«Пульс погоди»

«Пульс погоди»

Тема погоди є найактуальнішою і популярною в середовищі людського спілкування. Від погоди залежить і наш настрій, і самопочуття, наші плани і, звичайно, їх здійснення.
Національними гідрометслужбами різних країн за допомогою ручних та автоматичних приладів проводяться спостереження за температурою, опадами, швидкістю та напрямком вітру, атмосферним тиском та іншими характеристиками погоди. Через глобальну систему телезв’язку дані спостережень, прогнози та продукція, підготовлена на основі цих даних, щоденно розсилаються по всьому світу.
Національна гідрометеорологічна служба України виконує свої зобов’язання перед Всесвітньою Метеорологічною Організацією, на постійній основі забезпечує передачу в Глобальну систему телезв’язку синоптичної, аерологічної, кліматичної, гідрологічної, морської гідрометеорологічної інформації.
Метеорологічні спостереження проводяться на спеціальних майданчиках, де у визначеному порядку та за строгими правилами розташовані метеорологічні прилади та обладнання. Метеорологічний майданчик – це особливе місце, на якому дозволяється тільки скошувати час від часу траву, решту часу поверхня його повинна бути первозданною, характерною для даної місцевості. Тільки тоді можна отримати надійну інформацію про температурний режим, вологість повітря, висоту снігового покриву, тощо.
В гідрометеорологічній службі використовується більше 120 типів вимірювальної техніки, у тому числі, – вимірювачі гідрометеорологічних параметрів (напрямку та швидкості вітру, висоти нижньої межі хмар та вертикальної видимості, метеорологічної дальності видимості, кількості та інтенсивності опадів, атмосферного тиску, самописці різних типів), аеродромні метеорологічні станції, метеорологічні радіолокатори, аероло¬гічні радіолокаційні станції, наземні станції приймання метеорологічної інформації із супутникових геостаціонарних і орбітальних систем, ЗВТ та обладнання для спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, засоби зв’язку і обчислювальна техніка, лабораторне обладнання.
В усьому світі, в одні й ті ж самі строки за Гринвічем спостерігачі виходять на свої метеорологічні майданчики та знімають показання з метеорологічних приладів. Крім метеорологічних станцій, дані про стан атмосфери збирають і передають морські судна, літаки, метеосупутники, буйкові станції, що дрейфують в океані. Інформація стікається в регіональні метеорологічні центри для обробки даних спостережень і зберігання матеріалів, а звідти вже у три світові центри: Москву, Вашингтон і Мельбурн.
Опрацювання величезної кількості даних стало можливим тільки після появи сучасної комп’ютерної техніки. Для складання прогнозів викреслюються карти погоди, користуючись якими синоптики можуть передбачити траекторію руху циклонів та атмосферних фронтів і своєчасно попередити про складні погодні умови.
В Україні національна гідрометеорологічна служба працює у складі Державної служби з надзвичайних ситуацій і включає в себе управління гідрометеорології, Український гідрометеорологічний центр, якому підпорядковані обласні центри з гідрометеорології, Державне підприємство «Український авіаметеорологічний центр», а також Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут.
Часточкою Всесвітньої служби погоди є і Запорізький обласний центр з гідрометеорології зі своєю мережею метеорологічних станцій та гідрологічних постів. Колектив налічує 157 працівників – висококваліфікованих спеціалістів, справжніх фахівців своєї справи, на чолі з начальником ЦГМ Інною Черник та її заступником Тетяною Сорокіною.
Систематичні цілодобові метеорологічні спостереження на території Запорізької області проводяться на 8 метеорологічних станціях, шість з яких розташовані в містах Мелітополь, Бердянськ, Гуляйполе, в смт Пришиб Михайлівського району, в с. Семенівка Пологіського району та с. Ботієве Приазовського району. В м. Запоріжжя метеорологічні спостереження проводяться на 2-х станціях: в аеропорту та в районі Дніпровської ГЕС.
Кожна з них, окрім власне спостереження за метеорологічними явищами, має і свою, відповідну ділянку роботи. Наприклад, Авіаційна метеостанція цивільна (АМСЦ) Запоріжжя забезпечує інформацією про фактичний та очікуваний стан погоди передусім цивільну авіацію, Морська гідрометеорологічна станція Бердянськ – здійснює гідрометеорологічне обслуговування флоту, управлінських та виробничих структур Бердянського морського торговельного порту. Шість метеостанцій виконують ще й агрометеорологічні дослідження на полях сільських господарств.
Регулярні гідрометеорологічні спостереження на території нашої області були розпочаті ще на початку минулого сторіччя. Цьогоріч 105-річний ювілей відзначила Морська гідрометеорологічна станція Бердянськ, а 95 років -метеорологічна станція Кирилівка, яка розташована в с. Семенівка Пологівського району, 80 років з дня заснування метеостанції Ботієве, яка розташована в однойменному селі Приазовського району.
У 2016 році 90 років свого існування відзначила метеорологічна станція Мелітополь, розташована на території Мелітопольської дослідницької станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка. 90-річний ювілей в минулому році відсвяткував колектив метеостанції Пришиб.
На території нашої області розташовано 10 гідрологічних постів. Гідрологічні озерні спостереження проводяться на Дніпровському та Каховському водосховищах, гідрологічні річкові – на річках Молочна, Обіточна, Конка, Лозоватка, Берда.
На цих станціях та постах працюють одночасно і звичайні і незвичайні люди. Звичайні тому, що, як і всі, вони займаються побутовими справами, мають родини, виховують дітей, а незвичайні – бо володіють професією, яка об’єднує людей в усіх куточках нашої неосяжної планети Земля. Вони, за будь-яких обставин, залишаються на посту для того, щоб щохвилини відчувати «пульс погоди», що дасть змогу іншим запобігти та перемогти усілякі погодні негаразди.
19 листопада в нашій країні відзначається професійне свято – День працівників Гідрометеорологічної служби. Це свято працівників, на яких покладено нелегкий обов’язок: якомога точніше прогнозувати зміни погодних умов, за необхідності скласти штормові попередження про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища. Значення кропіткої праці гідрологів, океанологів, агрометеорологів, метеорологів та синоптиків переоцінити важко, адже зараз без науково підтверджених гідрометеорологічних прогнозів не здатна функціонувати практично жодна галузь народного господарства.
Клімат є одним з основних природних факторів, який визначає умови проживання та діяльності людини. У минулому клімат Землі неодноразово змінювався, і є всі підстави вважати, що він буде змінюватися і в майбутньому. Зміни клімату, свідками яких ми є зараз, призвели до істотних змін термічного режиму на всій земній кулі, до збільшення числа небезпечних та стихійних природних явищ.
За оцінками кліматологів протягом ХХ ст. глобальна температура повітря біля поверхні Землі зросла на 0,6±0,2°С.
У нас також стає тепліше. В останні десятиріччя спостерігається зростання середньорічної температури в цілому на 0.3о, при цьому, підвищення середньомісячних температур найбільш яскравіше виражено в осінньо-зимовий сезон. Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) за період з 1986 по 2010 роки зросла на 0,8 о та склала + 22,8 о , а найбільш холодного (січня) зросла майже на 2о і склала 2,4о морозу. Частіше стали спостерігатися зими без сталого снігового покриву або взагалі безсніжні.
Підготувала Олександра Друян
за інформацією Тетяни Сорокіної.