У "Запорізькій правді" 30 січня (№15) у рубриці "Досліджуємо проблему" була опублікована стаття "Хто перешкоджає селянам отримати землю?", в якій ішлося про історію дослідного господарства "Токмацьке", про суперечки щодо землі цього господарства та нереалізоване досі прагнення селян отримати земельні паї.
Керуючий санацією ДГ "Токмацьке" Василь Іщенко не погодився з деякими моментами публікації, позицією автора. Тому публікуємо його точку зору на підняту проблему.
- У багатьох паперах місцевої влади та висловлюваннях селян часто лунає, що дослідне господарство "Токмацьке" - банкрут. Я одразу зазначу, що це підприємство не банкрут, воно знаходиться у процедурі банкрутства і в стадії санації. Воно залишається в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, досі значиться за академією аграрних наук і підпорядковане Міністерству аграрної політики. Ліквідувати підприємство не можна, оскільки воно стовідсотково знаходиться у державній власності.
З 1 вересня 2005 року розпочата процедура банкрутства та порушена справа про банкрутство. Зверніть увагу, 8 серпня 2005 року проходить засідання Господарського суду Запорізької області за позовом Токмацької райдержадміністрації про невикористання земель дослідним господарством і рішенням суду припиняється право користування земельною ділянкою 6027 га. Це рішення потрапило до керівників ДГ через кілька місяців у вигляді ксерокопії. У законодавстві є так званий "підозрілий період", тобто події, що відбуваються з підприємством за 6 місяців до порушення справи про банкрутство (зазвичай у цей період відбуваються якісь "чарівні" ситуації та зникають активи підприємства), щоб можна було їх оскаржити. Парадокс у тому, що ДГ "Токмацьке" позбавили основного активу для будь-якого сільгосппідприємства - землі. Рішення вступило в законну силу, бо його ніхто не оскаржував, а за логікою це повинен був зробити попередній санатор. Також не апелювали власники. На суді за відповідача був такий собі Конотопець (такої людини у дослідному господарстві не було). А насправді відповідачем мала бути академія наук і представник Кабінету Міністрів, тому що вилучення земель цієї категорії можливе тільки Кабміном. Чому ця казка про розпаювання тягнеться до цього часу? Та тому, що треба вирішувати питання у Кабінеті Міністрів.
На сьогодні будь-який юрист скаже, що після рішення суду подальших дій із судовиконання зроблено не було. Після рішення суду мав бути вилучений Державний акт на землю та інші документи, відбувається реєстрація відміни права користування на землю. Такої реєстрації відміни не було і Державний земельний кадастр підтверджує, що держакт на землю залишається за ДГ "Токмацьке". У той час директор господарства намагався укласти угоди на оренду землі з фермерами та іншими підприємствами, щоб спільно спробувати виживати. А що ж відбулося? Тодішній голова райдержадміністрації приїхав і пальцем вказав - орендарем буде ПП "Інтер-Трейд".
Якщо подивитися на дати, 8 серпня 2005 року прийняте рішення суду про вилучення землі, а 19 серпня вже підписано договір оренди з "Інтер-Трейдом". Більше того, був проект договору ще від 5 червня 2005 року, тобто вже тоді, до рішення суду, землю планували віддати "Інтер-Трейду". Ну і далі 1 вересня 2005 року відкривається справа про банкрутство. Але ліквідувати ДГ "Токмацьке" не вдалося.
За цей час були порушені закон про розпаювання земель державної і комунальної власності та закон про власність, мораторій на відторження активів держпідприємств, адже за Земельним кодексом це землі особливого призначення - землі академії наук. (Цікаво, що відібрані були й 92 га землі під будівлями ДГ, які зараз, виходить, висять у повітрі).
