Діамантове  мереживо туману

Діамантове мереживо туману

Коли настає час осінніх туманів, і ранковий світ перетворюється на сюрреалістичне сновидіння, природа у передчутті зимових холодів немовби намагається згадати літнє тепло, і на кілька днів дарує нам особливу пору року-бабине літо, поетичною ознакою без сумніву є павутиння. Воно вилискує на сонці скрізь – на траві, на гілках дерев, на кущах. Ранкові тумани напувають його кришталевою вологою, створюючи  швидкоплинні, нерукотворні, майже ювелірні вироби. Як не  мереживо, то моністо- на тонесеньких  нитках срібні краплинки роси. На жаль  не можна цю прикрасу одягти вродливій дівчині, не можна взяти з собою, можна лише дивитися,  дивуючись  поетичному творінню природи.

 

Олександр Максимов