Дует «зірок», або Незакохані коханці

Дует «зірок», або Незакохані коханці

«Ну, яке тут почуття?! Американці секс й економічні питання плутають із коханням», – висловився про ліричну комедію Нового театру «Тустеп на фоні валіз» один із глядачів. Згодна: кохання у п’єсі американського драматурга Річарда Баєра немає. Але чому воно обов’язково повинно там бути? На мій погляд, ідеться про самотність. Про те, що літнім людям, які один одному симпатизують, краще долати дорогу життя удвох. Не так уже й багато їм тієї дороги лишилося… Подібний підхід неромантичний, але значно ближчий до реальності, чи не так?
Крістіна – удова, їй за 60. Вона відзначила річницю зо дня смерті свого чоловіка Айзека, і тепер збирається переїхати кудись у Флоріду. Наймані робітники вже пакують і відправляють її майно.
Герман втратив дружину Меріам три роки тому. Вона була найліпшою подругою Крістіни – так само, як Айзек був найліпшим другом Германа. Вони обоє все ще люблять своїх половинок. Все ще відчувають біль втрати. Але треба жити…
Така зав’язка «Тустепу на фоні валіз». Ми відразу здогадуємося, що Крістіна нікуди не поїде і залишиться з Германом. Їх об’єднують спогади. Їхні стосунки з дорослими дітьми, зовні ще досить теплі, стали формальними. Попереду в обох порожнеча. Але самотність, поділена на двох, – уже не самотність. Чому ми відразу вимагаємо від немолодих людей кохання, відкидаючи такі чудові почуття як взаємоповага і симпатія…
Дійсно, фінал вистави очевидний з самого початку. Що ж тоді утримує глядачів у залі протягом двох дій? Дуже цікаво спостерігати, як ця пара шукає шлях один до одного. Захоплює дует двох «зірок»: заслужених артистів України Віктора Гончарова та Надії Стадніченко. Режисер Світлана Лебедєва свідомо ставила «Тустеп на фоні валіз» як своєрідний бенефіс цих улюбленців публіки. Гончаров і Стадніченко не обманюють сподівань: немов у старому танго, стикаються, сперечаються, розходяться, а потім знову сплітаються їхні мелодії. До речі, вистава стала блискучим майстер-класом для студентів театрального відділення Запорізького національного університету, котрі навчаються у Віктора Миколайовича і Надії Василівни.
Декого короблять надто відверті жарти п’єси, на кшталт інтимного: «Ну що, лялечко, ти готова до візиту Великого Білла?» Але… секс існував навіть у СРСР. То чому цей бік життя треба ігнорувати? Головне – не зводити все лише до нього.
Є у «Тустепі на фоні валіз» ще один оригінальний дует: робітників-вантажників Чака (Олексій Блінов) і Ральфа (Дмитро Московцев). Між ними не лише конфлікт віку (молодість – зрілість), а ще й поглядів. Як ставитися до своєї роботи? Чи завжди «гроші не пахнуть»? Чи є у робітника своя гідність? Такий «акомпанемент» до основної теми «Тустепу» теж досить цікавий.
«Чудово! Ми і посміялися, і просльозилися, – поділилася після вистави враженнями жінка років 35. – Часто ходимо у Новий театр, бо його постановки надихають на життя. А головне, вони не пустопорожні, завжди спонукають публіку до роздумів».

 

Віталіна МОСКОВЦЕВА (текст і фото)