Полонених польських офіцерів  масово стратили  за запискою  Берії

Полонених польських офіцерів масово стратили за запискою Берії

Навесні, 75 років тому, в Катинському лісі нацисти виявили масові поховання польських офіцерів

 

Торік у листопаді, у Запоріжжі, в рамках святкування Дня незалежності Польщі, організованого місцевими польськими товариствами, відбулася акція вшанування пам’яті поляків, яких утримували в таборах НКВС СРСР. Учасники заходу розгорнули великий національний прапор Польщі, заспівали її гімн і поклали квіти до пам’ятника на честь польських військовополонених, що звели небайдужі учасники товариства польської культури ім. святого Іоанна Павла ІІ неподалік від католицького храму Бога Отця Милосердного. Полонені польські офіцери утримувалися в таборі № 100 НКВС СРСР, що діяв у Запоріжжі в 1939–1940 роках. А потім були вивезені у місця їх масової страти.
Вперше світ почув про цей страшний злочин сталінського режиму навесні 1943 року, коли під Смоленськом, в містечку Катинь, військовики нацистської армії, яка окупувала цю територію, раптово виявили у тамтешньому лісі масові поховання. 13 квітня Берлінське радіо інформувало про це весь світ. Німецькі військово-медичні експерти заявили: в лісі в семи траншеях знайдені тіла більше 4 тисяч польських офіцерів. Керував ексгумацією відомий судово-медичний експерт Герхард Бутц. Пізніше він представив свої висновки міжнародної комісії Червоного Хреста. Навесні 1943 року в Варшаві стали з’являтися так звані «Катинські списки». За ними вишиковувалися черги до газетних кіосків. Кожен день списки поповнювалися прізвищами упізнаних при ексгумації польських військовополонених.
Довгі роки після закінчення Другої світової війни тема цинічного масового вбивства сталінським режимом військовополонених поляків замовчувалася. Було сфальсифіковано версію про те, що поляків винищили гітлерівці у 1941-ому, після того, як нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. За офіційною радянською версією, німецька сторона в 1943 році використовувала масове поховання в пропагандистських цілях проти Радянського Союзу, щоб попередити здачу німецьких солдатів в полон і залучити до участі у війні народи Західної Європи.
Потрапили військовополонені поляки в Радянський Союз в 1939 році. Відповідно до пакту Молотова – Ріббентропа Червона армія перейшла східний кордон Польщі і захопила в полон 240 тисяч польських військовослужбовців. Рядових розпустили по домівках, а понад 14 тисяч офіцерів польської армії були інтерновані на територію СРСР. Тут їх утримували у концтаборах, а потім ліквідували. У архівах, з яких матеріали про розстріли в Катині лише в 1990 році за вказівкою Михайла Горбачова передали польській стороні, зберіглася записка голови Комісаріату внутрішніх справ Лаврентія Берії на ім’я Сталіна, датована квітнем 1940 року. Згідно записці, польські військовополонені «намагалися продовжити контрреволюційну діяльність», саме тому глава НКВС СРСР радив Сталіну засудити всіх польських офіцерів до розстрілу. На сьогодні відомі три табори, один з них поблизу Катині, де поляки провели останні свої дні. У будівлі місцевого НКВС і розстрілювали людей. Через півстоліття колишній начальник місцевого НКВС Дмитро Токарев розповів про це на допиті слідчим Головної військової прокуратури.За ніч в підвалах НКВС розстрілювали до 300 осіб. Заводили поодинці нібито для перевірки даних, відбирали особисті речі і цінності. На допиті в 1991 році Дмитро Токарев погодився намалювати схему проїзду до того місця, де були поховані тіла убитих польських офіцерів. Зовсім поруч був будинок відпочинку керівництва НКВС, а неподалік знаходилася дача і самого Токарєва.
Влітку 1991 року на території колишніх дач НКВС почалися розкопки. Польські судово-медичні експерти брали участь в упізнанні разом з радянськими слідчими.
А 10 квітня 2010-го року світ сколихнула нова Катинська трагедія. Тут сталася авіакатастрофа – літак польського президента Леха Качинського розбився недалеко від Смоленська при заході на посадку. Разом з президентом загинули всі 96 осіб, що перебували на борту, – урядовці та родичі розстріляних у 1943-ому польських військовополонених. Голова підкомісії Міністерства оборони Польщі з розслідування катастрофи Антоній Мацаревіч підтвердив, що причиною катастрофи і загибелі пасажирів став вибух на борту. Втім, у цьому розслідуванні й досі не виявлено винних.
Так само і в історії Катинської трагедії 1940-х років ще багато невідомих. Генеральний консул Республіки Польща в місті Харкові Януш Яблонський, який регулярно з візитами буває у Запоріжжі, розповів, що досі залишається нез’ясованою доля близько 4000 польських військовополонених, які перебували на території колишнього Радянського Союзу.
Дипломат вдячний запоріжцям за шанування пам’яті польських військовополонених, які перебували в концентраційному таборі на території міста, а також місцевим історикам та працівникам архівів – за допомогу в пошуку свідоцтв трагічних подій, а полякам Запоріжжя – за збереження традиції своєї історичної Батьківщини.

Олександра Воронцова