Вода для мешканців Бердянського

Влітку 2015 року, через військові дії та постійні обстріли бойовиків, селище Бердянське, що за кілька кілометрів від Широкиного залишилося без води. Тривалий час мешканці, більшість з яких – літні люди, були вимушені у прямому сенсі виживати. Допомогти цивільному населенню взялися військовослужбовці підрозділу ЦВС ОТУ “Маріуполь”.
-Це був один із наших перших гуманітарних проектів, – розповів полковник Олексій Тарасенко. – Після моніторингу обстановки у Бердянському, офіцери доповіли мені, що людям вкрай потрібна допомога у вирішенні питання з водопосточанням. Я терміново звернувся до керівництва однієї із профільних організацій з проханням про співпрацю. У відповідь почув, що, на жаль, але цей населений пункт територіально не входить до зони обслуговування цієї кампанії. Незважаючи на це, шляхом перемовин і переконань, через декілька днів, мені все ж вдалося добитися порозуміння з “потрібними” людьми. Цього було достатньо щоб розпочати роботи. Для експертної оціки ситуації, що склалася, у наше розпорядження були відряджені декілька фахівців. Невдовзі ці чоловіки, яких ми забезпечили бронежилетами та шоломами, працювали у селищі на об’єктах пошкодженого водогону.
Приїзд у село людей у армійських одностроях разом з ремонтниками викликали неабияку зацікавленість у місцевих.
-Люди підходили до нас та розпитували, що і як ми збираємося робити та коли врешті-решт буде вода? Вони не вірили, що ми зможемо їм допомогти. А на обличчях деяких з них ми бачили скепсіс та безнадійність, – продовжує розповідати полковник Олексій Тарасенко. – Того дня запамятався кремезний чоловік, який підійшов до мене і сказав: “Командир, я не вірю, що ти зможешь це зробити, але, якщо вдасця – буде тобі повага!”.            
Згодом, перший етап робіт було завершено. Фахівці, які оцінювали пошкодження, проаналізували стан справ та надали своїм керівникам пропозиції щодо відновлення водопосточання у Бердянському. Для прискорення умовного графіка виконання робіт, офіцери підрозділу ЦВС, зі свого боку, залучили до цього проекту благодійників.        
Зі слів полковника Олексія Тарасенка, за допомогою небайдужих людей, протягом двох тижнів, були зібрані усі необхідні матеріали та комплектуючі. – Після цього, ми ще раз запросили майстрів і разом з ними провели остаточні ремонтні роботи, налаштували обладнання та запустили воду для мешканців цього багатостраждального населеного пункту. А нещодавно зі мною по телефону зв’язався той чоловік, який до останього не вірив в успіх цього проекту, – поділився звісткою офіцер.  
Зі словами вдячності він сказав: “Я вже не пам’ятаю твого обличчя, командире, але ти і твої хлопці молодці!”.