Монетизація субсидій передбачає адресність і прозорість

Монетизація субсидій передбачає адресність і прозорість

У Києві представники Міністерства соціальної політики й Світового банку провели семінар-тренінг для українських ЗМІ. Його тема: «Як саме відбувається монетизація субсидій і чого очікувати в майбутньому?» Старший спеціаліст з питань соціального захисту Світового банку Катерина Петрина й керівник Київського прес-клубу Національної спілки журналістів України Алла Малієнко ознайомили журналістів із порядком денним семінару, відрекомендували фахівців, які виступлять із доповідями та дадуть відповідь на запитання мас-медіа.
Потім консультант Світового банку Валентина Войтенко розповіла про монетизацію житлових субсидій: хто і як отримує кошти. Тема доповіді генерального директора Директорату сім’ї та соціальної підтримки Міністерства соцполітики України Віталія Музиченка була «Монетизація житлових субсидій як шлях до підвищення ефективності та адресності соціальної підтримки».
– Монетизація субсидій, – зазначали фахівці, – це запровадження розрахунків за комунальні послуги «живими» грошима, коли кошти субсидії надходять безпосередньо громадянину, котрий сплачує ними за спожиті послуги. Цей процес передбачає перехід від безготівкових розрахунків бюджету з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг до виділення коштів для оплати напряму отримувачам. У 2019 році на субсидії з Держбюджету запланували витратити 55,1 млрд. грн. Із березня 2019 року громадяни, яким призначили субсидії, вже почали отримувати «живі» гроші для сплати за житлово-комунальні послуги. Мета монетизації – створити прозорий механізм надання житлових субсидій та стимулювати громадян до економного споживання.
Нині житловий сектор в Україні щорічно потребує 18 млрд. кубів газу, енергоспоживання в нашій державі складає 200 кіловат на один квадратний метр. Тоді як у європейських країнах цей показник перебуває на рівні 50-80 кВт. Водночас субсидія, що тривалий час представляла собою віртуальні клірингові розрахунки, на практиці була гальмом енергоефективності. Адже люди, які її отримували, не були зацікавлені в економії. Зараз Україна переходить на систему, що сприятиме споживачеві, аби він сам керував енергоефективністю свого домогосподарства.
Надання субсидій у грошовій формі заохочуватиме отримувачів заощаджувати енергоресурси. А також у перспективі дозволить домогосподарствам оплачувати закупівлі не тільки природного газу, а й інших видів палива (брикети, пелети, дрова, вугілля), які при поточній ціні газу використовувати набагато дешевше. Це дасть змогу в майбутньому знизити споживання природного газу.
Монетизація обмежує корупційну складову, бюрократію й зловживання, адже кошти державної підтримки надходитимуть напряму тим, хто споживає послуги. Тому виплати житлових субсидій у грошовій формі відповідають європейській практиці адресних субсидій, де такий підхід уже підтвердив свою ефективність.
Існує міф, що від монетизації програють малозабезпечені верстви населення. Насправді – все навпаки. Якщо проведемо монетизацію й перейдемо до того, щоб ціна на газ була повністю ринкова, найбільше від цього виграють саме малозабезпечені верстви населення, оскільки вони зможуть отримати більше «живих» коштів. А програють ті, хто багато споживає, тому що їм доведеться платити більше. Водночас від монетизації виграє усе суспільство. Адже розподіл коштів стане прозорим, адміністрування більш якісним, а бюджетні кошти, призначені на надання соціальної допомоги, розподілятимуться саме тим, хто їх потребує.
Також розрахунок за спожиті послуги «живими» грошима відкриє шлях до розвитку конкурентного ринку постачальників газу, електроенергії, води тощо. Бо досі споживачі фактично «закріплені» за тим чи іншим монополістом. Монетизація заохочуватиме енергозбереження та більш ефективне витрачання ресурсів. Розвиток конкуренції і можливість вибору – це єдиний цивілізований шлях до підвищення якості послуг та зниження тарифів на них.
За оцінками Міністерства фінансів і міжнародних експертів, монетизація субсидій не призведе до зміни рівня інфляції й не може на неї впливати. По-перше, сума, що виділяється, порівняно з іншими витратами бюджету не є значною. По-друге, не формуються нові витрати або нові бюджетні трансфери. Тобто, гроші, по суті, перерозподіляються й надходять безпосередньо населенню замість облгазів. Це не сформує додаткові витрати, а просто знизить кількість корупційних схем у нашій країні.
