Я, як фізична особа-підприємець, оформив декларацію в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції на реконструкцію торгівельно-зупинкового комплексу.

Управління містобудування та архітектури міської ради не надавало містобудівних умов і обмежень на забудову даної земельної ділянки.

Спільною депутатською комісією міської ради з питання будівництва було проведено обстеження земельної ділянки в районі зупинкового комплексу, в ході якого було виявлено будівництво споруд під моїм керівництвом зупинки громадського транспорту, що, за висновком спільної депутатської комісії спмміської ради з питання будівництва, є самовільно збудованими спорудами, розташованими на землях комунальної власності, оскільки будівельні роботи проводяться за межами наданої в оренду земельної ділянки. На підставі вищевикладеного комісія вирішила: 1. Зобов’язати мене зупинити роботи, знести самовільно збудовані споруди, розташовані на землях комунальної власності. 2. Звернутись до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції з вимогою перевірити повноту та достовірність даних, викладених у зареєстрованій декларації.
Чи відповідає вимогам чинного законодавства України акт спільної депутатської комісії міської ради з питання будівництва в районі зупинкового комплексу?
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки має підтверджуватися матеріалами справи про адміністративне правопорушення: актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протоколом про адміністративне правопорушення; приписом (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); актом обстеження земельної ділянки. Лише зазначені документи в сукупності можуть підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки тощо.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки має підтверджуватись матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з зазначенням розміру та координат самовільно зайнятої земельної ділянки.
Будівля, споруда та інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
При вирішенні спору, що стосується самочинного будівництва нерухомого майна, необхідно з’ясовувати наявність права забудовника на земельну ділянку, на якій збудоване спірне майно; наявність самочинно збудованого нерухомого майна; відповідність збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво відповідного нерухомого майна.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, лише наявність факту самочинного будівництва не є достатньою підставою для застосування до порушника такої міри відповідальності як знесення самочинної споруди. Для вирішення спору щодо знесення спірного майна має бути доведено факт наявності проекту на будівництво спірної прибудови, істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм та правил при здійсненні будівництва та можливості здійснення відповідної перебудови.
Рішення щодо знесення самовільно збудованах споруд, розташованих на землях комунальної власності може вважатися законним виключно лише за умови неможливості проведення перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від проведення такої перебудови, при наявності однієї з наступних обставин: 1) у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам, або порушує права інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.
Правовий аналіз наведеної норми свідчить, що орган державної влади або орган місцевого самоврядування, у разі виявлення підстав, передбачених цивільним законодавством, може звернутися до суду про зобов’язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову і лише у разі, коли проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Самочинне будівництво без отриманого у встановленому порядку дозволу на виконання будівельних робіт є підставою для застосування адміністративної відповідальності, а не підставою для знесення об’єкту такого будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об’єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням об’єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об’єкта є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду.
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному чинним законодавством про регулювання містобудівної діяльності.
Реконструкція – це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва, яка передбачає: удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри, тощо), а також зміну його геометричних розмірів та функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників..
Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт – щодо об’єктів будівництва, що належать до I – III категорій складності.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об’єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт є чинною до завершення будівництва.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п’яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Таким чином, проводячи реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт, орган державного архітектурно-будівельного контролю було перевірено повноту вказаних у ній даних.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Законодавством Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю надано право повертати декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації, та передбачено право здійснювати контроль за виконанням будівельних робіт.
Органи державного архітектурно-будівельного контролю не наділені повноваженнями скасовувати реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрація декларації про початок будівельних робіт за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів. Як правоконстатуючий адміністративний акт реєстрація декларації є актом разового застосування, який вичерпує свою дію одночасно з його прийняттям (констатацією певного факту).
Адміністративний акт, який вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Як вбачається з вищевикладеного, Акт спільної депутатської комісії міської ради з питання будівництва в районі зупинкового комплексу вимогам чинного законодавства України не відповідає і може бути оскаржений у встановленому законом порядку, як акт індивідуальної дії.

 

Адвокат, член НААУ, НСЖУ, НСПУ, САУ, голова ЗОО НСПУ Віхляєв Володимир Вікторович

За правовою допомогою адвоката (юридичними послугами) звертайтесь за телефонами: тел.: (061)701-21-03, 063-71-79-499, 066-493-70-03, 097-88-34-1-74
e-mail: advocate.zp.ua@gmail.com