Вийшов 16 номер «Музейного вісника», видання Запорізького обласного краєзнавчого музею

28 лютого відбулася презентація 16-го номеру «Музейного вісника»,  щорічного видання Запорізького обласного краєзнавчого музею.

«Музейний вісник» виходить за підтримки Запорізької обласної ради та  Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, директор Департаменту Владислав Мороко входить до складу редакційної колегії видання.

 

Фахова збірка «Музейний вісник» користується великою популярністю в бібліотеках та серед професіоналів, її отримають бібліотеки області. Видавнича діяльність – одним з важливих напрямків роботи Запорізького обласного краєзнавчого музею. Науковці готують буклети, карти, туристичні путівники, монографії, де надають інформацію з історії краю, знайомлять запорожців та гостей міста з найцікавішими експонатами в музейних залах, запрошують у подорож до пам’яток історії і природи краю.

Тематика публікацій «Музейного вісника» різноманітна, серед авторів доктори і кандидати історичних наук, досвідчені дослідники і молоді науковці, але всі вони об’єднані прагненням поділитися з читачем своїми здобутками в галузі історії.

– Видання буде цікавим як для фахівців та студентів, так і для широкого загалу громадян, – зазначив, презентуючи збірку, директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовський.

Авторів збірки привітали колеги та  представниця Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Ірина Пономаренко.

Минулий рік позначений важливими датами для краєзнавчого музею: 95-річчя заснування та 100-річчя від дня народження О. В. Бодянського – відомого українського археолога, дослідника Подніпров’я, який був його співробітником і поповнив колекцію тисячами експонатів. У новому номері «Музейного вісника» З. Х. Попандопуло присвятила ювілею закладу статтю «История формирования археологической коллекции». Своїми спогадами про О. В. Бодянського у нарисі «Лицар археології» поділилися І. Ф. Ковальова з Дніпра. Кияни С. М. Ляшко та О. Ф. Бєлов опублікували роботу «О. В. Бодянський – мандрівний археолог і філософ українських степів». О. В. Дровосєкова опублікувала раніше невідому статтю дослідника.

Традиційно матеріали, що публікуються, об’єднуються в такі розділи: музеєзнавство, археологія, історія, інформації, хроніка. В першому розділі науковий співробітник музею А. С. Шевцов публікує інформацію про перські бойові сокири-табери з колекції краєзнавчого музею, А. В. Волков знайомить з перським тесаком з фондів НЗХ. Читач порине у трагічні часи Другої світової війни, читаючи листи воєнного часу, що публікує В. В. Водоп’ян в статті «Жив, здоров чего и вам желаю». Про поповнення геологічної колекції музею новими матеріалами розповідає Т. Г. Деркач.

В археологічному розділі опубліковані    матеріали досліджень на територіях      різних областей України.                Полтавщину представляють:    О. Б. Супруненко статтею «Кілька поховань з кургану поблизу с. Кобелячок    на   Кременчуччині» та     І. М. Кулатова – «Рештки тандира з пониззя Псла». Одеські спеціалісти надали свої роботи: О. П. Секерська   – в галузі остеології, О. С. Синельников – про історію дослідження гетської культури в Добруджі. Запорізькі дослідники Д. Р. Кобалія, П. П. Данилюк, В. С. Кривоносов публікують результати дослідження у 2012 – 2013 рр. комплексу    якорів   біля  о. Хортиці. Г. І Шаповалов в статті  «Середньовічні культові      моделі     якорів Т-подібного типу, як джерело до історії українського національного герба» продовжує своє багаторічне дослідження.
Розділ «Історія» охоплює період з XVI ст. до сьогодення. О. Ю. Власов продовжує картографічні дослідження і публікує матеріали про острів Байди за джерелами XVI – XX ст. Стаття О. В. Чайки розповідає, як під час неврожаю 1833 – 1834 рр. влада намагалася вирішити питання забезпечення населення продовольством. С. Г. Іваницька та С. М. Ляшко розглядають особу В. Беренштама як дослідника археології Хортиці. Увагу читача привернуть і різнопланові публікації П. П. Кравчука про пам’ятку національного значення – будівлю Олександрівської земської управи та документальні матеріали агентурних зведень ДПУ про Дніпробуд та його керівництво. С. О. Звілінський на прикладі сім’ї Кернерів розглядає роль єврейського капіталу в економічному розвитку регіону. До подій 1945 р. звертається В. А. Лініков. У статті «Прапори над Берліном: незакінчена історія» автор аналізує документи і фотографії пов’язані з прапором Перемоги, еволюцію легенди про нього. Про історію Українського степового природного заповідника «Кам’яні Могили» розповідають О. О. та О. А. Подпрятови.

Є. А. Косько в інформації «Музею 95 років» розповідає про головні події в житті музею в 2016 році – відкриття нових експозиційних залів, виставок, проведення масових заходів.