.
  • .

Чернігівські юні астрономи дають планетам гучні імена Дослідження вихованців Чернігівського астроклубу «Вега» визнані світовими авторитетами

Чернігівському астроклубу  «Вега » у вересні виповнюється  сорок п’ять років! Лишень уявіть: у віддаленій  сільській глибинці працює астрономічний клуб, дослідження вихованців

якого визнані серйозними світовими астрономічними спеціалізованими науковими виданнями!
          І все це - завдяки незвичайній, самовідданій  людині, закоханій у свою  «зоряну» справу. Із   вчителем астрономії  Чернігівської ЗОШ I-III ступенів «Надія», вчителем-методистом, заслуженим учителем України Володимиром Григоровиемч Мормилем ми зустрілися напередодні визначної дати. І наша розмова вийшла не менш захоплюючою, аніж спостереження за зірками!

 

    - Володимире Григоровичу, а як  все починалося і звідкіль у простого сільського хлопця таке невичерпне захоплення астрономічною наукою?
- Дійсно, родом я з нашого маленького містечка Чернігівка, що затишно розляглося між курортним  Бердянськом та містом Токмак - географічним центром Південно-Східної України. Моя мама та батько-фронтовик все життя працювали в колгоспі.
    Астрономією    я захопився, ще навчаючись у 8-му касі Чернігівської середньої школи. Чому? Мабуть, так встали зірки…
    До закінчення школи самотужки опанував курс астрономії  за підручником «Астрономія» для 10-го класу автора  Б.О.Воронцова-Вельямінова. Самостійно вивчав зоряне небо, майстрував саморобні телескопи, проводив різноманітні спостереження.
        Після здобуття педагогічної освіти, почавши працювати в школі, я просто не міг обмежитися лише рамками шкільної програми --так виникла ідея створення  астрономічного гуртка, якому пізніше  дали назву -«Вега».  Це був вересень 1972 року.  Гурткову  роботу  я веду вподовж такого тривалого періоду завдяки   значному багажу знань, великому досвіду роботи  з дітьми. Захоплення всього мого життя   стараюся  передати школярам, збагатити їхні знання,  розширити пізнавальний  горизонт  й допомогти знайти життєву стежину відповідно до їхніх уподобань .
      - Чи пам’ятаєте своїх перших гуртківців?
    - Звичайно ж, першими членами «Веги» стали учні 6-Б класу: Варяник Віталій, Стулень Віктор, Скляр Олександр, Силаєв Юрій, Щербаков Сергій… По-різному склалися їхні долі, але захоплення астрономією, отриманий багаж знань та практичних навичок, я переконаний, стали для них вагомою відправною точкою.
     - Який внесок  в астрономію можуть  зробити аматори- гуртківці?
-     Ясна річ, майже всі визначні досягнення в астрономії здійсненні професійними вченими. Але більшість із них своїми успіхами завдячують юнацькому захопленню небом. Існують розділи в астрономії, де аматори можуть надати велику допомогу  професіоналам. Це – пошуки й спостереження комет, спостереження й відкриття змінних зір, спостереження метеорних потоків, спостереження і фотографування сріблястих хмар.
        Юні астрономи Чернігівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів «Надія»  Запорізької області допомагають професіоналам, спостерігаючи змінні зірки, комети, метеорні частинки, сріблясті хмари.  
    Сприяє цій роботі наше особливе чернігівське небо, що має незначне «підсвічування» .
  - Але ж для таких досліджень потрібне спеціальне обладнання. Як створювалася матеріальна база?
    - Матеріальна база гуртка від початку була небагатою: 60-мм рефрактор, двократна підзорна труба з прямим зображенням, таблиці з астрономії, діафільми.
      Але було жагуче бажання працювати. Робота починалася з теоретичних занять, що поєднувалися з практичними, як у класі, так і вечорами – під куполом зоряного неба. На практичних заняттях у класі гуртківці виготовляли  саморобні підзорні труби, телескопи з окулярних лінз, інші астрономічні прилади. Згодом гуртківці придбали 80-міліметровий телескоп-рефрактор. Паралактична установка цього телескопа мала черв’яковий сектор, що давало змогу застосувати гідування при фотографуванні й спостереженні небесних об’єктів. Для полегшення гідування гуртківці виготовили годинниковий механізм на основі будильника “Янтар” та електродвигуна, що працював від постійного струму, взятого з батарейкової електробритви.
    Фотографування велося з допомогою фотоапарата “Зеніт”. Так були отримані перші фотознімки неба, небесних об’єктів. Уже наступного року гуртківці відвідали м. Короп Чернігівської області, де народився Микола Кибальчич. Розпочали спостереження й фотографування комети Когоутека. У листопаді того ж року спостерігали й фотографували проходження Меркурія по диску Сонця.
    За багаторічну історію астроклубу сформовано три напрямки роботи, а саме: астроприладобудування, астрофотографія, спостереження астрономічних об’єктів та явищ.
