Нашого квіту – по всьому світу

Ольга Синякова: «Не боюся брати участь у найпрестижніших світових  конкурсах вокалістів, адже певна – рідна Запорізька філармонія забезпечує мені надійні тили».

Видатна, з повною відповідальністю можна стверджувати, ЗАПОРІЗЬКА оперна співачка, солістка Запорізької обласної філармонії  Ольга Синякова ( мецо сопрано),  невдовзі стане солісткою відомої на увесь світ Оперної студії Плачідо Домінго ( Іспанія). Наразі виконавиця пройшла суворий і прискіпливий відбір на конкурсі вокалістів у Мадриді  і, ставши його переможницею, підписала контракт з маестро.
Творча зірка співачки Ольги Синякової  яскраво засяяла на  запорізькому небосхилі  у 2015 році. Тоді випускницю Дніпропетровської державної консерваторії запросила на роботу генеральний директор Запорізької обласної філармонії Ірина Конарєва. Слід віддати належне Ірині Єдуардівні – вона вміє розпізнати і підтримати  справжній талант, посприяти його всебічному успішному розвитку. Тож у Запоріжжі  талант Ольги Синякової розквітнув, укріпився і засяяв новими гранями аж так, що молода виконавиця  невдовзі змогла підкорити    світ. До того ж – з першої спроби!
Напередодні її від’їзду за рубіж нам вдалося поспілкуватися із співачкою.
Пані Олю, чи вперше у Вашій творчій біографії  Ви стали учасницею такого авторитетного фахового конкурсу?  Як про нього дізналися?
У свої студентські роки  я була доволі активною учасницею різноманітних вокальних конкурсів, в тому числі і міжнародних, – у Ялті, Мінську, Дніпрі, інших містах. Навіть здобувала там якісь винагороди, навіть гран-прі,  втім ставилася до них як до чергової можливості вийти на сцену, отримати новий  виконавський досвід.  До того ж вони не мали на меті  подальшого розвитку, зокрема, престижного працевлаштування.  А на дійсно рейтингові фахові конкурси у мене не було виходу. Українські  вокалісти, на жаль, не мають доступу до інформації про такі конкурси. Її ми отримуємо, зазвичай, випадково. Як це і відбулося зі мною.  Один мій друг після закінчення Дніпропетровської консерваторії поїхав вчитися до Королівської школи  музики у Мадриді, що діє під патронатом  королеви Софії.  Він повідомив мені про  таку можливість і, більше того, навіть запропонував  пожити у нього на той час, що відбуватимуться заходи конкурсу. Я ризикнула.
Чи певні були того, що все вийде?
Весь мій попередній професійний досвід – робота у Запорізькій обласній філармонії, підтримка  її творчого колективу,  її керівництва  долали мені певності у своїх силах. Адже за ці без малого два роки я відбулася тут як оперна співачка. До того ж суттєво розширила свій вокальний діапазон. Так, маючи голос мецо сопрано,  за ініціативи головного диригента , народного артиста України  В’ячеслава Реді, концертмейстера Ілони Турчанінової, а вони великі  знавці музики і любителі   побавити публіку  справжніми музичними смаколиками, за підтримки  нашого керівника – генерального директора філармонії Ірини Едуардівни Конарєвої  бралася за виконання партій для колоратурного сопрано. Чесно скажу, переймалася, як візьму «до» та «ре бемоль» третьої октави – це дуже високо для мого голосу. Втім, бачачи, що вони вірять  у мене, і сама набиралася сміливості. Мені доручали навіть такі твори, як арії  композитора Верді, а вони під силу вже маститим виконавцям у віці  далеко за 40 років. Адже з віком голос укріплюється, покращуються його технічні можливості, звісно, якщо над цим працювати. ( Нашій  же віз-а-ві  ще далеко до цього поважного віку. Та   врешті, все виходило пречудово.  Публіка  зазвичай підтверджувала результат справжніми оваціями.- Авт.).Тож на конкурс до Іспанії поїхала певна того, що у колективі мене підтримують, а відтак, завжди можу повернутися у рідну філармонію хоч на щиті, хоч зі щитом.
Як проходив сам конкурс? Як В и почувалися серед визнаних майстрів вокального мистецтва?
На конкурс з усього світу з’їхалися  близько 300(!) учасників. Дуже сильні виконавці, справжні майстри.   На цьому конкурсі я  стала єдиною представницею України. Обрати мали 8-х – по два на кожний голос ( Жіночі – сопрано, альт, чоловічі- тенор, баритон.- Авт.) . Підготувала відповідну програму – «Іспанську сарсуелу»  Руперто Чапі, це щось на кшталт жанру оперети, а також  «Хабанеру» із опери «Кармен» Бізе,   «Каватину Розини» із опери  «Севільський цирульник» Россіні, арію принцеси із опери «Адріана Лекуврер»  Чилеа. Перших три дні йшло прослуховування всіх учасників. Єдине, що для мене було незвичним, це зал для прослуховування – повністю позбавлений акустичних ефектів.  Важко було через те, що майже не чуєш власного голосу. Для конкурсної комісії це було зручно – адже виконавець міг продемонструвати власні вміння та навички, свій голос без додаткових прикрас, без, так би мовити, спецефектів. Я вийшла на свій виступ абсолютно спокійною. Поставилася до нього як до звичайного концерту. Адже знала, що мої тили – забезпечені. У Запорізькій філармонії мене завжди раді бачити.  На завершення перших трьох днів оголосили  імена тих 30 осіб, які пройшли у другий тур. В ії числі я знайшла і своє.  Потім було ще три дні майстер-класів із  режисерами, концертмейстерами, викладачами сольфеджіо і, нарешті, завершальний – із головним диригентом. За результатами другого туру нас залишилося 16 вокалістів. Нарешті відбувся підсумковий концерт  за участю самого Маестро – Плачідо Домінго. І ми дізналися, що 8-ро з нас, серед них – і я  стали переможцями конкурсу і отримали контракт на роботу в Оперній студії.
«Запорізька правда» вітає Вас із цим визначним  творчим досягненням. Певні, Ви гідно представлятимете  Україну і наш Запорізький край на сценах Європи.  Які  Ваші найближчі  творчі плани? Чи передбачаєте Ви нові зустрічі із запорізькою публікою, яка вже встигла Вас полюбити?
Дякую за щирі побажання. Докладу всіх зусиль, щоб виправдати надії. Наразі вже маю завдання підготувати музичні твори Россіні, Моцарта та інших композиторів. Це дуже складна і копітка робота. Це твори  для  широкого вокального  діапазону, вкрай технічні. Але попередній досвід у Запорізькій філармонії мені  стане у нагоді. Подолаю. Що ж до зустрічей із запорізькою публікою, мрію про них. Допоки не знаю свого графіку, але, певна, ще побачимося. Сподіваюсь з’явитися вам на очі вже  суттєво оновленою і фахово  зміцнілою.

 

Розмову вела Валерія Євгеньєва