Масляна (інші назви - Пущення, Запусти, Колодій, Заговини, Сирний тощо) - останній перед Великим постом тиждень - популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів.
Протягом Масляної проводились різноманітні обряди, гостини, гуляння. Молодь, наприклад, у складчину влаштовувала вечорниці, де під час гулянь "для науки" прив'язували колодки-поліна тим парубкам і дівчатам, які не одружилися в попередні м'ясниці (період від Водохреща до Масляної). Щоб відкупитись від молодіжної громади, "винуватці" ставили могорич. За іншим звичаєм, у понеділок Масниці заміжні жінки ходили по домівках та прив'язували "колодки" тим матерям, котрі не поодружували своїх дітей (звісно, тих, котрі вже були "на порі") впродовж останніх м'ясниць.
Заміжні жінки влаштовували обряд "колодкування": жінки йшли до корчми або збиралися в когось у хаті й приносили із собою "колодку" - невеличке поліно, яке обвивали полотном, прикрашали стрічками, паперовими квітами. Одна з жінок імітувала народження з поліна Колодія й з цього моменту веселе святкування вечорами тривало цілий тиждень.
Обрядова їжа на Масляну - вареники з сиром і сметаною, гречані млинці. Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка народилася: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть".
Кожний день Масниці має певне значення, назву та цікаві звичаї. У ПОНЕДІЛОК жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх товариства хотіли долучитись чоловіки, їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише, поставивши могорич. У понеділок влаштовували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах. Перший спечений цього дня млинець віддавали бідним на спомин про померлих. У ВІВТОРОК жінки знову сходилися до шинку, вчиняли всілякі забави і сценки. Цього дня широко практикувалися й погостини. СЕРЕДУ називали "зноби-баби", тещі частували своїх зятів млинцями. У переломний чи широкий ЧЕТВЕР жінки, зібравшись у товариство, піднімали тости за те, "щоб телята водилися". Не можна шити та прясти. У давнину у четвер проводили "бійки". Усі вибиті зуби чи зламані ребра вважалися на "добру подію". У П'ЯТНИЦЮ зять повинен почастувати свою тещу. П'ятниця тому й називалася "тещині вечірки". Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села або ж міста. Причому дорогу обирають залежно від характеру тещі - злу та сварливу везуть нерівною дорогою і, навпаки, якщо теща лагідна, то й дорога рівна, немов струна.
Найцікавіше відзначали останній день Масляної - Сиропустну НЕДІЛЮ, Чорну неділю, Масне пущення. Готуючись до Великого посту, годилося йти до родичів і сусідів та просити прощення за всі провини та завдані образи, бо постування передбачало не стільки обмеження в їжі (не вживали м'ясного, молочного, риби та яєць), скільки духовне очищення і примирення. Тому цей день ще називали Пущенням. Перед початком Посту також поминали померлих (так звані "зимові діди"), залишаючи на ніч на столі вареники та ритуальне коливо.
