У Розівській загальноосвітній школі №2 діти вивчають мову й історію Греції. Новенькі шафи, столи, стільці… На стіні - карта Греції. На полицях - гарні великі книжки. Ось тільки не розберу, як вони називаються, оскільки не володію грецькою мовою. Не можуть їх прочитати і малюки, які разом зі мною захоплено розглядають малюнки. Але вони - поки що не можуть. Бо віднедавна по суботах 25 юних розівців почали відвідувати факультатив: годину вивчають історію Греції, ще годину - мову.
Веде уроки Олена Миколаївна Дубиніна. За основним місцем роботи вона держслужбовець і займатися з дітьми може тільки по вихідних. Та це лише початок: наступного навчального року в школі мріють зробити грецьку мову другою іноземною - нарівні з англійською. У Маріупольському гуманітарному університеті на факультеті новогрецької мови навчається випускниця ЗОШ №2 Надя Попова - на неї сподіваються як на майбутнього фахівця. Зараз факультативні заняття оплачує районний відділ освіти, але якщо грецька мова увійде до основної програми, до зарплати учителю доплачуватиме Федерація греків України. Саме завдяки їй у школі створили "грецький клас" з новими меблями, літературою і зошитами: через федерацію в Розівку надійшли кошти з Кіпру.
- Ініціювала відкриття факультативу учителька Новомлинівської школи, голова районного грецького товариства "Дорт-доба", депутат райради Валентина Петрівна Лапіна, - розповідає директор Розівської школи №2 Наталя Кіменок. - Я сама напівгречанка, тому її пропозиція мені дуже сподобалася.
До речі, двоюрідний дядько Наталії Антонівни - поет Георгій Костоправ, якого вважають засновником національної літератури греків України. З 1932 року він працював у маріупольській газеті "Колективістіс", створив два літературних об'єднання. У ніч з 23 на 24 січня, під час так званої "грецької операції", 34-річного Георгія заарештували. А рік по тому - розстріляли…
Утім, Наталя Кіменок - не єдиний співробітник Розівської ЗОШ №2, в жилах якої тече грецька кров. Недарма ж нині аж дев'ятеро викладачів передплачують газету "Еллін України".
А всього в Розівському районі проживає майже 400 нащадків грецьких переселенців, 148 із них - члени грецького товариства "Дортдоба". "Чистокровних" греків тут небагато - адже змішані шлюби давно стали нормою. Але чимало жителів району плекають національне коріння і розмовляють грецькою (хоч їхня побутова мова дещо відрізняється від літературної).
- Ми зуміємо приготувати справжні чирчири! - жартує Наталя Кіменок і пояснює, що ця страва - грецький вид чебуреків.
Коли відкривали факультатив, запрошували до нього усіх, незалежно від віку, адже заняття безкоштовні. Але, в основному, батьки привели учнів молодших класів. Причому, не тільки тих, хто має краплину грецької крові.
Скажімо, Настя Міщенко каже, що греків у її роду не було. Але батьки вирішили, що дівчинці ці заняття підуть на користь.
- Я теж хотіла вивчати грецьку. Цікаво! - пояснює Настя.
А ось у четвертокласниці Аделіни Срібник і мама, і бабуся, й прабабуся - гречанки.
- Мама з бабусею розмовляють грецькою, а я майже нічого не розумію, - зізнається дівчинка. І стиха видає свою мрію: - Влітку поїду в Грецію. Тільки це ще не точно…
На суботніх уроках Аделінка залюбки слухає давньогрецькі міфи. А ось мова їй дається важкувато. Натомість другокласниця Оля Тарасенко навіть грецьку мову вважає легкою. Її бабуся мешкає у Новомлинівці - це справжній центр грецької культури в Розівському районі. Саме там найбільше греків, найактивніший осередок товариства "Дортдоба", і на березі місцевого ставка та річки Сухі Яли проводять влітку "Еллініаду" - щось на зразок Олімпійських ігор, на які з'їжджаються гості з усієї України (не кажучи вже про сусідів із Донецької області).
Але, на жаль, у Новомлинівській школі залишилося зовсім мало учнів. Йдеться про те, що наступного навчального року її учні на шкільному автобусі їздитимуть на заняття до Розівської ЗОШ №2. Це ще одна причина, чому саме тут впроваджують уроки грецької мови й історії.
- Як грецькою сказати "здрастуйте"? - жінка, в якої я це спитала, відповіла не одразу. Мабуть, у неї майнула думка, що таке просте слово з мови предків має знати кожен, якої б націо-нальності він не був. Усміхнулася:
- Калімера! Так, калімера!
Розівський район
ВІталІна МОСКОВЦЕВА
