Чернігів потопає в зелені лісів й уміє заощаджувати кошти

Чернігів потопає в зелені лісів й уміє заощаджувати кошти

Коли буваєш в інших обласних центрах, мимоволі порівнюєш їх із рідним Запоріжжям. Кілька років тому саме в нас по місту висіли біг-борди, що аж захлиналися: «Запоріжжя – найкраще місто в Україні!». Казав Шельменко: «Воно то так, але трішечки не так». Бо, зізнаймося чесно хоча б самі собі, якби тут не Хортиця – показати туристам, окрім обласного краєзнавчого музею, мабуть, не було б чого. А ось, наприклад, у Чернігові є що подивитися. Збереглися тут церкви ХІ-ХІХ століть, дбайливо оформлений оглядовий майданчик над річкою. Він прикрашений старовинними гарматами. Там же – красивий пам’ятник Тарасу Шевченку (запорізькі чиновники про такий монумент уже три десятиліття тільки балакають).
У Запоріжжі влада знищує зелені насадження (наприклад, парк Яланського). Натомість Чернігів потопає в лісах. Немає там і промислових гігантів – забруднювачів повітря. Мабуть, не помилюсь, якщо скажу, що люди там мають краще здоров’я, довше живуть.
Але славиться цей обласний центр не тільки прадавньою історією та гарною природою. Тут утілюється в життя чимало проектів щодо енергозбереження. Саме тому Національна спілка журналістів України організувала по Чернігову прес-тур. Його назва: «Шлях до енергоефективності. Успішні історії Чернігова». Журналістам презентували досвід міста щодо реалізації проектів із енергозбереження, впровадження системи енергетичного моніторингу бюджетних будівель, комунальні об’єкти, де добилися значного зниження витрат теплової та електричної енергії.
Роман Мовчан, начальник відділу енергоефективності управління економічного розвитку міста розповів, як саме міська рада та її виконком планують і втілюють у життя проекти з енергозбереження. За його словами, у 2007 році при управлінні економіки міської ради створили відділ енергозбереження та впровадили систему енергоменеджменту в бюджетних будівлях.
У 2011 році Чернігів долучився до Європейської ініціативи «Угода мерів» та взяв зобов’язання зменшити викиди вуглекислого газу й підвищити енергоефективність на своїй території. У рамках співпраці фахівці розробили й затвердили стратегічний документ міста щодо впровадження енергоефективних заходів – план дій зі сталого енергетичного розвитку Чернігова на 2015-2023 роки, що включає понад 70 проектних пропозицій вартістю 1,4 мільярда гривень.
Міською владою розробляються та реалізуються програми енергозбереження в галузях освіти, охорони здоров’я, культури. Міняються на енергоефективні вікна, двері, проводяться гідрохімічні промивки мереж опалення, облаштовуються індивідуальні теплові пункти, утеплюються огороджувальні конструкції будівель, здійснюється низка інших заходів.
Діючою програмою підвищення енергоефективності в бюджетних установах м. Чернігова на 2017-2027 роки охопили 100 закладів і установ, що фінансуються з міського бюджету. Програма розрахована на 11 років. Вартість її 553 мільйони гривень. За 2017-2018 роки за цією програмою профінансували енергоефективні заходи майже на 68 мільйонів гривень. Роман Мовчан пояснив:
– Що включає в себе ця програма? По-перше, модернізацію мереж опалення, освітлення та гарячого водопостачання, підвищення теплозахисних властивостей огороджуючи конструкцій. Також – дотримання санітарних норм та підвищення рівня комфорту. І, звичайно ж, формування свідомості жителів міста щодо енергоощадності. Тільки всі ці заходи разом дають хороший результат.
Залучається й міжнародна фінансова та технічна допомога. Місто має досвід співпраці з проектами українсько-німецького співробітництва СІ2, Агентства США з міжнародного розвитку (ШАГО), НЕФКО, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку та іншими.
У рамках проекту ШАГО «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» здійснили реновацію дитячого садочку №71 (у ньому того дня побували журналісти). Вартість проекту 2,5 мільйона гривень, співфінансування ШАГО – 900 тисяч гривень. Споживання теплової енергії тут зменшилося на 30 відсотків.
