У питанні щодо роздержавлення «Запорізької правди» крига скресла.

У питанні щодо роздержавлення «Запорізької правди» крига скресла.

Наталя Зворигіна

Навіть самій важко повірити, що нарешті на шляху відродження  клейноду нашого краю – 102-річної газети «Запорізька правда» нам вдалося подолати, здавалось би, непохитний бастіон ігнорування депутатами  облради законодавства України. Нагадаю, що раніше, скориставшись колективною безвідповідальністю місцевого органу самоврядування депутат облради  Едуард Гугнін, керівник фракції БПП «Солідарність» і за сумісництвом на той час заступник голова ОДА, намовив колег-депутатів знищити  нашу газету, зневаживши Закон України про реформування державних і комунальних ЗМІ, до слова, ініційований його ж безпосереднім  політичним босом – Президентом України на той час і лідером БПП Петром Порошенком.  Мотивація невиконання вказаного закону у пана Гугніна була суто особистою. І про це ми ще розкажемо на сторінках нашої газети. Депутатів же запевнили, мовляв, означений закон можна не виконувати, бо він не передбачає штрафних санкцій. На жаль, для народних обранців  доля найстарішого видання краю і думка виборців( громадськість провела чимало  культурно-мистецьких акцій на підтримку газети під стінами ОДА та облради!), які прагнули зберегти своє видання, виявилися незначущими. А про той феномен, що Україна – правова держава, і у нас панує верховенство права, а Основний закон України – Конституція – обов’язковий до виконання всіма громадянами нашої держави, і зобов’язує їх виконувати всі закони України, їх, вочевидь, не повідомили. Тому сталося так, як сталося.

Про перипетії боротьби трудового колективу і Запорізької громади за життя свого видання ми регулярно інформували своїх читачів. Здавалось би,  після  нашої перемоги у Третьому апеляційному суді, що сталося 3 квітня 2019 року (рішення Третього апеляційного суду  від 03.04.2019р. у справі№280\5102\18), рішення набрало сили з моменту його проголошення у судовій залі,  Запорізька обласна рада мала б його негайно і неухильно виконати.

Та, напевне, депутатам закони не писані. І вперше дане судове рішення опинилось на розгляді у сесійній залі лишень на 32-ій сесії. Втім, депутатів не проінформували, що мусять ухвалити рішення про роздержавлення «Запорізької правди» не з власної доброї волі, а за примусом виконавчої служби. Тому вони знову не ухвалили відповідне рішення, чим вчинили кримінальний злочин. Нагадаю, що   згідно ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства  України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів , підприємств, установ та організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб на всій території України, а його невиконання тягне за собою кримінальну відповідальність  і термін позбавлення волі до 8 років.

Виконавча служба Мін’юсту  змушена була вдатися до вчинення певних заходів, аби рішення судувсе ж було ратифіковане. Тож на сесію, що відбулася 12 грудня, повторно було винесено проект рішення про реформування «Запорізької правди».

За даними реєстрації з самого початку на сесію зареєструвалися  75 депутатів, не зареєстрованими залишилися – 9.На момент голосування питання «Про реформування комунального підприємства «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради» в цілому, зареєстрованими  залишилися 74 депутати. З них проголосували лише 60. Рішення підтримали лише 59 з них. Утримася 1 – Аліна Супруненко із фракції БПП «Солідарність». Ще 14 – зовсім не голосували. Вони обрали звичну тактику протидії – знаходились у сесійній залі, але не голосували ані за, ані проти, ані утримались. Назву їх поіменно: фракція «Укроп» – Ярослав Гришин і  Дмитро Зотов,  фракція «Батьківщина» – Микола Ільїн,  фракція «Наш край» – Володимир Тарасов, фракція «Нова політика» – Сергій Бєліков,  фракція «Радикальна партія Олега Ляшка» – Владислав Шалєєв, фракція «БПП «Солідарність» – під проводом свого керманича Едуарда Гугніна –  Геннадій Бурка, Олег Закарлюка,  Віталій Лупинос, Олександр Машинський,  Артем Попов, і навіть нещодавно призначений першим заступником голови ОДА, колишній заступник Мелітопольського міського голови і екс-керманич відділу транспорту у КМДВ Віталія Кличка, холостий мільйонер Запорізького краю Іван Федоров, а також позафракційний депутат Олег Суржан.

