У Запоріжжі влада і громадські діячі думали, як врятувати головну українську річку для нащадків

У Запоріжжі влада і громадські діячі думали, як врятувати головну українську річку для нащадків

В Агентстві регіональних ініціатив відбувся круглий стіл, приурочений Міжнародному дню Дніпра.
Головне питання, на яке намагалися відповісти його учасники, що відбувається з нашою головною річкою, основні небезпеки, загрозливі Дніпру? А також екологічні, соціальні і економічні наслідки.
За словами лікаря з комунальної гігієні Запорізького обласного лабораторного центру МОЗ України Євгенія Тулушева в Запорізькій області проводяться регулярні дослідження якості води в Дніпрі. Для цих цілей створено 32 контрольних точки. Особлива увага офіційним і неофіційним пляжам.
Результати, особливо останніми роками невтішні. І це при тому, що промислові підприємства регіону зменшили кількість скидань. У дніпровській воді збільшується лужність, росте кількість зважених речовин (так зване цвітіння), низькі мікробіологічні показники. Все це призводить до того, що вже в середині літа купатися, наприклад, на Хвилі небезпечно.
Причинами, які призводять до погіршення дніпровської води, Євген Тулушев назвав хаотичну забудову берегової лінії, відсутність контролю (санстанцію ліквідували, а екологічна інспекція знаходиться в незрозумілому стані). В результаті саме проведення моніторингу стало складним.
Завідувач кафедри загальної та прикладної екології і зоології ЗНУ Олександр Рильський впевнений, що українська влада не розуміє стратегічну важливість Дніпра для розвитку (як соціального, так і економічного) всієї країни. Але проблема не тільки в ньому. Є ще малі річки, які в нього впадають, і які часто перебувають ще в більш жалюгідному стані. «Капустянка, Мокра Московка, подивіться скільки там сміття, це ж жах», – обурюється вчений. «І це все пливе в Дніпро». «60% жителів країни п’є воду з Дніпра і 186 гривень штрафу за його забруднення, це ж смішно», впевнений він.
Головний технолог комунального підприємства «Водоканал» Олена Мельник нагадала, що її підприємство займається очищенням всіх стоків міста. При цьому ситуація на різних берегах Дніпра, в які перебувають там житлових масивах, різна.
На Правому березі очисні споруди ще старого радянського типу, а на Лівому завдяки західному кредитом, отриманим на початку нульових, вдалося налагодити сучасну систему очищення, досить рідкісною для нашої країни. «Не кожне місто України може похвалитися подібною», – впевнена Олена Мельник.
З травня в місті працює консалтингова фірма з Данії, яка проводить моніторинг стану очисних споруд міста, після чого буде прийматися рішення про їх подальшої модернізації. Є два шляхи вирішення. Утилізація стоків по різні боки Дніпра: кожен берег свої, або перекидання правобережних відходів на лівий, де вже є сучасні системи очищення. У будь-якому випадку ці проекти для того, щоб бути реалізованими вимагають відповідного фінансування, а це ускладнюється тим, що муніципальна влада самі шукають інвесторів, адже держава самоусунулася від вирішення цієї проблеми. В результаті тільки в Запоріжжі на продовження модернізації очисної системи міста необхідно близько 400 мільйонів гривень.
Одним з найбільш соціально відповідальних в екологічному плані підприємств регіону є ПАТ «Запоріжсталь». За словами начальника управління охорони навколишнього середовища ПАТ «Запоріжсталь» Інни Холін з 2012, коли почалася посилена модернізація на підприємстві, було вкладено 10,6 млрд. гривень. Це і модернізація доменних печей, і газоочищення для аглофабрики, і 800 млн. грн. в реконструкцію прокатного виробництва. Моніторинг скидів проводить на підприємстві крім заводських екологічних структур, стороння організація. Це принципова позиція керівництва.
Іхтіолог Запорізької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Олександр Марченко розповів, що зарегульованість Дніпра каскадом ГЕС, цвітіння води і її загальне погіршення, природно негативно впливає на рибу.
«Ще кілька десятків років тому зустріти в Дніпрі карася сріблястого було не так-то й просто. А зараз це основний мешканець Дніпра. А причина в тому, що цей вид невибагливий і прекрасно себе почуває навіть в воді поганої якості ». – розповідає Олександр Марченко.
«І якщо так піде і далі, то через 25 років картина видового рибного складу Дніпра буде жахливою», – впевнений іхтіолог.
Але не всі сидять склавши руки. Так, члени громадської організації «Зелений центр Метінвест Запоріжжя», за словами її керівника Сергія Ільченко вже сьомий рік займаються очищенням як русла Дніпра, так і його берегів і за ці роки вивезли понад 100 тонн сміття.
Прищеплювати любов до Дніпра потрібно зі школи, впевнений Сергій Ільченко. З цією метою члени громадської організації тільки в цьому році відвідали вже 18 шкіл міста.
«Потрібно не на словах, а на ділі підтримувати нашу акцію« Врятуємо Дніпро разом! ». Таким чином, ми акцентуємо увагу суспільства до цієї проблеми.
Всі учасники зійшлися на тому, що проблеми Дніпра потрібно вирішувати системно, за допомогою місцевої та державної влади. Це і заборона на пральні порошки, що містять фосфат, і штрафи і заборони на скидання, регулярне промивання Дніпра. Все це дозволить зберегти головну українську річку для наших нащадків.