         Спостереження небесних об’єктів та явищ ми ведемо з початку заснування астрономічного гуртка. .  І як результат і винагорода за спостереження, 29 серпня 1975 року ми самостійно від інших відкривачів планети відкрили Нову Лебедя. На кінцевій стадії еволюції  масивні зорі спалахують, один з них нам пощастило побачити.  До грудня 1975 року ми спостерігали і фотографували, блиск її поступово зменшувався.  Нам вдалося   сфотографувати всі місячні, сонячні затемнення, видимі в нашій місцевості, якщо, звичайно, сприяла погода. Велись і тривають спостереження за метеорами, змінними зорями, кометами.
Вподовж декількох років гуртківці спостерігали за метеорами, породженими кометою Галлея: Травневими Акваринами та Оріонідами. Спостерігали також за іншими метеорними потоками.
Змінні зорі у колі нашої уваги з 1997 року.
За кометами ведуться спостереження вже три десятиріччя. У різні роки  ми спостерігали комети Когоутека, Колєра, Бредфілда, Остин, Ірас-Аракі-Олкок, Джакобіні-Циннер, Кроммеліна, Леві-Руденко, Галлея, Вільсон, Ліллєр, Брордзен-Меткоф, Окадзакі-Леві-Руденко, Тіл, Хіакутаке, Хейла-Боппа, Лінеар, Ікейя-Жанг та інших. Гуртківці були в кометних експедиціях на Кримській астрофізичній обсерваторії, на спеціальній Північно –Кавказькій АО.
За 45-річну історію члени астрономічного клубу побували в різних куточках колишнього СРСР, потім СНД, близького й далекого зарубіжжя:  на спостереженні повного сонячного затемнення 31 липня 1981 року в районі міста Новосибірська, у 1990 році - в районі міста Біломорська (Карелія,Росія), 11 серпня 1999 року - в Болгарії та Румунії, 29 березня 2006 року- у Туреччині,1 серпня 2008 року- у Новосибірській області (Росія) на спостереженні повних сонячних затемнень; в кометних експедиціях на Північному Кавказі, КРАО, м. Москва тощо.   
  - Хто протягом усіх цих років надає підтримку астроклубу?
         -    Слід зазначити, що при виготовленні різних астрономічних приладів завжди треба було виконати певні токарні роботи. Ми співпрацюємо з  першокласним токарем, справжнім майстром своєї справи Кириченком В.В. Без його допомоги, багатьох приладів і знімків у нас не було б!
     Але не всі токарні роботи у нас виконати реально.  Приміром, при заміні труби 130 мм рефрактора Цейса потрібно було розточити всередині трубу діаметром 165 мм і довжиною 2 м. Ми звернулися до депутата Запорізької обласної ради Ярослава Криля. Працює Ярослав Миколайович на комбінаті «Запоріжсталь», де є механічний цех. У результаті, у 130 - міліметрового рефрактора Цейса з’явилася нова труба – тубус. Така  дієва підтримка нас надихає. А багато чого  робимо власним коштом. Проте всім, хто допомагав і допомагає нам, астроклуб «Вега» щиро вдячний!
    - А в творчому плані?   
      - Звичайно, багатьох спостережень в нашому астрономічному клубі не було б, якби не допомога і підтримка найстаршого аматора астрономії м. Запоріжжя - В.М. Чернова, вченого-секретаря Запорізького відділення ВАГТ - В.Н.Гладкого,  лектора Запорізького товариства «Знання» - Кіріченка В.М., координатора СОПРОГ - К.І.Чурюмова, астронома - В.О.Голубєва, спостерігача змінних зір - О.Р. Баранського та інших колег-астрономів і товаришів.
    Про кожного із згаданих людей можна говорити лише із захопленням! Астрономи – люди з Великої  літери!
     Але особливо хотілося б відзначити нашу співпрацю з українським астрономом, відкривачем комети Чурюмова – Герасименко (1969 р.) і Чурюмова – Солодовнікова (1986 р.). Членом – кореспондентом Національної академії наук України, дійсним членом Нью – Йоркської академії наук, директора Київського планетарію, професора Київського національного університету ім. Тараса Шевченко – Климом Івановичем Чурюмовим, яка почалася з 1975 року.  
      Вже тоді Клим Іванович, завдяки відкритій кометі Чурюмова - Герасименка,  був уже дуже відомим у світі астрономом. Я показав йому наші знімки зоряного неба, він схвально відгукнувся про них, сказавши: «Також добре можна знімати й комети!».
        Надалі наша співпраця була постійною. Він регулярно надсилав «Кометний циркуляр», методичні рекомендації зі спостереження комет, ефемериди комет. А ми - регулярно вели спостереження. Це може слугувати прикладом плідної співпраці професіоналів та аматорів астрономії.  
        Під впливом авторитету Клима Івановича один з наших гуртківців, С.В. Харчук, закінчив Київський національний університет, із любителя  став уже професійним астрономом і зараз працює у ГАО (головна астрономічна обсерваторія під Києвом). Він - кандидат фізико-математичних наук.  Його теж, як і Клима Івановича, цікавлять комети ...
     Вихованка астроклубу Редченко Дарина - також випускниця  КНУ за спеціальністю "Астрономія". Навчаючись в університеті, вона зробила навіть наукове відкриття про пульсації на Сонці. Абрамов Іван закінчив Одеський національний університет ім. Мечникова, теж за спеціальністю "астрономія".