Коли порушується справа про банкрутство та починається процедура санації, має початися пошук інвесторів. Після звільнення попереднього керуючого санацією, я приступив до виконання своїх обов'язків, провів інвентаризацію та прийняв Державний акт на землю. У мене завдання відновити платоспроможність підприємства. Тому я дав оголошення з пропозицією до інвесторів взяти учать у санації ДГ "Токмацьке". Заявки подали три підприємства: ВКФ "Ольф", "Інтер-Трейд" та "УкрЛан". Комітетом кредиторів була схвалена пропозиція фірми "Ольф", яка розписала детально пропозиції до плану санації. На базі ДГ "Токмацьке" створюється господарське товариство, в якому доля держави складатиме 51 відсоток, а інвестор бере на себе зобов'язання за графіком погасити всі борги. Цей план санації узгоджено у Фонді державного майна України та у Міністерстві аграрної політики і передано до Господарського суду. Після вступу його у законну силу інвестор протягом трьох банківських днів погасить всю кредиторську заборгованість боржника.
Щодо відродження підприємства, то передбачається і відновлення тваринництва. Сьогодні всі займаються зерном, але на нього багато робочих рук не треба, а куди подіти людей, які сидять без роботи у селі? Раніше "Токмацьке" було тваринницьким підприємством і там залишається багато ферм. З цього приводу санатор разом з інвестором вже зустрічались з німцями у торгово-промисловій палаті, предметно говорили про застосування передових технологій щодо відродження тваринництва.
Що стосується розпаювання, я вважаю, що у селі зайшли у тупик, створивши комунальне підприємство, адже це власність всієї громади і таким чином будь-який житель стає власником. А там і досі тривають суперечки, на скількох людей ділити землю, на п'ятсот чи на двісті. Але спочатку треба передати землю в КП, а потім вже персоніфікувати. Якби це було так просто, паювання давно б уже відбулося.
Чому ми зараз не говоримо про розпаювання землі? Тому що я не можу розпоряджатися тим, чого у мене немає. Інша справа, коли ми повернемо землю? Інвестор чітко говорить: щоб нормально працювати у селі, треба зняти цю проблему. Ми були з ним у Фонді держмайна, там кажуть: закінчуємо питання з землею й ініціюємо розпаювання. Ми вже почали займатися списками з Гроздєвим, директором ДГ "Токмацьке", щоб не обійти людей, які попали під скорочення, а також пенсіонерів господарства. Але давайте спочатку законно розберемося - чия земля? А остаточний вердикт винесе суд.
Ми не хочемо виправдовуватися, а просто висловлюємо свою позицію. Ми судимося, щоб вирішити питання по землі, яку голова райдержадміністрації передав у оренду, хоча держакт на землю знаходиться у ДГ "Токмацьке" і він не вилучений.
Тож поки одні говорять, а ми робимо. Наприклад, коли я сказав інвестору, що люди забули, що таке гроші, то одразу до Нового року від погасив половину заборгованості з заробітної плати. Фірма "Ольф", яка займається переробкою сільгосппродукції, давно відома на Запоріжжі, її керівник Сергій Ольшанський депутат обласної ради вже двох скликань. І він слів на вітер не кидає.
Пропозиція "УкрЛану" з приводу погашення боргів виглядає так: борги будуть ліквідовуватися в міру реалізації ліквідного майна. Значить, продамо - погасимо. Не продамо - на тобі, Боже, що мені негоже. Та ж картина із розпаюванням. Почнемо обіцяти (знаючи про незаконність пропонованого варіанту), а земельку будемо тим часом орати. Інвестор спочатку ліквідує всі борги по зарплаті, Пенсійному фонду, податках, приймає все ліквідне і неліквідне майно. Виникає запитання, чому варварськи експлуатуючи шість тисяч гектарів протягом 4,5 року, орендатори не виявили бажання ліквідувати хоча б борги по зарплаті? Тому що думали не про вас, шановні селяни, і платили в кишеню своїм покровителям. Навіть сьогодні вони зберігають без договору оренди (а ще без оплати) своє майно в складах, що вам належать, і на вашій території.
Василь Іщенко,
керуючий санацією ДГ "Токмацьке"
