Як проходить об’єднання громад в поліетнічних районах Запорізької області

Як проходить об’єднання громад в поліетнічних районах Запорізької області

Партнерська організація фонду – Всеукраїнська громадська організація “Асоціація сприяння самоорганізації населення”  – провела дослідження щодо об’єднання громад в поліетнічних регіонах, зокрема, у Запорізькій області.

2020 рік – останній для проведення добровільного об’єднання громад. Планується, що до чергових місцевих виборів процес укрупнення буде завершений. Проте, питання об’єднання є чутливим для районів, де компактно проживають різні етнічні меншини. Наприклад, в поліетнічних районах Одеської та Закарпатської областей за 5 років реформи створена незначна кількість ОТГ. В Запорізькій області ситуація є набагато кращою, що показали результати дослідження.

 

Два райони Запорізької області – Приазовський та Приморський, можна сміливо вважати поліетнічними, тобто такими, на території яких компактно проживають різні етноспільности.  За темпами добровільного об’єднання громад Запорізька область є одним із регіонів-лідерів, адже об’єднані територіальні громади (ОТГ) охоплюють 68,48% території області.

 

На території цих двох районів найбільшу частку населення (54%) складають українці. Друга за розмірами етнічна група – росіяни (24,3%), а третя – болгари (18%). Інші порівняно чисельні групи – білоруси (0,8%), албанці (0,8%) та вірмени (0,4%).

 

Однак, цікавим фактом є те, що етнічна приналежність мешканців цих районів не сильною мірою впливає на мову їх спілкування. Так, велика частка української та болгарської спільнот зазначає рідною мовою російську.

На теренах Приазовського та Приморського районів створено 7 ОТГ.

На Приморський район припадають дві об’єднані громади – Приморська і Новоолексївська. Разом вони охоплюють 4 із 16 рад базового рівня, 40% території та 59% населення району.  Обидві громади є етнозмішаними – у структурі їх населення представлені українці, болгари та росіяни. Причому в населених пунктах Приморської ОТГ в ході перепису 2001 року більшість жителів вказали рідною російську мову, а в селах Новоолексіївської відносна більшість – болгарську.

Необ’єднаними залишаються 12 громад району. У 4 із них переважає україномовне населення, в решті – російськомовне і болгаромовне.

Відповідно до затвердженого перспективного плану, Приморська ОТГ мала би бути більшою та включати ще 6 колишніх громад з різним етнічним складом населення. Також мала би бути створена етнозмішана Юріївська ОТГ.

Приазовський район налічує 5 об’єднаних громад. До їх складу входять 14 з 25 рад базового рівня. ОТГ покривають 54% території та 63% населення району.

У Степанівській Першій та Олександрійській ОТГ переважає україномовне населення, хоча частка російськомовного є значною (близько третини). Натомість, велика частка болгар – у  Ботіївській та Гірсівській об’єднаних громадах.

Необ’єднаними залишаються 11 громад базового рівня, з яких у лише у 2 переважає україномовне населення, в решті – російськомовне і болгаромовне. У Богданівській громаді болгари є домінуючим етносом (понад 70% населення); значною є їх частка в Федорівській та Ганнівській громадах. Крім того, у велах Прудентове та Федорівка компактно проживають вірмени.

Відповідно до затвердженого перспективного плану, Приморська ОТГ має бути зачно більшою та додатково включати російськомовну Добрівську, українськомовну Дмитрівську та болгаромовну Богданівську громади. Також мала би бути утворена етнозмішана Нововасилівська ОТГ, що об’єднала би решту населених пунктів району.

Про це свідчать результати дослідження Асоціації сприяння самоорганізації населення.  В рамках цього дослідження було також проведено глибинні інтерв’ю з представниками громад, що знаходяться в етноконтактних зонах та поки не ввійшли до складу ОТГ.

Респонденти зазначають такі чинники, які впливають на бажання створити громаду в тій чи іншій конфігурації:

  1. Розташування сіл та природні ресурси.

«Я с коллегами так шучу: дайте мне 100 метров Азовского моря и один ветряк и мне б хватило» – сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

«Это не влияет [етнічний фактор – авт.]. Расположение территории – вот что влияет… Инфраструктура, базы отдыха, заправки – это всё доходная часть. Вот что является самым основным. И поэтому мы хотим быть в этой громаде. Мы не хотим быть в других громадах» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

  1. Наявність інфраструктури, зокрема, стан доріг, транспортне сполучення, медичні заклади.

 «Туда ж ни один автобус не идет. А на [назва ОТГ] у нас три автобуса. У людей же у большинства транспорта нет» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

«Аргумент против очень простой. Берем расстояние от нашего населенного пункта до [назва громады]. Это 35 километров. Другим селам и 40, и 45. Это даже по методике никак. Ну какая это громада, если людям надо ехать больше часа до центра? Второе – нет транспортного сообщения» – сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

  1. Економічна спроможність, наявність прибуткових об’єктів на території.

«Если объединятся, то с территорией, что мало-мальски имеет денежки» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

«Почему мы приняли такое решение? [про приєднання до ОТГ – авт.] На территории наших сел есть предприниматели, которые платят налоги в [назва ОТГ], проживают там же, а держат нашу землю. Мы к ним не имеем никаких нареканий, потому что они выполняют закон. А закон гласит, что налоги платятся по месту регистрации» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

Натомість, за словами респондентів, етнічний фактор не впливає на об’єднання громад.

«По национальности никакого там препятствия нет. Мы тут дружно живем, никогда не выделяем, кто болгары, кто украинцы. Так что это не фактор. Абсолютно» – сільський голова, село з переважно болгаромовним населенням.

«У нас нет по национальности там каких-то расприй» сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

Лише один респондент підкреслив, що це питання може стати значущим, якщо після об’єднання почнеться оптимізація шкільної мережі. Виходом з цієї ситуації він бачить вирішення цих питань на місцях.

 «Сложно эти все вопросы решать. Пока есть школа и село существует. В перспективе оптимизация, как это сейчас принято называть, будет происходить. Но я думаю, что это не должны решать ни депутаты, ни тем более головы громад. Это должны решать родители детей. Надо везти их и показывать им условия. Не зависимо от того, какое это село: русское, украинское, болгарское. Где лучше условия для детей. То есть смотреть на конкретные результаты» – сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

Висловлюючи рекомендації та побажання щодо об’єднання громад, респонденти, з одного боку, вважають, що має бути збільшене сприяння об’єднанню на обласному рівні. З іншого боку, наголошують на тому, що думка громад мала би більше враховуватися при формуванні перспективних планів.

«Ну может чтобы областной совет пересмотрели бы перспективный план и нас переставили бы в [назва ОТГ]. И тогда, если будет уже объединение через вышестоящие органы, людям лучше будет, я так считаю» секретар сільської ради, село з переважно болгаромовним населенням.

«Есть перспективный план, а есть желание людей. Нам-то здесь виднее на месте. Надо наверное все-таки прислушиваться» сільський голова, село з переважно україномовним населенням.

«Я считаю, нам нужна помощь. Вот у нас есть желание быть в [назва ОТГ]. Областная власть должна нам помочь, чтоб мы скорее были в этой громаде. Чтоб наши дети получали доходы, которые идут с нашей территории, чтоб они оседали в наших школах, в наших детских садах» секретар сільської ради, село з переважно болгаромовним населенням.

Оксана Дроздовська,

Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє”