Ірина Василенко – невгасима зірка запорізької журналістики

Ірина Василенко - невгасима зірка запорізької журналістики

Її запам’ятаємо усміхненою,  трохи іронічною, вимогливою до себе і щирою до людей.

Чимало талановитих запорізьких журналістів стартанули у професію  з-під її материнського крила. Адже саме вона, будучи головною редакторкою, а згодом і шеф-редакторкою  газети «Субота -плюс», дала їм путівку у життя.  Справжніми журналістами разом із чоловіком, також журналістом, Юрієм Василенком виховала і двох свої синів – Богдана і Тараса. І навіть більше, ніж журналістами, – порядними людьми. І це, напевне, одне із головних її досягнень.

Здобувши фахову освіту у  одному з найкращих, на той час радянського періоду, вишів країни – на факультеті журналістики Московського державного університету ім.Ломоносова, молодою журналісткою Ірина прибула до Мелітополя і одразу ж заявила себе талановитою розслідувачкою.  Тематика її публікацій, що вирізнялись серйозною аналітикою і  добірним фактажем,  стосувалася складних проблем промисловості та економіки. Її помітили у обласному центрі і запросили на роботу до провідної газети тих часів  «Индустриальное Запорожье».

Згодом її талант виплеснувся за межі цього  видання. Ірина долучилася до формування на Запоріжжі нової плеяди незалежних  друкованих медіа – з перших днів заснування  працювала в газеті «Наш город», а згодом створила і власне видання «Субота-плюс».

 Вона ще була повна творчих  ідей та проектів. Друзі і колеги  завжди отримували  від неї  чимало оригінальних організаційних рішень. Раптова звістка про її смерть, вона пішла від нас в ніч на 29 червня,  обірвала  всі надії.

Вічна тобі пам’ять, подруго і колего! Твоя смерть –   непоправна втрата для вітчизняної журналістики, для запорізької медійної  родини і твоєї рідної сім’ї.   Висловлюємо свої щирі  співчуття рідним і близьким Ірини. І хай не згасне її зірка на  інформаційному небосхилі.

 

Правління і Секретаріат  ЗОО НСЖУ

Творчий колектив газети «Запорізька правда»