«Zaporizhzhia Jazzy 2018»: вперше, але не грудкою

«Zaporizhzhia Jazzy 2018»: вперше, але не грудкою

Широкомасштабний музичний фестиваль «Zaporizhzhia Jazzy 2018» минулими вихідними поставив на вуха ціле Запоріжжя. Та що там наш обласний центр… Вся Україна і навіть закордоння з’їхалися сюди, на територію міського палацу творчості дітей та юнацтва, щоб насолодитися живою музикою у виконанні справжніх сучасних і разом з тим вже легендарних виконавців.

Подія викликала шалений ажіотаж. Тисячі людей заполонили парк Металургів ім. Сацького вже у перший день фестивалю.

Для них працювали десятки фуд-кортів фестивалю вуличної їжі, різноманітні тематичні фотозони і величний оглядовий майданчик з видом на греблю.

Музична частина фестивалю стартувала з виступів іноземних гостей: спочатку на сцену вийшов французький джазмен Алан Делоталь, який презентував цілісний сет у супроводі запорізького муніципального джазового оркестру. Його змінило американське тріо Сета Глієра (SETH GLIER), номінанта на Греммі у 2012 році. Його наслідували українські гурти ATOMIC SIMAO і DRUM AND TUBA. Справжній аншлаг у фан-зоні перед головною сценою опен-ейр зібрався на виступ хедлайнера першого дня Pianoбой. І Дмитро Шуров разом із своєю командою добряче запалив фанів.

і Ко відіграли всі свої головні хіти, від чого запорожці були в повному захваті:

У неділю фестиваль продовжився. На головній сцені виступали групи О, NEW BRAIN TRIO і PUR: PUR.А хедлайнерами другого і завершального дня фестивалю стала київська група MARU. Цікаво, що її заснували джазова співачка Оля Лукачева і басист «Океан Ельзи» Денис Дудко.

Протягом двох днів і на сцені міського палацу творчості дітей та юнацтва паралельно з опен-ейр частиною фестивалю відбувалися знакові виступи MADJAH’S, Агати Вільчик, Тріо Іллі Алабужева, Laura Marti & Наталія Лебедєв, Dark Side Trio і DZ ‘OB.

Від фестивалю у захваті були всі. Особливо приємно здивували рівень організації локацій, творча програма заходів, доглянутість і упорядкування території.

Разом з тим, багатьом учасникам заходу тисло у грудях через те, що на цьому «святі життя» не знайшлося місця для тих, завдячуючи кому воно таки змогло відбутися під мирним сонячним небом благополучного Запоріжжя.

Хлопці-АТОвці, любі наші захисники, пробачте, що жодним словом і ніяким ділом не згадали про вас, хто нині на Донбасі, а це лише кілька годин на танку до Запоріжжя, у окопах визвольної війни тримає для нас небо… Мусили б вас вшанувати, мали бодай що небудь – маскувальну сітку, чи якісь життєствердні поробки-оберги – для вас зробити… Та всі захопилися музичним форумом…Так, життя бере своє… Вибачте! Ми виправимося!

 

Валерія Євгеньєва