У Запорізькому національному університеті відбулось свято Баби Марти – зустрічі весни

У Запорізькому національному університеті відбулось свято Баби Марти – зустрічі весни

Третього березня у Запорізькому національному університеті відбулось вже традиційне для філологічного факультету свято Баби Марти – зустрічі весни, яке організували науково-педагогічні працівники філологічного факультету для студентів і всіх охочих. Щоб дізнатися більше про болгарські народні звичаї та традиції, а також – приєднатися до майстер-класу з виготовлення мартеничок на свято завітали близько 30 студентів філологів і перекладачів польської та болгарської. Це свято було організоване за ініціативи доцента кафедри української літератури Ірини Бакаленко, яка зазначила важливість участі студентів у таких подіях для розвитку у них навичок міжкультурної комунікації для подальшої професійної діяльності.

На початку заходу Ірина Бакаленко ознайомила присутніх з історією і традиціями свята. Вона розповіла, що 1 березня в Болгарії проводять День Баби Марти. Болгари дарують один одному мартенички – червоно-білі прикраси з побажанням здоров’я, любові, удачі і щастя. «Честіта Баба Марта» – вітають одне одного люди у Болгарії, Румунії, Молдові та Україні, де мешкають представники цих народів. Це привітання, за давніми традиціями, прискорить прихід весни і, відповідно, принесе у родину здоров’я і щастя. У перші весняні дні люди цими оберегами прикрашали одяг, вішали їх на молоду худобу. Дівчата вплітали їх у коси, а хлопці вішали на шию. Носили їх до того часу, доки не поверталися з вирію перші птахи. Пізніше амулети прив’язували на гілки квітучих фруктових дерев і на роги домашній худобі. За давніми віруваннями «мартеничне» бажання обов’язково здійсниться, а весь рік буде успішним. Сад, прикрашений мартеничками, неодмінно порадує своїх господарів багатим врожаєм. Червоно-білими амулетами обов’язково прикрашають донині і оселю: для захисту від злих сил та хвороб.

Старовинна легенда про виникнення незмінного атрибута свята – мартенички, про хана Аспаруха, що заснував Болгарію – зачарувала гостей свята. Із першого березня він почав носити на зап’ясті червону й білу нитки, згодом так само почало робити його військо. З того часу мартеничка – незмінний атрибут свята приходу весни, її білий колір (чоловічий початок) символізує чистоту і щирість стосунків, а червоний (жіночий початок) – теплоту дружби і кохання. Тому їх поєднання означає зародження нового життя. Вважається, що людина, яка прикрасила себе мартеничкою, буде здоровою цілий рік. За традицією, коли зав’язують мартеничку, треба загадати бажання, і носити прикрасу до перших ознак наближення весни. Як тільки настане перший теплий сонячний день, мартеничку знімають, ховають під каміння і загадують якусь березневу дату – якщо в цей день гарна погода, то й рік буде легким, а якщо цього дня холодно, дощить – на вас чекають невеликі труднощі. За повір’ям, брати Баби Марти – Січень і Лютий – випивають усе її вино, тому вона може бути розлюченою. Через це, як заведено вважати в Болгарії, погода в березні така мінлива. Крім того, болгари ретельно наводять лад у своїх оселях, оскільки Баба Марта заходить тільки до чистих будинків. Вранці першого березня на вулиці дуже мало людей похилого віку: Баба Марта радіє, коли бачить молодих жінок та дівчат. Звісно, найбільше свято Баби Марти люблять діти, адже вони, як і на Новий рік, отримують подарунки.

За словами гості свята – етнічної болгарки і студентки 4 курсу філологічного факультету ЗНУ Олени Павлової, у Болгарії масштабно святкується День Баби Марти – свято, що знаменує прихід весни, пробудження природи. У цей час вся Болгарія – червоно-біла, бо оселі, дерева і навіть свійських тварин прикрашають мартеничками – саморобними браслетами, іграшками, виготовленими із бавовняних ниток червоного й білого кольорів. При цьому, заміжні жінки, які носять червоно-білі браслети, не залишають кінчики мотузки на ньому, а незаміжні – навпаки залишають кінчики мотузки на браслеті, як символ того, що дівчина вільна. Олена Павлова також відзначила, що представники болгарської діаспори, які мешкають в Україні і, зокрема, в Запорізькому регіоні продовжують зберігати і передавати багато болгарських національних традицій і культурних звичаїв, які стосуються мови, танцювального мистецтва, національної кухні, костюмів тощо.

Продовжилось свято виготовленням мартеничок – незмінних символів свята весни, які учасники і гості заходу власноруч виготовили під керівництвом болгарської майстрині, яка, до речі, викладає для дітей заняття в болгарській школі. Вона звернула увагу на те, що така творча робота – це можливість ближче познайомитись з болгарською культурою. При цьому, нічого складного у виготовленні мартеничок не має, адже вони робляться за типом ляльки-мотанки. Згодом їх можна подарувати близьким, як оберег.

Так, учасники майстер-класу спробували виготовити мартенички у вигляді чоловічків жіночої і чоловічої статі. Присутні отримали по 2 клубки ниток, розділилися на пари і взялися плести мартенички. Також долучилися до роботи і організатори свята. Вони розповіли, як можна прикрасити виріб і допомагали студентам. Завершився захід презентацією створених власноруч учасниками свята символів весни – мартеничок.

ФОТОГАЛЕРЕЯ: https://www.facebook.com/pg/pressluzhbaZNU/photos/?tab=album&album_id=184216409686372