базі запорізького медичного центру «Юліс» рік тому створено клініку сучасної онкології, де присутні всі напрямки профілактичної і лікувальної медицини. Тут можна пройти мамографію і кольпоскопію, в тому числі і з метою скринінгу, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, інші види діагностичних досліджень. Центр Нової Онкології «Юліс» має в своєму розпорядженні новітню патоморфологічну і імуногістохімічну лабораторію, в якій виконуються усі види цитологічних і гістологічних досліджень. Лабораторія володіє, також, унікальною методикою виявлення в крові циркулюючих пухлинних клітин. Цю методику використовують для контролю за лікуванням раку у всіх розвинених країнах світу, а в Україні вона доступна тільки в новому онкологічному центрі.

Методи протипухлинної терапії в медичному центрі “Юліс” представлені новітніми технологіями – електро-онкотерміею, радіочастотною термоабляцією, хіміоемболізацією судин пухлини, індивідуалізованою хіміотерапією, заснованою на молекулярному профілюванню пухлини і (що дуже важливо) на побажаннях пацієнта.

Головним багатством нової клініки є фахівці в області онкології, хірургії, урології, гінекології, сімейної медицини. З клінікою співпрацюють відомі у всій Україні професора, доктори та кандидати медичних наук, професіонали першої і вищої категорії.

Фахівці центру діагностують і лікують рак, використовуючи нові стандарти і сучасні протоколи, проводять радикальне, паліативне та симптоматичне лікування як в стінах самого центру, так і на дому у пацієнта, займаються психологічною реабілітацією пацієнтів і членів їх сімей. Йдеться про повний супровід пацієнта від встановлення діагнозу до завершення лікування. Це новий підхід для української онкології.

Я переконаний: в умовах сучасної ​​медіцини і змін в системі охорони здоров’я необхідно створювати єдиний онкологічний простір. Форма власності лікувального закладу при цьому не має значення. У центрі уваги має бути пацієнт. Завдяки співпраці і швидкому впровадженню сучасних технологій можна швидко змінити ситуацію на краще.

Ось саме цим ми зараз активно займаємося.