         До речі,  наші гуртківці брали участь майже у всіх обласних, Всесоюзних, Всеукраїнських конференціях і астрофестивалях, семінарах, зльотах юних астрономів впродовж усіх  45 років, а також, до останніх трагічних подій - у міжнародних конференціях в м.Керчь (АРК).
Гуртківці були учасниками і переможцями багатьох  зльотів юних астрономів і космонавтів,   обласних,  регіональних, Всеукраїнських та міжнародних астрономічних олімпіад, змаганнь, конкурсів і семінарів. В арсеналі астроклубу понад 200 Дипломів,  Почесних грамот, нагород.
Останній Диплом, до речі, отриманий у травні цього року членом астроклубу «Вега», учнем 10-го класу Прокопенко Іваном за І місце на ХV Всеукраїнській конференції – конкурсі науково-дослідницьких робіт школярів «Зоряний шлях» (м. Дніпро) в секції «Технічна творчість та ракетно – космічне моделювання».
       Врізка:
Матеріали досліджень астроклубу «Вега» опубліковані у понад 20 різних вітчизняних і закордонних виданнях, зокрема, наукових, спеціалізованих, серед яких - «Кометний циркуляр» видавництва астрономічної обсерваторії КНУ ім. Т.Г.Шевченка, «Ассоциация наблюдателей комет» - журнал  видавництва  м. Нижній Новгород (Росія),«Земля и Вселенная» - журнал,  м. Москва, «Астрономический вестник» - журнал,  м. Москва,  Журнал «Наше Небо» - м. Київ,«Бердянский  астрономический календарь» - книга видана в м. Бердянськ, «Солнечное затмение 31.07.1981 года» -  збірник праць ВАГО  м. Москва, « AFOEV» - журнал, Франція,   « AAVSO» - журнал США,   «International comet  quarterly» - журнал, США, Праці Першої міжнародної конференції КОММАК 99 – книга, збірник, м. Вінниця,  Журнал  «Сузір'я» - м. Київ,  «The Astronomer», журнал - Великобританія, я є також автором брошури про вечірні спостереження з  астрономії.
      - Хто допомагає вам з підготовкою публікацій для  англомовних видань?
-  Звісно ж, ніяк би не обійшлося без моєї вірної супутниці життя, дружини, помічниці, друга, співавтора, учасниці багатьох експедицій, вчителя англійської мови нашої школи Олександри Михайлівни  Мормиль, яка також гідна найкращих слів подяки за самовідданість, взаєморозуміння та підтримку в усіх починаннях. Для багатьох гуртківців вона стала другою мамою…
  - За майже півстоліття педагогічної діяльності через Ваші турботливі руки й любляче серце пройшли сотні учнів, Ваших вихованців.

- Так, ця розповідь не була б вичерпною, якщо не назвати  найактивніших гуртківців різних років, серед яких,крім вище названих - Стулень Віктор, Щербаков Сергій, Дегтяр Анатолій, Дегтяр Юрій, Хорішко Сергій, Братусь Володимир, Шевченко Сергій, Бурмака Геннадій, Шкода Микола, Прокопенко Олег, Яцун Владислав, Яцун Євген, Мормиль Володимир, Мормиль Олександр, Мормиль Анатолій, Макаренко Сергій, Чередник Сергій, Куча Олександр, Похилько Олексій, Кобець Юрій, Бабін Сергій, Яковенко Віталій, Кучер Олександр, Швець Сергій,  Волошун Олександр, Волошун Олексій, Щербань Віктор, Куц Олександр, Лехман Костянтин, Барканов Артем, Маричев Максим, Жолоб Олексій, Куц Марина, Лимаренко Вадим, Щербань Віталій, Кіріченко Андрій, та багато - багато інших.
Далеко не всі з них, зрозуміло, пов’язали свою долю з точними науками, але що вони стали всебічно освіченими, творчими особистостями -  безсумнівно .
  -  А над чим зараз працюють  Ваші астроклубівці?
- Нині постійним заняттям юних астрономів із Чернігівки є спостереження місячних і сонячних затемнень, змінних зірок, комет, сріблястих хмар, астрономічне приладобудування.
   До слова, іще треба зазначити, що астроклуб «Вега» був ініціатором присвоєння одному з астероїдів імені Запорізького аматора астрономії.
   - Йдеться про присвоєння  астероїду 19082  імені  Вікчернов?
-У 2003 р. Комісія з найменування малих планет Сонячної системи Міжнародного Астрономічного Союзу на чолі з її головою, професором Брайєном Марсденом, за пропозицією відомого відкривача комет та астероїдів доктора фізико-математичних наук, співробітника Кримської Астрофізичної обсерваторії Миколи Степановича Черниха, за ініціативи астроклубу спеціалізованої школи “Надія” смт Чернігівка, Запорізької області малій планеті № 19082 присвоїла ім'я Вікчернов на честь видатного запорізького аматора астрономії Віктора Михайловича Чернова - за видатний внесок у вивчення природи змінних зір та розкриття причин різної яскравості та кольору, місячних затемнень. Текст про малу планету Вікчернов надрукований в Циркулярі малих планет, виданому в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії (м Кембридж, США) за № 49675 від 10 вересня 2003 р.
Ми не стоїмо на місці, розвиваємося. Астрономічний  клуб Чернігівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів «Надія» має свій  кабінет  з комп’ютером і  виходом у  всесвітню мережу «Інтернет».

Інтерв’ю вела Вікторія Марченко,
член НСЖУ

 Собака на 23 сентября

 

kot

 

Підпишіться на наш відеоканал