Владислав Марченко: «Інклюзивна освіта допоможе охопити освітніми і реабілітаційними послугами всіх без винятку дітей»

2016 рік в Україні оголошений Роком дитини з особливими потребами. Однак усі ми розуміємо, що перспективи розвитку інклюзивної освіти визначаються значно більшим терміном реалізації, консолідованими зусиллями та потужними ресурсами. Як же втілюються програми й ідеї втілення інклюзивної освіти в нашій області? Про це – у нашій розмові із заступником голови Запорізької обласної ради Владиславом Марченком.
Владиславе Петровичу, наша розмова практично співпадає із великим державним святом – 25-ю річницею Незалежності України. Українці будують свою – незалежну, молоду і сучасну державу. І не секрет, що для будь-якої країни, в тому числі й для нашої, пріоритетним є питання розвитку освіти і виховання підростаючого покоління, яке вже завтра буде повноцінним членом суспільства і пліч-о-пліч з нами будуватиме Україну. Сьогодні ж ми все частіше чуємо про таке відносно нове явище, як інклюзивна освіта. Що це і які існують сучасні виклики щодо її впровадження?
-Так, користуючись нагодою, вітаю земляків з великим державним святом і бажаю єдності, злагоди і благополуччя кожній запорізькій родині.
У Запорізькій області з метою реформування  змісту освіти та формування нової української школи, головним стратегічним напрямом визначено створення сприятливого середовища для навчання, виховання, розвитку дитини та реалізацію її прав.
Як очікувані результати – забезпечення запобіганню соціального сирітства, інституалізації дітей та створення умов для розвитку і виховання дітей у сім’ях або в умовах, максимально наближених до сімейних, здійснення реформування інтернатних закладів та проведення їх поступової ліквідації.
До того ж, минуло два роки, як набрав чинності Закон України від 05.04.2014 №1324-VII «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» в частині організації інклюзивного навчання дітей з особливостями фізичного або розумового розвитку. У відповідності до нього діти з особливими потребами можуть навчатися у звичайних школах разом з іншими дітьми.
Варто сказати, що часто до закладів інтернатного типу потрапляють діти з незначними відхиленнями. І тоді складається ситуація, що діти, які можуть навчатися у звичайній школі, виходять у самостійне життя соціально не адаптовані. Саме на те, щоб дитина могла «підтягнутися», навчатися і розвиватися на одному рівні з іншими дітьми і легко адаптуватися в суспільстві, і направлена інклюзивна освіта.
-Яка ж ситуація в освітній галузі Запорізької області? Як проваджується інклюзія в наших школах? І хто є тими, як ви говорите, «першими ластівками»?
-У Запорізькій області інклюзивне навчання здійснювалось лише у двох школах міста Енергодара, по одній – у містах Запоріжжі і Дніпрорудному Василівського району. До навчання було залучено тільки 28 дітей у 9 класах, а це 2,3 відсотка від загальної кількості дітей, які у 2015-2016 навчальному році навчаються індивідуально у всіх загальноосвітніх навчальних закладах області.
За статистикою, в нашій області на індивідуальному навчанні перебуває 1278 учнів, що потребує значного фінансового навантаження при найменшому забезпеченні соціалізації учнів.
У травні цього року пройшов регіональний тренінг «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації. Досвід. Перспективи. Результати», де обговорювалися проблеми впровадження інклюзивного навчання у закладах освіти області. Тренінг проводився у Хортицькій національній навчально-реабілітаційній академії за участю Марини Порошенко.
Стосовно ж того, які школи будуть приймати «особливих» дітей, то у практичний пілотний проект «Створення інклюзивного освітнього середовища у Запорізькій області» увійшли одинадцять шкіл, розташованих як у місті Запоріжжі, так і по всій області, які цього навчального року приймуть до першого класу дітей з особливими освітніми потребами. У чотирьох школах області вже функціонують дев’ять інклюзивних класів, у яких навчається 24 дитини з особливими освітніми потребами різного віку та з різними діагнозами.
Важливо відзначити, що пілотний проект на 2016 рік базується виключно на школах, педагогічних і батьківських колективах, які мають власне розуміння і бажання процесу соціалізації своїх дітей. На сьогодні до чотирьох існуючих шкіл з інклюзивною формою навчання доєднаються ще сім, і загальна кількість дітей разом із першокласниками становитиме біля п’ятдесяти дітей.
До речі, що є знаковим в інклюзивній освіті, до роботи з «особливими» дітьми залучаються педагогічні кадри, які пройшли спеціальну підготовку, курси і тренінги.
-Наскільки нам відомо, учасником пілотного проекту є Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія. Буваючи у цьому закладі, переконуєшся у тому, що на його базі є солідна матеріально-технічна база, чітко і професійно проводиться менеджмент. Однак є ще один бік медалі – до неї хочуть приєднати Запорізьку спеціальну загальноосвітню школу-інтернат №1. У результаті чого батьки вихованців першого інтернату бояться за те, що їхні діти остануться «поза бортом» освітніх і реабілітаційних послуг. А члени колективу цього інтернату думають, що при об’єднанні залишаться без роботи. Яка насправді доля чекає цей заклад?
-Історія цієї, вважаю, штучно створеної ситуації, почалася з того, як Департамент освіти і науки облдержадміністрації видав наказ, яким припинив набір дітей до підготовчих класів першого інтернату. До нас почали надходити листи і звернення проти цього – при чому, як від помічників депутатів, від батьків вихованців інтернату, так і від членів колективу. З тією метою, щоб вивчити ситуацію, що склалася, ми створили тимчасову контрольну комісію з вивчення питання щодо оптимізації шкіл-інтернатів Запорізької обласної ради. Провели не одне засідання як за «круглим столом», так і виїхали на місце. У результаті цієї поїздки до обох закладів, депутати дійшли висновку, що в результаті оптимізації діти дійсно отримають набагато якісніші і сучасні послуги. Жодну дитину ми не обійдемо увагою. До того ж, жоден працівник інтернату не буде звільнений. Навпаки, педагоги перейдуть на новий якісний рівень викладання, навчання і реабілітації. Тому приймаючи подібні рішення, ми керуємося в першу чергу інтересами дітей, а напруга в педагогічному і батьківському колективах викликана тим, що виник інформаційний «вакуум» – люди не знають, що вони отримають у результаті оптимізації. І наше завдання – донести до них реальний стан справ, а не чутки і «додумки».
-Владиславе Петровичу, до початку нового навчального року залишився тиждень. Що побажаєте, користуючись нагодою, педагогам, учням і їх батькам?
-Вітаючи педагогічний загал Запорізького краю, хочу побажати мудрості, натхнення і реалізації всіх планів, щоб ваші вихованці виправдали ваші надії. Учням і студентам бажаю цікавого навчання, взяти зі шкільної лави максимум знань, щоб потім іти з ними по життю, здобувати професію і стати професіоналами обраної на все життя справи. А батькам зичу стати справжніми партнерами педагогів і навчати й виховувати своїх дітей на засадах людяності і патріотизму. Ми всі з вами єдині в одному бажанні – виховати особистість, яка буде будувати наш спільний дім – сильну, незалежну і щасливу українську державу.

Бесіду вела Олена Муха