Провели енергоефективну реновацію старої будівлі колегіуму №11. Виконали роботи із заміни вікон та дверей, утеплили стіни, цоколь, підвал і горище будівлі. Вартість проекту 2,2 мільйона гривень, із яких співфінансування СІ2 склало майже 1 мільйон гривень. Як результат – споживання тепла скоротилося тут на 35 відсотків.
У 2015-2017 роках реалізували проект енергоефективної реновації нового корпусу навчального закладу №11. Замінили вікна, утеплили фасад, замінили покрівлю з пласкої на шатрову. На впровадження заходів спрямували майже 17 мільйонів гривень, із яких 12,8 мільйона – кошти державного фонду регіонального розвитку. Планують отримати економію споживання теплової енергії до 30 відсотків. На слайді журналістам показали цю споруду до реновації й після. На першій картинці – облуплені старі стіни, на другій – утеплені, поштукатурені й гарно пофарбовані.
Упроваджуються енергоефективні заходи й підприємствами сфери тепло-, водопостачання та водовідведення і житлово-експлуатаційними підприємствами. Проводяться роботи з модернізації котелень, часткової заміни та ізоляції мереж теплопостачання. Багатоквартирні житлові будинки оснащуються засобами обліку споживання води, встановлюються реле часу та сутінкові реле.
Чернігівський «Водоканал» залучив 23 мільйони доларів США кредитних коштів Світового банку: замінили аварійні ділянки водопровідних та каналізаційних мереж, насосне обладнання на артезіанських свердловинах та в каналізаційних насосних станціях, реконструювали систему каналізації одного з мікрорайонів міста, провели реконструкцію ділянки каналізаційного колектора й придбали сучасну спеціалізовану техніку. Результат цих заходів – скорочення втрат води становить від 21 до 27 відсотків, а споживання електроенергії – майже 35 відсотків.
Зазначу, що населення Чернігова, окрім того, що дихає чистим повітрям, ще й споживає артезіанську воду. Ми, запоріжці, – дніпрову…
У Чернігові щоденно проводять аналіз споживання енергоресурсів 190 бюджетних будівель міста та здійснюють оперативний контроль. Чому? Бо іноді, буває, десь система регуляції дала збій, а оператор це проґавив, не додивився, тому відбувається перевитрата енергії. Отой щоденний аналіз і покаже всі негаразди, дасть змогу оперативно втрутитися й ліквідувати недоліки. У підсумку лише за 2017 рік скоротили споживання енергоресурсів, за результатами моніторингу, на суму більше 1 мільйона гривень. Цікаво, що енергоменеджментом у Чернігові займаються керівники й фахівці від заступника міського голови до оператора котельні чи насосної станції.
На впровадження енергоефективних заходів у місті в 2015-2018 роках спрямували майже 450 мільйонів гривень. Це – в рамках виконання плану дій зі сталого енергетичного розвитку Чернігова на 2015-2023 роки. Зменшення викидів вуглекислого газу, за результатами впроваджених заходів, становило п’ять відсотків до базового рівня (2008 рік), економія енергоресурсів склала 164,7 тисячі мегават-годин до базового рівня.
Що це дає жителям міста? Кожна така економія, збереження тепла впливає на тарифи. Вони не зростають так стрімко, як в інших містах України. А ще заощаджені кошти можна спрямувати на благоустрій будинків, ремонт доріг тощо.
Не був би об’єктивним автор цих рядків, якби не зазначив, що й у Запоріжжі розроблений муніципальний енергетичний план на 2014-2030 роки. Інша справа – як він виконується. І тут, думаю, досвід Чернігова не буде зайвим для нашої міської влади.
…Після відвідання об’єктів, де безпосередньо втілюються в життя плани щодо енергозбереження (дитсадок, школа, «Водоканал»), журналістів ознайомили з історичним центром міста. Чудово провела екскурсію по стародавньому Чернігову наша колега-журналістка й історик Вікторія Сидорова.

Пилип ЮРИК (текст і фото)