«Модель реформування адміністративно-територіального устрою та організації управління на районному рівні Запорізької та Дніпропетровської областей»

«Модель реформування адміністративно-територіального устрою та організації управління на районному рівні Запорізької та Дніпропетровської областей»

Аналізуючи найбільш обґрунтовані моделі реформування адміністративно- територіального устрою на районному рівні Запорізької області можна дійти висновку, що оптимальною є модель поділу районів за госпітальними округами.
На погляд дослідників, найбільш прийнятною є модель реформування адміністративно-територіального устрою на районному рівні Запорізької області, яка передбачає утворення 5 укрупнених районів: Запорізький з центром у Запоріжжі, Мелітопольський, Бердянський, Пологівський з центрами відповідно до назв районів та Василівський/Енергодарський, де ще не визначений найбільш прийнятний варіант розміщення центру.

Запропонований оптимальний варіант моделі адміністративно-територіального устрою на субрегіональному (районному) рівні Запорізької області враховує результати громадських обговорень, стратегічних сесій та експертного опитування, проведених в Запорізькій області в рамках Проекту. Так, 50 % опитаних учасників вищезазначених заходів підтримують утворення нових районів (адміністративних округів), які будуть об’єднувати декілька існуючих районів. На думку 56,1 % опитаних після проведення адміністративно- територіальної реформи та укрупнення районів в Запорізькій області має залишитися 5 районів. Лише 8,2 % опитаних підтримують створення 6 укрупнених районів в Запорізькій області. 55,8 % опитаних підтримують розташування центрів укрупнених районів в центрах госпітальних округів (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Пологи, Василівка) та 37,2 % – в містах обласного значення (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак).
З метою вибору оптимального варіанту адміністративно-територіальних змін Дніпропетровської області запропоновано декілька варіантів адміністративно- територіального устрою субрегіонального рівня, які враховують інформацію про чисельність населення, його розміщення на території області та віддаленість від центрів укрупнених районів (шляхами).
При визначенні потенційних адміністративних центрів перспективних укрупнених районів враховувалася територіальна організація влади в Дніпропетровській області, зокрема розташування наступних державних органів (територіальні органи ЦОВВ, окружні суди та місцева прокуратура). З точки зору наявності інфраструктури для розміщення адміністративних центрів перспективних укрупнених районів Дніпропетровської області та концентрації вищезазначених державних органів, всі запропоновані потенційні адміністративні центри (м. Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Павлогад, Нікополь, Новомосковськ, Вільногірськ) є прийнятними.
Найбільш прийнятними моделями адміністративно-територіального устрою на субрегіональному (районному) рівні Дніпропетровської області з точки зору віддаленості від адміністративних центрів та кількості населення в укрупнених районах, на погляд дослідників, є запропоновані варіанти.

При дослідженні та формуванні оптимальних моделей нових укрупнених районів (повітів) Запорізької та Дніпропетровської областей бралися за основу межі існуючих районів з урахуванням меж ОТГ, які утворені територіальними громадами з суміжних районів.
Виключенням є території П’ятихатського та Солонянського районів Дніпропетровської області.
В дослідженні використовувалися критерії, яким мають відповідати нові райони
(повіти).
– Населення району не менше 150 й не більше 800 тисяч жителів (що відповідає рівню NUTS-3); На територіях із щільністю населення менше середньої щільності населення відповідної області район може мати меншу кількість жителів, якщо площа такого району перевищує середню площу району по області. У випадку входження до району міста обласного значення – обласного центру, район може мати чисельність населення більше ніж 800 тисяч жителів;
– Транспортна доступність до адміністративного центру району від найвіддаленішого населеного пункту – до 1,5 год. (з урахуванням наявного стану та якості дорожньої мережі
– як правило, не більше 60-70 км, за виключенням окремих випадків);
– Реформування мережі районів здійснюється без змін меж регіонів (областей);
– Найменування району є похідним від найменування його адміністративного центру (за виключенням окремих випадків).