Олена Силакова: «При перших ознаках безпорадності спирайтесь на перевірені уміння та знання»

Ведуча рубрики Олена Силакова, психолог, сексолог, засновник Студії сексуальних практик «Бути разом» запрошує до продовження відвертої розмови про те, як навчитися бути щасливим.
«Всі щасливі сім’ї щасливі однаково, а кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму» – написав Лев Толстой в романі «Анна Кареніна». Те ж саме можна сказати і про людей.
Чому так?
На початку минулого століття американський психолог Роберт Вудвортс запропонував шкалу базових емоцій, яка відображає всю палітру емоційних проявів людини:
1. Любов, веселощі, радість.
2. Подив.
3. Страх, страждання.
4. Гнів, рішучість.
5. Відраза.
6. Презирство.
Зверніть увагу, що «хороших», позитивних емоцій в нашому репертуарі менше, ніж негативних. Щасливі та благополучні люди однаково відчувають любов, веселощі, радість, цікаві та енергійні, готові дивувати і дивуватися, а ось у «нещасних» будь-який привід викликає страх, страждання або гнів, огиду або презирство.
Емоції відображають наші переживання, наші реакції на події життя. Чому ж одні люди вибирають позитивні емоції, сприймаючи те, що з ними відбувається як можливість для навчання, набуття нового досвіду, прояви всіх своїх кращих якостей, здібностей і знань, а інші – лякаються, бурчать, звинувачують світ в несправедливості, пасують перед труднощами і сприймають невдачі як катастрофу?
На сьогоднішній день в психології існують дві основні моделі, які показують, яким чином жінки і чоловіки потрапляють в тупикові життєві ситуації і чому вони не можуть вибратися з них благополучно.
Теорія про «вивченої безпорадності» є центральною концепцією для розуміння багатьох життєвих конфліктів. Часто повсякденні проблеми можна описати одним словом – «безпорадність». Випадково проколота шина у автомобіля, не вистачає грошей, п’є чоловік, син балується наркотиками, несправедливий начальник не помічає старанності на роботі тощо, – і людина входить у звичний, багато разів відрепетируваний стан, заздалегідь упевнена, що нічого не може вдіяти. Мартін Селигмен, один із засновників цієї концепції, вважає, що реакція безпорадності існує тільки тому, що люди думають, ніби вони не впораються. При цьому вони керуються не реальними обставинами, а власними переконаннями, які сформувалися в минулому, коли у людини щось не вийшло через брак знань, досвіду чи відсутності підтримки. Вирішивши одного разу, що неможливо вплинути на хід подій, людина і справді перестає на нього впливати.
Друга теорія «реалізованих прогнозів» говорить про те, що якась подія відбувається тому, що існувало відповідне очікування. Мається на увазі, що коли я про щось занадто сильно переживаю або чого-небудь боюся – ймовірність того, що це трапиться, збільшується в рази. Такі процеси найчастіше відбуваються несвідомо. Наприклад, студент боїться іспиту. Через тиск страху він не може спокійно і неквапливо вчити предмет. Він нервує, в голові у нього замість стрункої системи відповідей лише якісь невпорядковані знання. В результаті, ймовірність «провалитися» зростає, а за нею – посилюється страх. Студент отримує погану оцінку, а в ньому зростає і міцніє переконання, що він – невдаха і ні на що не здатний.
Життєві системи «вивченої безпорадності» і «реалізованих прогнозів» взаємопов’язані і доповнюють одна одну. Люди, захоплені безпорадністю, рідко доводять до кінця те, що почали, через постійні сумнівів в собі. Можна сказати, вони залишаються далеко позаду своїх же власних можливостей, тому що при найменших труднощах вони здаються і опускають руки.
Дуже важливо вміти відслідковувати прояви в собі ознак «безпорадності», а якщо про щось переживаєте, то краще спиратися на свої перевірені вміння і знання.
А якщо у мене таких немає? – хтось можете заперечити.
Впевнена, що є. Просто іноді те, що ми звично робимо, нам самим здається не таким вже й значним. А ви сядьте і напишіть на папері те, що ви робите добре. Навіть якщо всі це вміють робити, як вам здається, все одно напишіть. І коли щось буде вас турбувати або не буде виходити відразу так добре, як вам хотілося б, – згадуйте про цей список і продовжуйте робити до потрібного вам результату, звертаючись по допомогу до досвідчених експертів або перевірених джерел інформації.
Ми весь час можемо робити вибір – бути постійно незадоволеними власним життям, або знаходити в ньому приводи для радості і здивування. «Людина – сама коваль свого щастя». Пам’ятайте про це і робіть правильний вибір!