Дмиро і Марійка: щасливі разом

Військовослужбовець підрозділу спецпризначення військової поліції «Сармат», старший сержант служби зв’язку Дмитро Гамм долю свою зустрів зненацька – просто на вулиці. Хлопець родом із містечка Пологи,

а кохання свого життя – любу Марійку знайшов у Запоріжжі.

 
Тоді, а було це навесні 2013-го, він ще був контрактником у підрозділі протиповітряної оборони – ніс службу неподалік від Запоріжжя. Якось отримав вихідний і подався до міста. За кілька годин прогулюючись вулицями нашого обласного центру, згадав, мусить купити хлопцям цигарок, тож і зазирнув до найближчого кіоску. А тут за прилавком – приязна дівчина, до того ж красунечка, очей не відірвати. І спілкується вишуканою українською! Навіть дотепер у нас це дивина… Здебільшого у закладах торгівлі працівники говорять переважно суржиком, а то й російською… Не зчувся, як сам попросив у неї номер телефону. І вона зашарілася, але все ж назвала своє ім’я – Марійка і написала, а точніше, нашкребла , бо ручка не хотіла писати, кілька цифр на коробочці від сірників, бо й папірця під рукою не знайшлося.

Хлопець тоді мусив негайно повертатися у розташування своєї частини, і вже не міг дочекатися вільної хвилинки, коли ж зателефонує своїй красунечці. А як така видалася, ладен був впасти у відчай – цифри майже стерлися, просто зникли.

Та хіба ж він не фахівець-зв’язківець, щоб не розшифрувати такий важливий для нього телефонний номер?! Того ж самого дня увечері він вже телефонував дівчині. Спершу знітив її своїм дзвінком, бо Марійка, власне кажучи, навіть і не мріяла, щоб таке миттєве знайомство могло перерости у щось велике і важливе. Втім, згадуючи його з плином часу, дівчина все ж мусила визнати: до того часу жодному із залицяльників не повідомляла свого номеру, а Дмитрику – написала. Чому? Відповідь осяяла зненацька – закохалася. І вже чекала дзвінків від нього, і здавалося, не могла більше ані жити, ані навіть дихати без того, щоб не побачитись із ним зрідка, або почути його рідний голос хоча б у слухавці.
Короткі побачення – один-два рази на місяць, бо в нього ж служба(!), але завжди з квітами і радісними подіями, а ще – телефонні розмови, от з чого складалося їх обопільне щасливе кохання.

Розуміння того, що вони закохані і ладні поєднати свої долі, щоб все життя іти поруч, прийшло до них на Івана Купала. Ту чарівну ніч вони провели на Хортиці у колі друзів. Стрибали через вогнище, шукали квітку папороті. Марійка тоді прив’язала стрічку до святкового дерева з єдиним наміром – бути щасливою. І вінок на воду пускала, мріючи, щоб саме Дмитрик його відшукав. Так і сталося. І їх кохання розгорілося, обігріло усіх навкруги.
Але життя наче вирішило випробувати його на міцність. В Україну прийшла біда – на Сході все запалало, загуркотіло, залилося кров’ю. І Дмитро став вишукувати можливість потрапити на фронт. Був певен, захищати своє кохання, свою родину і Батьківщину – то його чоловіча справа. Врешті уклав новий контракт – із «Сарматом». Тривалі відрядження в АТО змінювалися короткочасовим перебуванням у розташуванні підрозділу в Запоріжжі. Марійка тривожилася за коханого, вболівала всім серцем, та жодним словом не заперечила. Навіть подумки не відмовляла Дмитра, бо і для неї вкрай важливим стало, щоб Україна вистояла і перемогла.

 – Ми патріоти своєї землі, – говорять молодята. – Хочемо, щоб наші діточки зростали у вільній демократичній країні. Тому кожен на своєму місці робимо все для нашої перемоги.
Дмитро – на фронті, а Марійка – тут, у глибокому тилу. Патріотично налаштована дівчина веде активну громадську роботу, бере участь у політичному житті країни. Вона вже сформувала свої політичні уподобання і докладає всіх зусиль, щоб мрія українського народу про самовизначення врешті здійснилася.

Обом опорою і підтримкою є їх щире кохання. Тож і вирішили поєднати свої долі. Взяти шлюб 30-річний військовослужбовець Дмитро Гамм і його наречена 23-річна дизайнер інтер’єрів (за освітою) Марійка Соболь планують 6 травня. Весілля справлятимуть на славетній Хортиці. Передбачають, що у цей час Дмитро матиме кілька вільних днів.

 – Про те, щоб одружитися, думали вже давненько. Навіть планували весілля, призначали дати, втім, все не складалося, – розповідає хлопець. – Мав важливі відрядження. Нині вже певен, все вийде.

Марійка переконана, що готова стати дружиною військового. Дівчина пишається, що її майбутній чоловік – захисник Вітчизни, і готова винести всі тяготи такого подружнього життя.
Сердечно вітаємо молодят і щиро бажаємо їм безмежного кохання і здорових діточок!

Від редакції. Марійка і Дмитро стали учасниками акції «Кохання перемагає», яку ініціювала відома далеко за межами нашого регіону волонтер, член волонтерського комітету при Запорізькій обласній державній адміністрації Олена Ярошенко. Кожній нареченій хлопця-захисника України, який несе службу в АТО, пані Олена дарує весільну сукню. Редакція газети «Запорізька правда» долучилася до цієї благодійної акції із своїм подарунком. Молодятам наша «Студія продакшн «Z» дарує чарівну фотосесію «Лав-сторі». З молодятами Марійкою і Дмитром працював фотомайстер, член Запорізької обласної спілки фотохудожників України Олександр Максимов.

{gallery}foto2017/love{/gallery}