Народні депутати, медіаюристи та журналісти коригують Закон про роздержавлення ЗМІ

У Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради України слухання на тему «Реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації: досвід,

перешкоди, рішення» зібрали народних депутатів України, представників органів влади, медіаюристів, редакторів газет, що реформуються, представників громадських організацій.

 

– Ці слухання мають стати визначальними щодо ефективності реформи ЗМІ, яка наразі відбувається в Україні, – відмітила виконуюча обов’язки головного редактора газети «Запорізька правда» Наталя Зворигіна, яка на запрошення голови парламентського комітету Вікторії Сюмар взяла участь у заході.
Ініціатори слухань –  представники  Держкомтелерадіо, Української асоціації медіа бізнесу (УАМБ), Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) та ГО Платформа прав людини мали на меті привернути увагу народних обранців до системних проблем, що виникли внаслідок впровадження ухваленого у 2015 році Закону про реформування друкованих ЗМІ. Нагадаємо, що цей Закон включено до пакету таких, що забезпечують ефективну євроінтеграцію України.

Медіаюристи виявили ці проблеми і доопрацювали проект змін до діючого Закону з урахуванням практики реформування. Основні проблеми, які, на думку фахівців, перешкоджають редакціям державних та комунальних ЗМІ стати незалежними від влади, будуть застережені у розробленому документі. Доповнений законопроект має на меті подолати основні перешкоди які заважають реформуванню редакцій, в тому числі: бездіяльність засновників щодо прийняття відповідного рішення; звільнення керівників редакцій; відчуження майна редакцій і ряд інших.
Держкомтелерадіо та громадські організації домовилися діяти спільно для того, аби законопроект якнайшвидше був внесений до Верховної Ради України та став законом, адже на нього дуже чекають колективи редакцій і українське суспільство.

 Нагадаємо що з 2016 року Координатор Проектів ОБСЄ на замовлення Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення здійснює проект «Підтримка реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ».  В рамках проекту п’ятьом попередньо відібраним на конкурсних засадах редакціям, що реформуються, в їх числі- газеті «Запорізька правда», надається експертно-консультативна підтримка, а також всім друкованим державним та комунальним ЗМІ – юридичні консультації в рамках роботи відкритої гарячої лінії. Означений законопроект базується на результатах практичного досвіду редакцій що вже реформувалися, та враховує проблемні моменти виявлені під час роботи гарячої лінії.

В ході слухань голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар та представник офісу ОБСЄ в Україні Джефрі Ерліх відзначили незворотність процесу реформування друкованих засобів масової інформації в нашій державі. Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні, розповіла про результати моніторингу реформи комунальної та державної преси. Олександр Дяченко, начальник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу, розповів про результати реформування комунальних засобів масової інформації. Алі Сафаров, юрист громадської організації «Центр демократії та верховенства права», відмітив особливості реформування друкованих засобів масової інформації органів державної влади. Людмила Опришко, адвокат громадської організації «Платформа прав людини», розяснила судову практику реформування друкованих засобів масової інформації.

Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко підсумував, що станом на 23 травня 2017 року повністю реформувалися 49 комунальних і державних видань з 244, які пішли на перший етап реформування, 127 юридичних осіб перебувають у стані припинення; 33 очікують перереєстрації і тільки 36 не підготували документів для реформування взагалі.

Загалом в Україні налічується 687 комунальних і державних видань. Усі вони підлягали реформуванню у два етапи. За законом «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» перший етап мав тривати протягом 2016 року, другий – протягом 2017-2018 років. У першому етапі зголосилися взяти участь 244 видання.

Учасники слухань також ознайомилися з досвідом реформи газети «Надросся» Корсунь-Шевченківського район Черкаської області та газети «Запорізька правда».
Представники друкованих засобів масової інформації, громадських організацій внесли ряд пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства.
Окрім всіх зазначених проблем, прошу шановних народних депутатів звернути увагу ще й на можливість в рамках реформування ЗМІ припинити продовження тотального зросійщення населення особливо південних та південно-східних регіонів нашої держави, яке триває через поглинання інформаційного простору цих територій російськомвною пресою. Цю проблему можна вирішити шляхом лагідної українізації через забезпечення певного пільгового режиму для україномовних видань, будь то такі, що стали на шлях реформування, чи такі, що є цілком приватними. Якщо україномовним виданням забезпечити податкові пільги хоча б на якийсь перехідний період, то російськомовні видання також змінили б своє ставлення до української мови і більш охоче друкувалися б українською, забезпечуючи українськомовному середовищу суттєву підтримку для укріплення та подальшого розвитку, – зазначила у своєму виступі на слуханнях очільник газети «Запорізька правда» Наталя Зворигіна. – Також ще одну проблему варто підняти. Мова про розповсюдження преси. Наразі у Запоріжжі за ініціативою міської влади через збитковість ліквідоване КП «Преса», де було представлено широкий спектр видань – місцевих та центральних. Запоріжці втратили можливість отримувати інформацію із альтернативних джерел. Бо місцевий «меценат» забезпечує доставку власних газет їм просто у поштові скриньки. Відбувається фактичне захоплення інформаційного простору відповідними силами. Втім, маємо приклади того, як у Європі місцева влада підтримує підприємства, які опікуються розповсюдженням друкованих ЗМІ. Так, у Парижі муніципалітет інвестує таке підприємство із місцевого бюджету. Наразі йдеться фактично про інформаційну безпеку України, тож сподіваюсь, народні обранці ухвалять вірне рішення з цього питання.

Голова комітету Вікторія Сюмар зазначила, що всі пропозиції будуть опрацьовані і стануть основою змін до Закону про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації.
Маємо всі підстави завершити роботу над проектом змін до закону якнайшвидше, – запевнила голова комітету. – Сподіваюсь, восени цей законопроект вже буде внесений на розгляд Верховної Ради.

Валерія Євгеньєва