Ця інформація є у вільному доступі на сайті обласної ради. Так детально прописую  ці імена, щоб запоріжці знали, як їх обранці дотримуються інтересів своїх виборців. Знайте своїх «героїв».

Але є ще одна причина висвітлити ці персони – для правоохоронців. Адже саме ці люди, посадовці,  не виконали рішення Третього апеляційного суду  від 03.04.2019р. у справі №280\5102\18. Тож мають відповісти  за вчинення злочину за Законом.

На жаль, ухвалення рішення сесією Запорізької обласної ради про роздержавлення  нашої газети – це тільки перший щабель у сходах, які нам ще доведеться подолати. Означене  рішення  суду передбачає  виконання Закону про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ у повному обсязі- з передачею майна, приміщень, погашення заборгованостей, тощо. І найперше – відновлення свідоцтва про державну реєстрацію друкованого видання. Тим паче, що в рішенні суду зазначено: «… із збереженням   видання, його назви, цільового призначення і тематичного спрямування, мови».

Наразі триває судовий розгляд справи щодо приміщення, в якому знаходиться редакція «Запорізької правди». Виселяють редакцію, аргументуючи закінченням терміну дії договору про договір позички, який було укладено із колишнім керівництвом газети у 2014 році терміном на 5 років. Зауважу, що  укладання того договору відбулося у  у порушення ст.6 Закону України про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів( яка вимагає передати комунальні приміщення під оренду ЗМІ безстроково!).

Підлягає вирішенню ще одна проблема. Попри те, що рішення Третього апеляційного суду  від 03.04.2019р. у справі№280\5102\18 набрало законної сили з моменту його проголошення у судовому засіданні, ЗОР, ігноруючи мої численні звернення, не передало права на газету «Запорізька правда» трудовому колективу КП «Газета «Запорізька правда» ЗОР, принаймні, на період вирішення питання про роздержавлення у суді. Тож КП , позбавлене свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, вимушено було припинити видання газети. А саме видання газети вказане як єдиний вид виробничої діяльності  вказаного КП, що зазначено у його Статуті. На жаль, КП  також не було  й реформоване,  тож продовжує існувати, а відтак, ведуться нарахування заробітної плати його працівникам, податків, комунальних послуг, тощо, згідно діючого законодавства. На поточний момент тільки заборгованість із заробітної плати з вини власника даного КП – Запорізької обласної ради-  перевищує 300 тис.грн.

Тож битва за порятунок «Запорізької правди» триває. Але ми не здамося! У запоріжців буде своя патріотична українськомовна газета!

 Що ж до інших,  важливих  для запорізької обласної громади питань, що були ухвалені на сесії, слід відмітити  Бюджет -2020. Він хоч і суттєво зменшився ( але лише за рахунок того, що зменшення трансфертів з держбюджету на пільги, субсидії та допомоги – їх передано Міністерству соціальної політики. В 2019 році ця сума для Запорізької області була на рівні 3 млрд 969 млн грн.. Зменшення доходної частину обласного бюджету відбулось й за рахунок того, що медичну субвенцію передбачено лише на I квартал 2020року)що, втім, не завадило депутатам збільшити власні  депутатські фонди, ухваливши відповідне рішення «Про  внесення змін та доповнень до Програми  сприяння  виконанню депутатських повноважень…».

В цілому ж бюджет Запорізької області видався  збалансованим. Доходи обласного бюджету на наступний рік затверджені на рівні 4 млрд 843,1 млн грн.. Видатки – також 4 млрд 843,1 млн грн.

Також Запорізька обласна рада під час 34 сесії створила 8 комунальних закладів спортивного профілю. А на  базі 56 закладів і установ охорони здоров’я Запорізької обласної ради  сформувала 18 комунальних некомерційних підприємств. Дивно, правда, що обласний   ендокринологічний диспансер  ліквідували шляхом приєднання до обласної клінічної лікарні, а от кардіологічний  (серцево-судинний)  центр – залишили самостійним підприємством. Якось важко збагнути таку  депутатську логіку. Хіба що, хтось має  свою певну у цьому зацікавленість.   Але  невдовзі все з’ясуємо.