Музей під відкритим небом

Хто буває у Смирновому чи проїздом через це село, обов’язково звертає увагу на той незвичний музей під відкритим небом. Люди обов’язково зупиняються, оглядають незвичні експонати, дивуються, як же раніше жили. І завжди дякують його організаторам.
А розпочався цей музей з того, що члени місцевого загону самооборони «Берда» на чолі із його керівником Василем Івановичем Скрибцем розчистили майданчик, встановили тут косарку, колесо з трактора «Сталінець», кінну сівалку. Цю ідею підтримало керівництво місцевого сільгосппідприємства.
–Виришіли для смирновців влаштувати своєрідний музей, щоб всі бачили, як ми жили раніше, на якій техніці працювали наші батьки і діди, щоб експозиція була гордістю смирновців, – розповів при зустрічі директор ТОВ «Агрофірма «40 років Жовтня» Володимир Миколайович Шульга, – наша інженерна служба на чолі з головним інженером Володимиром Миколайовичем Курусем взялася за цю справу, щоб зробити все до діла.
Організатори музею зберегли і вежу брами Попівської машино-тракторної станції, яка знаходиться неподалік автогаража сільгосппідприємства, вона органічно вписалася в ансамбль музею. На ній встановили металевий колосок пшениці і напис «На цих підвалинах весною 1957 року розпочав свою діяльність радгосп «40 років Жовтня».
Спочатку у музеї вирішили поставити на постамент трудягу сільських полів – гусеничний трактор Т-74. Такого не було у сільгосппідприємстві. Його знайшли у райцентрі, трактор, як кажуть, довели до ума, пофарбували працівники мехмайстерні і поставили на п’єдестал у музеї. Зайняв почесне місце у музеї і комбайн Дон-1500.
–А потім загорілися ідеєю мати у музеї автомобіль ГАЗ-51, – розповів головний інженер Володимир Миколайович Курусь, – довго не змогли його відшукати. Допоміг у цьому завідуючий атогаражем Андріївської центральної райлікарні, підказав жителя Новомиколаївки Бердянського району, який мав цей автомобіль. Автомобіль був у занедбаному стані, але працівники мехмайстерні нашого сільгосппідприємства доклали багато старання, аби відремонтувати його, привести до божого вигляду, зробили новий кузов, пофарбували і гуртом поставили на постамент в музеї.
Якось переглядаючи мережу Інтернет Володимир Миколайович натрапив на чоловіка з Новоолексіївки Херсонської області, що неподалік Чонгару – межею із Кримом. Він продавав ГАЗ-67. Ініціативний головний інженер зацікавився цим. Заручившись підтримкою директора сільгосппідприємства В.М. Шульги, він звернувся до директора ПП «Бізон» В.М. Лося, який допоміг і надав причіп, щоб привезти автомобіль.
–Автомобіль був побитий, заіржавілий, – розповів В.М. Курусь, – чимало вміння, старання доклали газоелектрозварювальник Сергій Юрійович Сидоряка і коваль Ігор Миколайович Рула, привели його до нормального стану. Коли ж відремонтували ГАЗ-67 вирішили на згадку про подвиг героїв Другої світової війни встановити неподалік пам’ятника генерал-лейтенанту А.К. Смирнову.
Володимир Миколайович з інтересом розповідав, радів тому, що роблять для людей. Але був засмучений тим, що не всі цінять їх працю. Знайшовся якийсь негідник і розбив скло в автомобілі.
–Якось загорілись ідеєю поставити на постамент легковий автомобіль ГАЗ-69 – знаменитий «бобик», – розповів Володимир Миколайович Курусь, – знайшли такий у Приазовському. Коли доставили його у господарство, він був у занедбаному стані, кузов прогнив. Але наші умільці зробили з нього «цукерку».
Зараз смирновські «кулібіни» роблять «Універсал». Я не помилився, саме той перший трактор «Універсал», щоб його поставити на п’єдестал у своєму музеї. Із Інтернету «перекачали» чимало фотографій його трактора, його креслення. Скільки вміння і старання приклали коваль Ігор Миколайович Рула і газоелектрозварювальник Сергій Юрійович Сидоряка, інші ремонтники ремонтної майстерні ТОВ «Агрофірма «40 років Жовтня» – не передати! І все це вони роблять на ентузіазмі. Я бачив цей «Універсал» у майстерні сільгосппідприємства. Він зроблений так наче щойно зійшов з конвеєра і готовий у поле. Залишились останні штрихи – пофарбувати (вже поґрунтували трактор) і прикріпити назву трактора. Вона буде вилита із дерев’яної форми, зараз її виготовляє місцевий народний майстер України Георгій Іванович Панченко з сином Сергієм.
Ось так поповнюють у Смирновому музей під відкритим небом.

Василь ПРОХОРОВИЧ