Буковель натхнення

Буковель натхнення

У словосполученні «королева карвінгу» ключове слово – «королева»
Олександра Воронцова
На конкурс «Дій активно. Живи позитивно».
Що таке карвінг? Це іншомовне слово, яке я побачила на рекламному бігборді на під’їзді до Буковелю – одного з наймолодіших, і при тому найкращих і найпотужніших гірськолижних курортів України, запало мені в мозок і виїло там величезну дірку, доки я не добралася до зони wi-fi (а вона тут у курортному містечку повсюди!) і не загуглила його значення. Виявляється, це не що інше як певний спосіб спуску з гори на лижах. Овва! А що ж це ще могло бути тут у засніжених Карпатах?! В принципі, могло бути що завгодно, а виявилося саме те, що виявилося.
І оскільки сюди я потрапила із прес-туром на запрошення ТК «Буковель» серед зими і з наміром саме покататися на лижах, то вирішила, напевне, цей карвінг мушу опанувати.
З огляду на те, що навіть просто з’їхати з гори на лижах, а не скотитися кубарем, забившись з усього маху всіма частинами тіла і ледве не зламавши і самі лижі, і лижні палки, і при цьому не покалічивши всіх зустрічних на своєму шляху, для мене, новачка у справі, стало завданням з нелегких, то ідею з карвінгом, вочевидь і на мій превеликий жаль, мусила б полишити.
А так же мріялося їхати з вітерцем, пересікаючи від краю до краю широченну лижну трасу, і на поворотах здіймати цілі фонтани снігових фейєрверків. Я таке бачила на величезному екрані, встановленому у Буковелі поруч із тренувальною гіркою, у рекламних сюжетах про лижні перегони. Там хлопці і дівчата у яскравих лижних костюмах своїм карвінгом запалювали найсміливіші мої мрії.
А втілити їх у життя мені допомогла чудова дівчина-інструктор з місцевої лижної школи з красивим ім’ям Ліза. Струнка, запальна, сильна вона буквально поставила мене на лижі і, о магія !, я зробила це – граціозно ( як мені здавалося) балансуючи на поворотах, швидко з’їхала з гори і жодного разу не впала. У захваті від себе самої, скориставшись бугільним підйомником, я вже самостійно повторила цей трюк з десяток разів, перш ніж визнала себе готовою вийти на справжню лижну трасу.
Траса номер 7 з підніжжя здавалася доволі легкою. До слова, траси в Буковелі трьох видів складності. Сині – для новачків, червоні – середньої складності і чорні – для профі. Тож я скористалася нагодою випробувати свої щойно здобуті навички крутої лижниці на .. синій. І хоч, видершись на вершину підйомником, змушена була змінити свою думку щодо складності поставленого собі завдання ( аж жижки затряслися), все ж вирішила не здаватись. Бо, чесно зізнаюся, іншого як на лижах шляху звідти не передбачалося.
Перший переляк втамувала вже на третій секунді свого спуску, коли плавно об’їхала першого зустрічного сноубордиста. Аж здивувалася: вцілили обидва – і я , і він. Далі – цікавіше. Швидкість спуску наростала, зустрічних ставало все більше, але вони вже не були для мене неподоланою перешкодою, бо карвінг – це дуже крута штука, і я його таки ж опанувала.
Друзі та колеги, які виявилися більш вправними у гірськолижному спорті і каталися на значно складніших трасах, та розважалися, спостерігаючи за моїми вправами, за вечерею, по-доброму підтрунюючи наді мною, охрестили мене «королевою карвінгу». І це було не образливо, а навіть навпаки – почесно. Бо у цьому словосполученні ключовим для себе я обрала слово «королева».
А хіба ж ні?! Жила тут по-королівськи. Адже доба перебування в номері класу «економ» в готелі «Буковель» коштує приблизно 2700 гривень. У мене ж був номер «люкс», і я навіть не питала, скільки коштує. Бо це ж –не королівська справа. А у нас прес-тур, мовляв, все включено. Звісно, можна було б знайти притулок і подешевше. Тут чимало різних невеличких приватних готелів і навіть хостелів. Але ж вони розташовані дещо подалі від підйомників. Отже, не так зручно від них добиратися до гірськолижних трас.
Окрім катання на лижах, на цьому гірськолижному курорті чимало інших цікавих розваг – від їзди на собачій упряжці, на конях в упряжці із фольклорними дзвониками з місцевим етнографічним колоритом, на всюдиходах і снігоходах, до катання на повітряній кулі. Але все перевершує розважальний спа-комплекс «Вода». Чого там тільки немає! Фінська сауна, середземноморська баня, римська парна, соляна кімната, тренажерний зал, басейн і джакузі під відкритим небом на тлі засніжених гір і лижників із сноубордистами. Коштує задоволення від 500 гривень за три години. А що такого? Нам, королевам, таке дозволяється.
І до того ж відчула ставлення персоналу до себе як до справжньої королеви. Мене навіть не засмутив той факт, що всі працівники курорту до всіх гостей тут так ставляться. І це навіть приємно.
Про свої «королівські» походеньки на Буковелі я сьогодні, напередодні жіночого свята, згадала не даремно, а задля жіночої солідарності. Дівчата, Буковель- це реально те місце, де можна відчути себе справжньою королевою. Певна, що і не тільки взимку. Бо на цьому курорті цілий рік приймають по-королівськи. Тож хоч один разочок дозвольте собі таке задоволення – побалуйте себе кохану.

«Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно. Живи позитивно» ініційований «Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом».