Був Леніна, став Соборний, або як перейменовано вулиці Запоріжжя

Був Леніна, став Соборний, або як перейменовано вулиці Запоріжжя

Місто Запоріжжя і райони позбавляються комуністичного минулого у назвах вулиць та пам’ятниках радянської доби.

На карті Запоріжжя і області з’явилися нові назви, і ми започатковуємо рубрику, в якій будемо розповідати про назви вулиць, що виникли в процесі декомунізації, та про їх походження. Сьогодні пропонуємо ознайомитися з переліком нових назв вулиць, скверів і площ безпосередньо в обласному центрі. 

При обговоренні нової назви проспекта Леніна експертна група пропонувала два варіанти назви – Козацький і Соборний. На сесії депутати міської ради зупинилися на другій, історичній назві –  проспект Соборний.

Отримали нові назви три райони міста: Жовтневий район став Олександрівським, Орджонікідзевський –  Вознесенівським, Ленінський –  Дніпровським. 

У Заводському районі нові назви отримали 6 вулиць. Вулиця Шкірятова тепер носитиме ім’я сталевара Галушки – старшого сталевара заводу «Дніпроспецсталь», депутата Верховної Ради УРСР, Героя Соціалістичної праці, заслуженого металурга України. Провулок Якіра отримав назву Весняний. Вулиця Орджонікідзе стала Павлокічкаською, Соціалістична – Оптимістичною (на такій назві наполягали жителі цієї вулиці під час публічних обговорень), вулиця Готвальда – Ринковою. Вулицю Олеко Дундича перейминовали на Чорногорівську.

У Хортицькому районі вулицю Будьонного перейменували на Світлу. Вулиця Жукова отримала назву козака Бабури – козацького полковника, що у 1772 році під час російсько-турецької війни командував козацьким постом на правому березі Дніпра біля Хортиці, а у 1777 році отримав там у власність землю. А проспект Радянський носитиме ім’я славетного мостобудівника Інженера Преображенського – автора проекту мостів через Дніпро, що були побудовані після війни.

У Комунарському районі переіменовано 17 вулиць. Вулиця Гаврилова тепер є Водограйною. Вулиця Крупської стала Ялинковою, провулок КІМу – Оздоровчим, вулиця Малиновського отримала назву Європейської. Вулиця Чапаєва отримала ім’я першого директора заводу «Радіоприлад», ініціатора створення гребного каналу та намиву піска для будівництва нового житлового масиву Миколи Ласточкіна, а вулиця Комсомольська – ім’я першого директора Сергія Серікова, під керівництвом якого було розпочато випуск перших «Запорожців». Вулиця Луначарського стала Привокзальною, вулиця Мануїльського – Зорепадною. Вулиця Плєханова тепер носить ім’я провідного на той час актора українського театру, який з 1931 по 1941 роки працював у Запорізькому театрі, Панаса Саксаганського. Жителі Ленінградської тепер проживають по вулиці Кам’яній, Красіна – по Приватній, Леженка – по Шенвізькій (у 19, на початку 20 сторіччя тут було німецьке селище Шенвізе). Вулиця Калініна стала вулицею Святоволодимирівською, Урицького – Сімейною, Енгельса – Освітянською, Баумана – Річковою, Островського – Кобзарською.

У Шевченківському районі перейменовано 24 вулиці. Так, вулиця Куйбишева отримала ім’я всесвітньо відомого інженера, фундатора світового вертольотобудування Ігоря Сікорського. Вулиця Наріманова стала вулицею Чумацтва, Котовського – Чумацьким шляхом. Вулиця Косигіна тепер носить ім’я льотчика, Героя Радянського союзу Спартака Маковського. Вулицю Щорса перейменовано на вулицю дослідника історії Запоріжжя, краєзнавця, письменника, журналіста, одного з натхненників та організаторів створення заповідника на острові Хортиця та Музею Запорозького козацтва Миколи Киценка. Вулиця Рози Люксембург отримала ім’я українського письменника, публіциста, одного з фундаторів та представників постреволюційної української прози, знищеного сталінським режимом, Миколи Хвильового. Вулиця Фурманова носитиме ім’я гетьмана Лівобережної України (1672-1687), політичного діяча, борця з турецькою загрозою Івана Самойловича. Вулицю Лазо перейменовано на честь загиблого у грудні 1942 під Сталінградом уродженця міста Леоніда Приня, який у танковому бою знищив 8 німецьких танків і здійснив танковий таран. Вулиця Тухачевського носитиме ім’я героя часів козаччини, військового керівника, що прославився перемогами української зброї на початку Національно-визвольної війни українського народу (1648-1657) Максима Кривоноса. Вулиця Червонопрапорна тепер носить ім’я військового льотчика, Героя Радянського Союзу, який після демобілізації жив і працював у Запоріжжі Івана Мейлуса. Вулицю Петровського перейменовано на честь  українського письменника, драматурга, літературного критика, громадського діяча Григорія Квітки­Основ’яненка. Вулицю Копьонкіна – на вулицю Фелікса Мовчановського, який був міським головою Олександрівська у 1901-1911 та 1916-1917 рр. За його керівництва активно будувалися дороги, водогін та інші об’єкти інфраструктури міста. У 1903 р. ним було засновано школу-хутір для глухонімих дітей.

1438845537 1 11

Вулиця VIII з’їзду Рад стала вулицею Козацьких гетьманів, вулиця Волочаївська – Волошковою; вулиця Тельмана – Героїв Дніпра; вулиця Мікояна – Героя України, лейтенанта Національної гвардії України, командира роти спеціального призначення, який героїчно загинув під час проведення АТО Богдана Завади. Вулиця Цюрупи тепер носитиме ім’я керівника збройного повстання в таборі радянських військовополонених у Бадербі (Пакістан), що відбулося в 1985 році Віктора Духовченка. Вулиця Димитрова носитиме ім’я запорізького промисловця і політика, багаторічного керівника Абразивного комбінату Олексія Паради.

Вулицю Карла Лібкнехта перейменовано на честь одного з перших винахідників вітчизняного літака з двигунами внутрішнього згоряння, уродженця запорізької землі Григорія Чечета, вулицю Желєзнякова – на честь співробітника запорізької міліції, який загинув при затриманні злочинця у 2002 році, Юрія Федорюка, вулицю Морозова – на честь танкіста, Героя Радянського Союзу, учасника оборони Запоріжжя Івана Чупілка. Вулиця Бабушкіна отримала назву вулиці Мальв. Вулиця Боженка носитиме ім’я українського поета, уроженця Гуляйпільшини Василя Діденка, а вулиця Войкова стала Барвистою.

В Олександрівському (Жовтневому) районі переіменовано 23 вулиці та сквери. Тепер вулиця Дніпропетровська отримала ім’я першого міського голови, купця, який багато років управляв містом Павла Захаріна (1816-1898). Вулиця Володарського стала просто вулицею Володарською, Дроб’язка – Малиновою. Жовтнева тепер носить ім’я земського лікаря Лекашевича, який на початку ХХ сторіччя багато зробив для розвитку земської медицини в повіті. Жителі вулиці Муравйова тепер живуть по Зоряній, Комунарівської – по Приходській, Горького – по Поштовій, Фрунзе – по Теплій. 

Вулиця Кірова отримала ім’я всесвітньо відомого кардіолога академіка Амосова, вулиця Радянська – професора ЗНУ академіка Чабаненка, а вулицю Артема перейменовано на вулицю Святого Миколая. 

Майдан Радянський став Університетським, парк ім. Дроб’язка – Студентським, сквер Чекістів – Платонівським.

Багато вулиць отримали свої історичні, дореволюційні назви. Так, вулиця Червоногвардійська стала Першою ливарною, Героїв Сталінграду – Шкільною, Чекістів – Троїцькою, Анголенка – Базарною, Грязнова – Фортечною, Свердлова – Покровською, Ілліча – Благовіщенською, Дзержинського – Олександрівською, Леппіка – Дніпровською.

У Дніпровському (Ленінському) районі перейменовано 36 вулиць та площ. Парку, розташованому біля Палацу культури ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» дали назву Парк імені Сагайдачного. Вулиця Кржижанівського тепер носить ім’я українського письменника, літературознавця, етнографа і громадського діяча Бориса Грінченка. Вулиця Дніпродзержинська – ім’я запорізького журналіста і політика, засновника телекомпанії «Алекс» Олександра Кузнецова. Вулиця Щаденка стала вулицею Нібурівською, Литвинова – промисловця, одного з засновників першого заводу сільськогосподарських машин та знаряддя на Верхній Хортиці Андреаса Валльманна. Вулиця Медвєдєва отримала назву героїчно загиблого визволителя Запоріжжя, сержанта Медведєва. Вулиця Дибенка – ім’я засновника першого в Олександрівську заводу сільськогосподарських машин Герхарда Ремпеля. Вулиця Подвойського носитиме ім’я інженера Веденеєва – головного інженера і заступника начальника Дніпробуду, вулиця Ногіна – української письменниці і громадської діячки, учасниці боротьби за права жінок на Буковині Ольги Кобилянської, вулиця Третьої п’ятирічки носитиме – актора  Богдана Ступки, вулиця Мате­Залка – вчителя Верхньохортицької школи №1, природознавця, громадського діяча, організатора першого в Росії природоохоронного товариства Петра Бузука. Вулиця Бакинських комісарів стала вулицею Івана Сірка, вулиця Ульянова – Михайла Грушевського, а вулицю Менжинського перейменовано на честь закатованої німцями під час окупації української поетеси Олени Теліги.

Вулиця Анрі Барбюса носитиме ім’я запорізького письменника Петра Ребра, вулиця Вільгельма Піка – українського вченого-етнографа Пантелеймона Куліша. Вулиця Сорок років Радянської України стала вулицею Незалежної України, вулиця Дем’яна Бєдного – вулицею Вільного козацтва. 

Вулиця Колонтай тепер є Калиновою, вулиця Сорок років Жовтня – Правобережною, вулиця Комінтерну – вулицею Розенталь, вулиця Фадєєва – Менонітською, вулиця Карла Маркса – Трансформаторників, вулиця Дніпропетровське шосе – Дніпровським шосе, вулиця Червоний Прапор – Дружби, вулиця Блюхера – Дубовою, вулиця Благоєва – Кошовою, вулиця Миколи Руднєва – Соняшниковою, провулок Гая – Родинним, вулиця Шаумяна – Гетьманською, вулиця Чубаря – Парковою.

Площа 60¬-річчя СРСР стала площею Енергетиків. Сквер імені 50-річчя СРСР тепер носить ім’я багаторічного очільника міста Валентина Яланського. Дамба імені Ленінського комсомолу стала дамбою Вознесенівський узвіз. Площа Леніна стала Запорізькою. А вулиця Леонова перейменована на Парковий бульвар.

Усі документи, в яких вказано стару назву вулиць чи населеного пункту, є діючими. А нові документи видаються з новими назвами. Законодавство не зобов’язує громадян змінювати документи у зв’язку зі зміною вулиць.

Як зазначає директор Департаменту культури. Туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко, виконання законів по декомунізації є важливим етапом формування нової світоглядної матриці української нації.

-Ми прибираємо фантоми радянського минулого, відроджуємо українську історію. Нам є чим пишатися, і ми впевнені у нашому майбутньому  – майбутньому вільної європейської країни. Зрештою, у нових назвах, звільнених від радянськості, народжується нова Україна, – зазначив Владислав Мороко.

   Підготувала
Олена МУХА