Перший млинець не став грудкою! «Пасіка Сірка» відбулася!

Перший млинець не став грудкою! «Пасіка Сірка» відбулася!

Про те, що Міжрегіональний етнофестиваль обрядів та оберегів «Пасіка Сірка» провели успішно, свідчив хоча б такий факт. Коли люди не стримувалися й під бадьору музику починали танцювати, разом із ними в танок ішла й особа, яка кілька місяців намагалася протидіяти організації фестивалю, підбурювала місцевих фермерів не сприяти організаторам… Отже, все це дійство сподобалося навіть їй! Ми звикли до того, що найчастіше на заваді усьому гарному стають високі чиновники в столиці чи області. Тут же – навпаки, робили це місцеві можновладці. Не називаю їх тому, що маю надію – вони схаменуться й наступного року займатимуть щодо «Пасіки Сірка» конструктивну позицію.

А цього дня учасників фестивалю зустріла гарно влаштована і вбрана сцена на великій поляні посеред столітніх верб. Звідси за два кілометри, в селі Грушівка, колись і справді розташовувався зимівник (маєток) видатного полководця, кошового отамана Війська Запорозького низового Івана Сірка. Тут, на пасіці, 1680 року й помер Іван Дмитрович.

Ідея проведення такого заходу належить запорізькому художнику, уродженцю Грушівки, члену НСХУ Миколі Боровику й учителю місцевої школи Олександру Рубану. Підтримала їх голова Томаківської районної ради, що на Дніпровщині, Наталя Скрипченко. Саме Наталя Миколаївна й стала організатором етнофестивалю «Пасіка Сірка». Їй сприяли керівники області й районна держадміністрація на чолі з Валерієм Хведчуком.

І ось на сцену піднімаються організатори й почесні гості фестивалю, а байкери на мотоциклах ввозять прапори. Перший – Державний прапор України. Звучить Державний гімн. Потім до слова запрошуються керівники Дніпровської області й Томаківського району. Вони вітають присутніх зі святом, бажають успішного його проведення. Ініціаторам й організаторам вручають нагрудні відзнаки й цінні подарунки облради та облдержадміністрації.

А далі на сцені змінюють одне одного виконавці пісень, танцювальні, музичні й хорові колективи, професійні співаки, письменники. Усі розповідають про непересічний військовий талант Івана Сірка, його перемоги над ворогами. Лине чудова українська музика, лунають чудові патріотичні пісні в гарному виконанні. Порадував глядачів хорошим виступом і ансамбль запорізької поліції «Пернач» (керівник Олександр Мацкевич). Бойове мистецтво показали вихованці запорізької школи «Спас» (директор Костянтин Рижов).

Запорізький письменник, член НСПУ, колишній працівник газети «Запорізька правда» Пилип Юрик нагадав глядачам, що Іван Сірко дуже любив гумор і вбивчу сатиру. Саме коли він був кошовим, запорожці написали знаменитий лист турецькому султану Мухамеду, в якому висміяли свого давнього ворога. Підпис внизу такий: «Іван Сірко і хлопці-запорожці. Замість печаті Іван Сірко свою … приклав». А керувати боєм навчався отаман у січових дідів, які ще пам’ятали походи знаменитого гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Тому Пилип прочитав вірш «Кінь Сагайдачного» про те, як рівно 400 років тому гетьман із козаками прийшов на допомогу королевичу Владиславу під Москву, розгромивши по дорозі в багатьох містах гарнізони московітів. І кінь Конашевича тоді топтав бруківку Москви. Проводячи паралель із сьогоденням, поет застерігає:

О схаменіться, Пуцьки необачнії!

Геть з України бандючу братву!

Бо й наші танки, як кінь Сагайдачного,

Також потопчуть обдерту Москву!

У виконанні письменника прозвучали й кілька його гуморесок.

Запорізький художник, член НСХУ Анатолій Кіргеєв малював портрети всіх охочих, найбільше – дітей. Обрядові дійства, козаче коло, інтерактиви «Козацькі розваги», конкурс «Супер-козак», бої «лава на лаву» для дорослих і «штовхач» для дітей, кінні бої запорожців, викачування меду – все, що символізує стиль життя і дух українського народу – показали на фестивалі. Місцеві жителі зізнавалися, що подібного дійства вони тут ніколи не бачили.

Голова Дніпровської обласної ради Гліб Пригунов зазначив:

– Ми проводимо багато фестивалів у національному дусі. Утім, це не тільки спосіб розважитися. Така відкрита, невимушена атмосфера дозволяє жителям області відчути «на смак» українську культуру, пізнати наші традиції і ще більше закохатися в Україну! І головне – показати дітям, якими були наші предки, як вони віддано захищали свою землю й поважали одне одного!

Запорізьку делегацію очолював представник козацтва Володимир Лютий. Він забезпечив учасникам транспорт і козацький куліш.

Що ж, як кажуть, перший млинець не став грудкою! Фестиваль відбувся. Із нетерпінням чекатимемо його й наступного року.

Сергій СТРІЛЕЦЬ