Краще гір можуть бути лише гори!

Краще гір можуть бути лише гори!

Сезон відпусток закінчився? Та невже! Ви це реально? Враз доведу, що для активного відпочинку підходить будь-яка пора року, а особливо «бархатний сезон», і для повного релакс-ефекту достатньо лише кількох днів, особливо, якщо мова про перебування в одному з найкращих місць світу – українських Карпатах, зокрема, на Буковелі.
Це відомий гірсько-лижний курорт, на якому щороку відпочивають щонайменше півтора мільйони українців та іноземців. Тут цікаво, і вся інфраструктура налаштована під найвибагливіші вимоги як любителів, так і профі у цьому захопливому спорті. Втім, не тільки в сніжну пору і не тільки лижникам тут знайдуться розваги до душі. В цьому наочно переконалися учасники прес-туру, організованого Українським журналістським фондом та Благодійним фондом Олександра Шевченка за результатами творчого конкурсу «Буковель натхнення»

Відчуй себе гуцулом
Дізнатися захопливі історії про життя та побут горян українських Карпат – гуцулів, бойків та лемків, ба , навіть перевтілитися в котрогось з них- буквально «влізти в їх шкуру», вдягнувши їх національний одяг і завітавши до автентичних хатинок, – легко! Гайда до етнопарку “Гуцул Ленд”! Такий собі скайсен – нещодавно відкритий на Буковелі етнографічний комплекс просто неба поєднує різні майданчики відпочинку та розваг і відрізняється від звичайних музеїв інтерактивом.
На території скайсену розміщені унікальні пам’ятки народної дерев’яної архітектури ХІХ – початку ХХ століття, які були розібрані та перевезені із найвіддаленіших куточків українських Карпат у Буковель. Одна із найдавніших пам’яток – хата із села Рожанка Львівської області, яка датована 1860-80 роками. Надзвичайно цінним музейним експонатом є гуцульська хата заможних вівчарів із села Ворохта, датована кінцем ХІХ століття. В ґражді можна відвідати чай з зібраних в карпатських горах трав, посидіти біля діючої печі та доторкнутись до деталей побуту горян. От я так і зробила. Запалена піч своїм димком додала екзотики, що підсилило враження і закріпилр ефект присутності. Запашний чайок підняв настрій. А місцева господиня влучно провела своєрідний лікнеп щодо застосування карпатських трав у чаях і відварах. Тож, зрозуміло, кілка пакуночків трав’яних зборів я собі прихопила.
Особлива атмосфера панує у хаті мольфара. Тут можна загадати найпотаємніші бажання. Все неодмінно станеться саме так, як і має бути.
Столітні дерев’яні хати відтворені разом із інтер’єрами, побутовими речами та творами народного мистецтва, створюють неповторну атмосферу того часу, передають дух та збережені гірські традиції.
В етнопарку «Гуцул Ленд» на гостей чекають різноманітні активності та майстер-класи. Тут можна спробувати змолоти муки із пшениці на жорнах, виткати доріжку на справжньому ткацькому верстаті, навчитись готувати сир у сироварні і навіть взяти участь у театралізованому дійстві гуцульського весілля. В одній з хат зберігається чимала колекція національного вбрання гуцулів, бойків, лемків. Тут можна перевдягтися у вишиванку, прикрасити себе унікальними автентичними аксесуарами і відчути природну єдність з етнографічною атмосферою. А щоб закріпити і зберегти ефект, раджу: зробіть світлини на згадку.
У етнопарку є свій контактний зоопарк, де живуть у природних умовах свійські та екзотичні тварини і птахи. Від них у захваті не тільки діти, а й дорослі. Особисто мене здивувало телятко шотландської корови- таке кудлате і кумедне.
«Гуцул Ленд» – це креативний простір, зона творчих майстерень та пізнавальних майстер-класів, де можна навчатись народним ремеслам та технікам.В одній з хатин розмістилась арт-галерея “Скриня”, в іншій – клуб українського кіно, на території парку безліч місця для відпочинку та розваг.
-Основна мета етнопарку – збереження віковічних традицій та народної культури українських Карпат. Наразі відкрили лише першу частину. Далі тут відбуватиметься багато креативного та оригінального – фестивалі, творчі воркшопи, пленери, відзначення традиційних українських свят, тощо, – розповів засновник Буковелю Олександр Шевченко.
Корисно знати. Вартість вхідного квитка: 90 гривень, діти до 6 років безкоштовно, 60 гривень для учасників АТО, пенсіонерів та дітей віком від 6 до 12 років. Час роботи: з 10:00 до 19:00

