Кава, кава з молоком, кава з аквареллю

21-го березня у галереї «ART L`» пройшло відкриття персональної виставки художниці Валерії Прокопенко, що отримала назву «Я у мами художник». На виставці представлені експериментальні, абстрактні, анімалістичні роботи в змішаній техніці – поєднання кави та акварелі.

Після презентації нам вдалося поспілкуватися з художницею та поставити їй декілька запитань:
ЗП: Як Ви прийшли до використання в ваших роботах кави і чи має це аналоги в світі і Україні?
Коли щось любиш, то прагнеш, як можна більше часу з обожнюваним предметом проводити. Моя любов до кави і акварелі привела до того, що я вирішила поєднати ці два непоєднуваних компонента з метою самовираження. Мої експерименти увінчалися успіхом, але на досягнутому зупинятися не планую. Сьогодні своєю технікою задоволена, але що буде завтра – невідомо, тому що цікавість і тяга до експериментів веде далі. Безумовно, малювати кавою – не новинка, але різниця полягає в тому, що це роботи, створені виключно з допомогою кави, а ось поєднання кави і акварелі, гуаші, акрилу і гелієвої або кулькової ручки, як це практикую я – мені не зустрічалося ні в Україні, ні в світі. Але, можливо, я не активно вела пошуки аналогів, а більше створювала власне. Для мене важлива ідея, сенс і кінцевий результат, який однозначно індивідуальний.

 

ЗП: Що є найважчим у цій техніці малювання?
Найважчим у цій техніці виконання малюнків є дочекатися, коли висохне залитий кавою папір, і я нарешті зможу реалізувати задумане. Коли ти вже в передчутті творчого процесу складно концентруватися на щось інше. Тут важливо набратися терпіння і довести розпочате до кінця, не звернувши на півдорозі.

ЗП: Які художники минулого або сучасності надихають Вас на створення власних робіт?
Мене не надихають художники минулого чи сьогодення на створення моїх робіт. Вони скоріше є прямим доказом того, що слід якомога більше практикуватися і не покладатися виключно на дарований талант. Однак я живо цікавлюся біографіями, техніками, особливостями виконання робіт інших художників, як сучасних, так і минулого. Наприклад, Леонардо да Вінчі викликає у мене захоплення своєю геніальністю і багатогранністю. Джексон Поллок дивує і бентежить безмежністю абстрактного експресіонізму. Але, щоб надихати на ту чи іншу роботу, звичайно, немає. Натхнення, як і сюжети для робіт я черпаю з повсякденності, рутини, емоцій і навколишнього світу в цілому.

ЗП: Виставка “Я у мами художник” – дебют. Чи задоволені Ви її відкриттям? Які у вас плани на майбутнє?
«Я у мами художник» – моє відкриття, мій експеримент і найбільше одкровення. Так як, це довгоочікувана демонстрація малюнків, то, звичайно я задоволена. Тому що, коли ти морально готовий, то все інше відходить на другий план і, крім задоволення нічого не відчуваєш. Що стосується планів, то будувати їх потрібно! Як мінімум це корисно, щоб залишатися в тонусі і бути мотивованим рухатися далі. Але майбутнє занадто безформно, щоб дати чітку відповідь. Поки можна сказати так: плани є і це вже добре!

ЗП: Що ви можете сказати про образотворче мистецтво в Запоріжжі? Чи існують шляхи реалізації і розвитку творчості?
Образотворче мистецтво в Запоріжжі на гідному рівні в плані професіоналізму, техніки, різноплановості і якості виконання. Талановитих майстрів у нас дійсно багато, але мало кому це потрібно. Тому що кінцевий споживач зайнятий питанням виживання, а не духовним розвитком. Способів реалізації як таких у нас немає. Звичайно, розвивати творчість можна і потрібно самостійно. Однак не кожен може дозволити собі займатися творчістю на 100%, щоб не працювати або займатися малоцікавим, але вигідним проектом. Це зовсім не означає, що неможливо реалізуватися в образотворчому мистецтві. Просто важливо знайти свою нішу і не припиняти пошуки способів втілення мрії в реальність.
Виставка буде тривати до 11 квітня. Тож всі охочі можуть побачити або придбати картини Валерії в галереї «ART L`» за адресою вул. Сталеварів 30.

Денис Кузнецов
ЗНУ