Світлини мого роду

Світлини мого роду

 Наша спільна історія, наприклад,  історія країни складається з безліч маленьких, подекуди зовсім  крихітних, історій окремої людини, або ж родини, що жили  у певні проміжки швидкоплинного часу. Маленькими вони здаються лише з точки відліку великої історії людства, а для окремої людини, або ж родини ці історії і є саме життя, з його надіями, сподіваннями, любов’ю та стражданнями, з буденною працею та радісними святами. З цих окремих  частинок  і народжується наша велика історія країни або  народу. І якщо про велику історію ми щось таки знаємо, хоча б із шкільних підручників, то пам’ять про історію власної родини обмежується спогадами хіба що про власних діда або ж прадіда. На жаль, мало хто з нас знається із своїми предками.  Тому й живемо подекуди не відчуваючи власного коріння.

Надзвичайно цікавий проект «Яка твоя історія» реалізує у нашому місті Запорізьке наукове товариство імені Якова Новицького. Копітка праця ентузіастів – краєзнавців саме і спрямована на дослідження історії нашого обласного центру  через родинні історії. Один із заходів проекту- промовиставка ретро-фотографій Олександрівська поєднана з цікавою екскурсією історичним центром старого міста відбулася  минулої суботи на майдані Волі. Приємне здивування викликала  велика зацікавленість у проекті  мешканців Запоріжжя, які, не зважаючи на спекотний день,    взяли участь у заході.

Старовинну фотографію із власного родинного архіву для участі у проекті запропонувала запоріжанка Анхен Дуліна : «Це фотографія мого прадіда, старовинна , дореволюційна . На фото зображена  родина, але я на ній можу ідентифікувати  ось тільки прадіда  – звали його  Потапов Василь Якович. З цим фото я   долучилася до акції. І  можливо організатором воно стане у нагоді»

Велику кількість фото із родинного архіву запропонувала для проекту  мешканка міста Інна Мінакова. Вона розповіла  зворушливу історію, як цей архів рятувала  від знищення її бабця під час другої світової війни.

Координатор проекту-Сергій Звілінський   розповів: «Проект спрямований на дослідження історії міста, але з певним  нюансом – дослідженням  родинних історій, родинних фотокарток і родинних архівів. Мета – залучити якнайбільше людей, аби вони попитали старожилів: що ті пам’ятають про місто. Із таких от маленьких фрагментів локальних родинних історій сформувати  загальну історію міста, як воно розвивалося, як воно забудовувалося,  звідки вони переїхали. Місто зростало дуже динамічно,  і населення складалося переважно із  приїжджих. Промо- виставка спрямована на те, аби зацікавити мешканців. Тобто люди підходять, дивляться на старі фотокартки, і це стимулює їх  переглянути і  перебрати свої родинні архіви. Можливо щось там цікаве знайти. Ми з радістю всі фотокартки скануємо, і ці фото будуть використані в подальших виставках. В кінці проекту у нас буде така загальна велика виставка, де будуть використані вже і матеріали, які нам принесуть в рамках цього проекту, які додаються до тих,  що ми вже маємо. А сьогодні на виставці  представлені фото, які стосуються дореволюційної та дорадянської історії міста. На  фото саме  підібрані будинки, що знаходились на локації, де зараз проходить виставка. Це старі будинки, знакові  для міста Олександрівська, найкрасивіші, найбільші будинки. Ці фотокартки, які ми виявляємо,  публікуємо у Фейсбуці,  а  люди їх коментують та теж розповідають власні історії. Ми  співпрацюємо з місцевими істориками, краєзнавцями, просто дослідниками міста, урбаністами та митцями , співпрацюємо із краєзнавчим музеєм, із архівами, бо  частина фотокарток знаходимо в обласному архіві, з різними установами і бібліотеками у тому числі. Екскурсію ми запланували навколо цієї локації, тому що  фактично це серце міста Олександрівська.                                    

    Наступні виставки у нас будуть про колишнє село Вознесенівка  і Соцмісто забудови 30-х 50-х років. А потім, в кінці проекту, буде загальна велика виставка, майже  фестиваль. На ньому буде більше екскурсій а ще  будемо демонструвати відео- кадри, коротенькі документальні фільми про наше місто».

Напевне найцікавіша частина заходу –  екскурсія, проведена істориком та краєзнавцем Валерієм Стойчевим. Це захоплююча розповідь про далеке минуле міста Олександрівська,  яку хотілося слухати годинами. Валерій розповів слухачам саме про ті місця та локації, по яким неспішно рухалася екскурсія. Про садиби перших забудовників, які існували у ХІХ сторіччі, про перші фотоательє  у місті. Саме  завдяки їх власникам ми  і маємо змогу бачити чудові світлини куточків старого Олександрівська, а ще, звісно,  про  людські долі мешканців міста, про їх надії та сподівання. Зрозуміло,  така розповідь не залишила байдужих.

Ада Едуардівна Мирська, мешканка міста та активістка ГО «За життя».  щиро, схвильовано та  піднесено прокоментувала побачене та почуте за заході, та закликала всіх небайдужих приєднуватися до вивчення  власної історії, зокрема історії нашого міста: «Сьогодні я отримала смачні емоційні факти. Фотографія –  це як консервація емоції з  минулого,  і зараз я почуваю себе збагаченою. Ми проживаємо у Запорізькому краї,  і дуже важливо знати своє коріння, свою історію. Тому що історія – це  як коріння у дубів. Чим більше коріння, тим могутніший дуб. Я закликаю всіх вивчати власну історію тому що тих,  хто знає свою історію, –  не подолати»

Олександр Максимов