Зроби відпочинок драйвовим – додай адреналіну.
Заряд адреналіну можна отримати, взявши участь у джип-турах, катаючись у велопарку чи організувавши кінну прогулянку. Для гостей комплексу працюють скалодром, спортивні майданчики, екстрім-парк, квадротури. Тут можна пограти в пейнтбол, боулінг, більярд.
Також Буковель пишається озером Молодості, яке є найбільшою штучною водоймою в Україні. Тут облаштовані пляжні зони відпочинку. Чималий і спектр розваг на озері: водні лижі, катамарани, каяки, гідроцикли, аквагірки.
Я ж обрала для себе кількагодинну прогулянку горами верхи на конях. Місцевий доглядач коней пан Юрій люб’язно погодився супроводжувати нашу невеличку групу з чотирьох вершників на гору Довга. Певна, що це поєднання – найкращий відпочинок для тих, хто любить коней, гори, красиві природні пейзажі з висоти, насичені запахи гірського різнотрав’я. Ось вона – Свобода! Коні доглянуті, розумні, вони як і люди все розуміють і слухняно фиркаючи під сідлом, не поспішаючи ідуть тихою і красивою стежкою на високі полонини, звідки відкриваються приголомшливі види на гори.
Три години в сідлі проминули як одна мить, але залишили незабутніх позитивних емоцій та вражень на цілий рік!
Корисно знати. Вартість кінної прогулянки верхи: 1 год- 300 грн, 2 год- 500 грн, 3 год- 700 грн.

Буковель – потужний інвестиційний магніт
Ще донедавна ця місцевість вважалася одниією з найдепресивніших в регіоні. Територія була бідною та занедбаною, а чи не єдиним заробітком для місцевих було вирубування лісу.
– Коли ми сюди прийшли, місцевість виглядала дуже сумно. Тут працювала лише початкова школа, а люди соромились говорити, що вони з Поляниці, бо тут навіть сільрада не працювала. Звичайно, бюджет села був дотаційним, – згадує засновник Буковелю Олександр Шевченко.
Втім неймовірні природні та людські ресурси у поєднанні з правильно поставленими пріоритетами та чіткою стратегією дали свої плоди. Зараз Буковель – потужний інвестиційний магніт, завдяки якому розвивається уся Яремчанщина.
Завдяки потужному економічному розвитку населення Поляниці збільшилось за останні роки майже вдвічі (з 600 до 1 тис людей). І це єдиний регіон, який має таку потужну демографічну тенденцію до зростання. Люди перестали виїжджати за кордон, адже і вдома мають гідний заробіток та можуть народжувати та виховувати свої дітей.
Буковель у 2012 році отримав перше місце в світі за динамікою розвитку. І ці темпи неодмінно знову буде нарощувати.
Щодо вирубування лісу, про яке багато говорять. Керівництво Буковелю зацікавлене зберігати природнє середовище, робити його багатшим та привабливішим, адже туристи прагнуть насолоджуватися первозданною красою Карпат. От і цифри говорять самі за себе: до створення Буковелю в Поляницькому лісництві налічували один мільйон кубометрів лісу, зараз ця цифра становить півтора мільйони.
Далі буде.
У планах Буковелю працювати та розвиватися! Головний акцент керівництво Буковелю робить Карпатах, маючи на меті добробут цілого регіону. Що для цього потрібно? Слід розробити план та стратегію розвитку територій, заручитися підтримкою держави і перейти до чіткого плану дій.
– Люди елементарно хочуть добре жити! Поряд зі створенням таких умов ми повинні не забувати про природу. Потрібно зробити правильний план, відповідально ставитись до природи, розвивати туризм. І впродовж 10-15 років зможемо зробити Карпати однією з найбільш розвинутих і заможних територій цілої країни. Подібну історію має одна із тепер найбагатших, а колись дуже бідних, провінцій в Італії – Південний Тіроль. Можливість самостійно економічно розвиватися тут виборювали 20 років. Тепер там є один із найбільших гірськолижних курортів , який має 1200 км трас. Тоді як у Буковелі, для порівняння, 68 км. У нас все ще попереду! – наголошує Олександр Шевченко.

Публікацію підготовлено в рамках участі у прес-турі, організованому Українським журналістським фондом та Благодійним фондом Олександра Шевченка за результатами творчого конкурсу «Буковель натхнення».

Єлизавета Броницька