Як саме відбувається монетизація субсидій? Вона здійснюється за двома моделями: безготівкова грошова форма і готівкова. Безготівкова запроваджена для громадян, які вперше звернуться за субсидією в 2019 році. За цією моделлю на кожного одержувача субсидій автоматично відкривається персональний рахунок в Ощадбанку для надходження житлових субсидій у грошовій формі. Персональний рахунок має спеціальний режим використання – кошти з нього банк спрямовує на оплату послуг за спожиті одержувачами субсидій газ, тепло, електроенергію, воду та інші житлово-комунальні послуги. Після закінчення опалювального сезону суми невикористаних коштів субсидії, що утворюються за рахунок економного споживання води, теплової енергії, газу та електроенергії, люди зможуть витратити на власні потреби.
Готівкова форма надання субсидій впроваджена для тих, хто вже отримував субсидію станом на кінець 2018 року. За цією моделлю субсидії виплачуються грошима безпосередньо громадянам, які повинні самостійно платити за спожиті житлово-комунальні послуги і, відповідно, в разі їх ощадливого використання, розпоряджатися сумами зекономленої субсидії.
Суми субсидії отримувачам-пенсіонерам виплачуються Пенсійним фондом України одночасно з пенсією – через пошту або банківський пенсійний рахунок. Решта одержувачів субсидій отримують виплати через особистий рахунок в Ощадбанку.
Безготівкова грошова форма і готівкова будуть реалізовуватися паралельно, за результатами аналізу їхньої ефективності прийматимуться рішення, яким чином процес монетизації субсидій провадитиметься надалі.
Що буде з тими, хто використав отримані у рамках монетизації субсидії кошти не за призначенням і вчасно не сплатив за комунальні послуги? Одержувачі субсидій повинні своєчасно і в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги. Порядок надання субсидій передбачає такі заходи: субсидія на наступний період не призначається, якщо є заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг більш ніж за один місяць на суму понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; надання субсидії припиняється, якщо через заборгованість домогосподарству припинили надання хоча б однієї з послуг.
Громадяни, які отримали на руки кошти, але вчасно не сплатити за житлово-комунальні послуги, ризикують залишитися без субсидії, доки не сплатять борг. Якщо отримувач має заборгованість понад один місяць на суму від 340 гривень, субсидія на наступний період не призначається до погашення цього боргу. Після того як громадянин сплатить борг, субсидію перепризначать. При цьому той, хто допускав прострочення оплати, маючи на руках кошти, отримані у рамках монетизації субсидії, буде надалі одержувати субсидію вже в безготівковій формі – такі доповнення до існуючого порядку зараз готує уряд України.
Якщо такий отримувач надалі сплачуватиме рахунки вчасно й дисципліновано, то вже з наступного періоду йому можуть поновити виплату субсидії у готівковій формі. Важливо, щоби в отримувача не було заборгованості за житлово-комунальні послуги станом на травень 2019, коли відбуватиметься перепризначення субсидій на наступний рік.
У 2017-2018 роках при накопиченні невикористаних коштів (за рахунок економного споживання) отримувачам субсидій почали виплачувати суми, еквівалентні вартості 100 кубометрів газу або 150 кВт електроенергії. Решта невикористаних коштів субсидії поверталися до бюджету. Адміністрування процесу було дуже складним, оскільки в ньому брали участь підприємства та організації, що надають комунальні послуги.
З 1 липня 2018 року запровадили електронний реєстр одержувачів субсидій, що зробило процес призначення житлових субсидій більш прозорим і доступним для громадського контролю, а Мінсоцполітики отримало інструмент для аналізу характеристик домогосподарств, що отримують субсидії та для підготовки відповідних змін до програми.
На підставі аналізу досвіду та аналогічних практик країн Європи, у 2018 році уряд розпочав перехід до наступного етапу реформування житлових субсидій – їхньої монетизації. З початку 2018 року змінили механізм фінансування житлових субсидій. Уперше за 25 років клірингові розрахунки між бюджетом і підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг замінили розрахунками винятково в грошовій формі.
З 1 січня поточного року набули чинності зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими житлові субсидії виплачуються споживачу в грошовій формі. Це кардинально змінило механізм виплати житлових субсидій – розпочався перехід від безготівкових розрахунків бюджету з підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг до виплати субсидій у грошовій формі безпосередньо людям. У березні 2019 року мільйони громадян уперше отримали на руки «живі» кошти для оплати комунальних послуг.
Експерт із комунікацій, доцент Києво-Могилянської академії, автор низки книжок на цю тему Дмитро Коник розповів про особливості висвітлення тематики монетизації субсидій у ЗМІ.
Потім спеціалісти відповіли на численні запитання журналістів.

 

Сергій СТРІЛЕЦЬ (текст і фото)