Без надії – сподіваюсь

Без надії – сподіваюсь

Порадився з одним небайдужим односельцем , прагну оприлюднити таку злободенну прокламацію. Тема щемна для всіх селян. Нас обурює сваволя в.о. ген директора ПАО «Укрпошта» Ігоря Смілянського, а конкретніше – його безжальний наступ на останній рубікон хворого села. Мова про його ініціативи з ліквідації наших поштових осередків. А це означає залишити село без зв’язку, періодики, кореспонденції, пенсій, зрештою.

Цей заоксанський нувориш Ігор Смілянський собі нарахував зарплатню в 11 разів більше, ніж було у його попередниці, що мала 30 тис грн на місяць! За які економічні подвиги і з чиєї кишені видається йому ТАКА винагорода ? Відповідь очевидна – за рахунок оптимізації( читай мінімізації) зарплат поштарів, що працюють « в полі»- на велосипедах, часом по бездоріжжю, розвозять поштові відправлення адресатам у сільській місцевості.

Думаю, якщо ми спільно усією громадою зверенемося до Президента, Верховної Ради, Уряду з пропозицією дати раду «Укрпошті» і повернути її діяльність на селі у конструктивне русло, нам вдасться відстояти наші права.

Долучайтесь!

З повагою, та надією, О. Передерій, с. Мала Білозерка