Абсолютна чемпіонка Світу з пара-армреслінгу  Наталія Стрельцова співає та гідно витримує виклики долі

Абсолютна чемпіонка Світу з пара-армреслінгу Наталія Стрельцова співає та гідно витримує виклики долі

Токмачанка Наталія Стрельцова мама двох дітей, людина з активною життєвою позицією. У свої 16 років, коли ледве пересувалась за допомогою милиць, вона поставила собі мету: стояти на пєдесталі переможців найпрестижніших змагань Європи та Світу. І її мрія здійснилась. Не простим був шлях до спортивних зірок, та наполеглива праця, віра в себе й сильна воля до перемоги підняли її на такі щаблі, які тепер вимагають ще більших зусиль, аби відстояти честь України.

 

     Восьмиразова чемпіонка Європи, шестиразова срібна призерка Чемпіонатів Світу, чотириразова чемпіонка Світу в категорії 65+. У жовтні 2019 року на ХХ Чемпіонаті Світу з пара-армреслінгу вона здобула золото в змаганнях на обидві руки. Болгарія, Румунія, Угорщина, Польща, Греція. Така географія її перемог. Це вона найпершою привезла з Північної Осетії до України медалі зі свого виду спорту. То був 1999 рік, коли армреслінг лише зароджувався в нашій країні.

     Починала спортсменка з пауерліфтингу. «Це база для армреслінгу,» – каже Наталія. Адже завдяки йому вона має добру спортивну форму. Через хворобу поки що не може виконати певні норми, проте в своїх тренуваннях запроваджує елементи силової підготовки. І зараз налаштована на нові спортивні здобутки. Зараз вона працює спортсменом-інструктором штатної збірної команди України з армспорту серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату в Українському центрі з фізичної культури і спорту людей з інвалідністю «Інваспорт».

  • Якщо хтось хоче досягнути наміченого результату, то, крім свого «хочу», має

обдумати, а чи вистачить у нього цілеспрямованості. Адже якщо серйозно займатись спортом, треба дуже багато працювати над собою, – говорить спортсменка.

     Сильна воля до життя у неї закладена, певно, в генах. Підростаючи, не завжди відчувала добре ставлення до себе, бо була «не така, як усі». Часто мала захищатись від жорстокості тих, хто зустрічався на її життєвому шляху. Спорт  дав можливість загартувати та проявити себе і до всього ставитись із розумінням ситуації.

     Позитиву в житті Наталії додає пісня. Від мами й тата передалась їй любов до творчості. Пише вірші, виконує авторські пісні, солістка та учасниця народного фольклорного ансамблю «Веселка» Токмацького будинку культури. Цього року у жовтні вона  успішно виступила на обласному фестивалі української національної творчості патріотичного спрямування «З вірою в Україну!», який проводився в Запоріжжі.

  • Коли я виходжу на сцену, я намагаюсь передати людям те, що я сама пережила.

Пропускаю пісню через своє серце. Я люблю співати. Співаю і вдома, і з друзями. Залучаю до музики своїх дітей і хочу, щоб вони були, в першу чергу, чесними людьми й знайшли себе в житті. Не треба цуратись ніякої роботи, своєї участі в житті.  Мені у скрутні хвилини доводилось співати в переходах Харкова. На той час я була вже срібною призеркою Чемпіонату Світу. Це було морально важко. Але я чесно відпрацьовувала по три години через день. Треба у будь-якій ситуації залишатись людиною, аби потім себе поважати.

     Її будні летять стрімко. Як і роки, які вона присвятила спорту та творчості. Рухається до нових горизонтів і вірить, якщо є бажання, можна в житті досягнути неможливого.

 

                                                                                       Ольга Дроздовська, журналістка