"Я народжена, щоб робити добро людям"

Галина Василівна Ужва – колишня кореспондентка газет “Запорізька правда” і “Індустріальне Запоріжжя” відзначила 85-річчя разом з героями публікацій.

Ось уже 23 роки в будинку № 70 по вулиці Василя Сергієнка (Задніпровська), що в Хортицькому мікрорайоні м. Запоріжжя, живе сором’язлива і непримітна, але дуже активна і життєлюбна, красива і струнка не за віком сусідка Галина Василівна Ужва.
Випадково мешканці будинку дізналися, що 7 вересня 2016 року їй виповниться 85 років!
І тоді вирішили привітати її, а для цього захотіли дізнатися про неї більше. Організатори майбутнього свята – сусіди почали знайомитися з її біографією та життєвим шляхом і були приголомшені її досягненнями у житті, яскравими сторінками, перемогами, грамотами, дипломами. І коли матеріалу накопичилося дуже багато-то зробили стінну газету і вирішили в національному стилі прикрасити двір-рушниками, стрічками, жовто-блакитним прапором, зеленню, квітами. І запросили баяніста! Винесли столи, покриті скатертинами, на подвір’я. Іжу готувала її дочка – кулінар: фарширований перець, печена картопля, котлети, олів’є, салати та багато смакоти. Пиріг зпекла сама імениниця.
І коли стали проголошувати тости і привітання, то ще більше дізналися про неї. А саме: у трудовій книжці є єдиний запис – 57 років відпрацювала на Запорізькому феросплавному заводі хіміком-лаборантом, мала велику кількість грамот і подяк за свою працю, була кращою дружинницею заводу. У 1986 році закінчила державні курси Робсількорів (робочих и селянських кореспондентів) СРСР і активно друкувалася в обласних газетах “Індустріальне Запоріжжя” і “Запорізька правда”. За цю інформаційну роботу в 1990-і роки була нагороджена поїздкою на Лейпцизький ярмарок. За громадську роботу у місті Запоріжжя і області була нагороджена поїздками в ГДР, Чехословаччину, Грецію, а також на Кавказ і в Крим.
Виростила двох дітей – сина і дочку. Як голова батьківського комітету, була однією з кращих в місті, мала багато подяк за свою роботу. Ювілярка також-беззмінна солістка хорової капели феросплавного заводу м. Запоріжжя, отримала медаль лауреата всесоюзного огляду самодіяльності художньої творчості в 1985 році, а про її спортивні досягнення можна говорити годинами: з 18-ти до 50-ти рокіа вона брала участь у республіканських і всесоюзних змаганнях з багатоборства, має розряди з плавання, кульової стрільби, біга на спринтерські дистанції.
А найголовніше, що вона опікувалася життям Сергія Бондаренка з 8 до 22 років. Вихованцю дитячого будинку потрібні були численні операції на обличчі (вроджені заяча губа і вовча паща), підтримка і материнське тепло. Галина Василівна Ужва стала хрещеною мамою цього хлопчика і зробила все можливе для його кращого майбутнього. У результаті завдяки цій підтримці хлопець повірив у Бога і себе – став хорошим сантехніком і також фотографом. Зараз він прийшов на її День народження з великим букетом квітів і подарував ці фото.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підполковник служби цивільного захисту Віталій Тонієвич: “Якщо довго дивитися на вогонь і воду, то тебе звільнять з ДСНС”

Мудра зрілість, багатий життєвий досвід і заслужена повага дають їй сили виховувати онуків і правнуків та прийомного сина.
Привітали Галину Василівну жителі не тільки її будинку, а й сусідніх.
Газета “Запорізька правда”,  якій виповниться у листопаді  99 років, приєднується до привітань і бажає Галині Василівні здоров’я на довгі роки! Многая і благая літа!

Підготувала Віра Бірюкова
Фото – Сергій Бондаренко