Нашого цвіту по всьому світу:  Хіджаб і ковзани

Нашого цвіту по всьому світу: Хіджаб і ковзани

Дивовижна історія про те, як хлопчик із Дніпрорудного виховав головну претендентку на  олімпійське золото з фігурного катання у… Арабських Еміратах

 

Український тренер Євген Ковальов працює зі збірною ОАЕ з фігурного катання. Головною його ученицею є 5-разова чемпіонка ОАЕ Захра Ларі, яка здобула світову популярність після того, як виступила в хіджабі на міжнародних змаганнях в Італії, а судді зняли бали за головний убір. Пізніше заради спортсменки Міжнародний союз ковзанярів (ISU) вніс поправку до регламенту, що дало можливість жінкам по всьому світу, які катаються в хіджабі,  мати право виступати нарівні з іншими учасниками без зняття балів.

 

Євген нині живе і працює у ОАЕ. Він сам вийшов до нас на зв’язок, розшукавши  в Інтернеті контакти газети «Запорізька правда», щоб, поділившись власною історією, надихнути земляків боротися за свою мрію.

 

  • Євгене, як так сталося, що ви фахово захопилися фігурним катанням, адже у нас у Запоріжжі і можливостей таких не було?
  • Займатися фігурним катанням я починав у рідному місті – Запоріжжі. Варто зазначити, що ми з сім’єю жили в Дніпрорудному і на тренування мене возили батьки. Для того, щоб потрапити на лід доводилося долати 80 км бездоріжжя в одну сторону. Особливо складно було дістатися до льодової арени взимку, коли трасу замітало снігом і поїздка ставала небезпечною. Одного разу ми потрапили в сильний снігопад і наша машина застрягла в снігу на шляху до Запоріжжя, але я був проти того, щоб миритися з обставинами і вирішив пересісти на попутку. Через пів години нам вдалося зупинити вантажівку, водій якого погодився підкинути мене до запорізького катка. Запорізький лід завжди був дуже мінливим, спочатку це був “Полюс”, потім “Катран”, а потім і зовсім перетворився в “Метелиці”. На жаль, у нас ніколи не було цілорічного льоду через те, що всі катки були купольними і ближче до літа лід розморожували, тому що в спеку морозити лід було неможливо. Пам’ятаю, як в травні лід починав танути і падіння з стрибків припадали прямо в калюжу і потрібно було йти повністю переодягатися або терпіти до кінця тренування. Часто змінювалися назви, директора, а колись лід взагалі були відсутні цілий сезон! Незважаючи на всі обіцянки повернути каток до палацу спорту “Юність”, щоб фігурне катання і хокей могли функціонувати цілий рік, нічого не відбулося і запорізькі спортсмени так і не можуть повноцінно тренуватися, не перериваючи процес на 4, а то і на 5 місяців. Хотілося б відзначити дуже сильний тренерський склад, з яким я працював в Запоріжжі. Мої перші тренера: стоячку Євгенія Едуардівна і Попова Лариса Олександрівна. Ці тренера завжди вірили в мене і за це я їм дуже вдячний! Пізніше мене запросили тренуватися в школу Олімпійського резерву “Метеор”. Ця школа славиться своїми учнями, а саме Олімпійськими Чемпіонами: Тетяна Навка, Тетяна Волосожар, Оксана Баюл. Кілька місяців батьки возили мене на тренування в Дніпро, але 163 км шляху давалися непросто. З огляду на кількість тренувань, по 5-6 годин на день ми вирішили, що я залишуся жити в Дніпрі, де батьки зняли мені кімнату неподалік від спортивного комплексу “Метеор”.
  • Згодом ти обрав професію тренера
  • Паралельно з тренуваннями в Дніпрі я почав свою тренерську діяльність, і мені це сподобалося. Те почуття, коли ти навчив спортсмена чогось нового, допоміг йому досягти нових вершин, – воно незбагненне. Іноді навіть радієш перемогам твого підопічного над якимись складним елементом більше, ніж якби ти освоїв цей елемент сам. Згодом це почуття посилилося, коли мої спортсмени почали вигравати медалі і кубки на змаганнях. Після роботи в Україні пішла робота на Кіпрі, куди я поїхав в 2013 році. На Кіпрі я працював тренером в місті Лімассол. Серед моїх учнів я б хотів відзначити Поліну Устинову і Даніелу Іпсарідес, які ставали Чемпіонками Кіпру, а також брали участь і перемагали на міжнародних турнірах. На міжнародних змаганнях в ОАЕ мою роботу зі спортсменами високо оцінили члени Федерації Зимових Видів Спорту ОАЕ і запропонували мені співпрацю.

 

 

Команду Євгена нині можна, по-праву назвати однією з найбільш інтернаціональних. Під його керівництвом тренуються спортсмени з більш, ніж 40 країн. Деякі з них представляють свої країни на Національних та міжнародних першостях. Однією з найталановитіших і найперспективніших спортсменок-фігуристок фахівці вважають Захру Ларі(ОАЕ)

 

 

  • Захра останнім часом стала популярною на міжнародному рівні. Як це сприймається у суспільстві?
  • Так, дійсно, Захра стала популярною на міжнародному рівні і в неї є свої фанати. Дуже багато дівчат та жінок по всьому світі хочуть бути схожими на Захру. Вона для них своєрідний ‘role model’ або, як кажуть “influencer”. Раніше дівчатам було дуже важко почати займатися фігурним катання, тому що танці під музику, та ще й в лосинах не дуже добре сприймалися у мусульманському суспільстві, але Захра відкрила цей світ можливостей для жінок. Захра є амбасадором таких брендів, як  Nike, Swarovski, Red Bull, Etihad, Marks and Spencer, Nissan, Merceders та інші. Всі ці досягнення доводять високу значимість Захри у суспільстві.

 

  • У зв’язку з цим: наскільки популярно в ОАЕ фігурне катання. Як справи з льодом, скільки професійних ковзанок?

 

  • На жаль, ОАЕ не можуть похизуватися кількістю ковзанок, але якщо ми візьмемо до уваги такі фактори, як спека, розмір країни, вік країни (Еміратам всього 50 років), то можна сказати що 4 повноцінні льодові арени та ще 5-6 ковзанок меншого розміру – це дуже непоганий показник. В ОАЕ є попит на фігурне катання, але цей спорт не з дешевих, тому не всі можуть собі дозволити тренування і більшою мірою справа в ціні льоду. 

 

  • Як організований ваш тренувальний процес, якими є його особливості?

 

  • Тренувальний процес мало чим відрізняється від того, як тренуються спортсмени по всьому світі. Наші фігуристи починають перше тренування перед тим, як йти до школи – о 6-й ранку. Після школи спортсмени повертаються до льодової арени, де на них чекає ще 2-3 години тренувань. Це може бути 2 години на льоду, а після цього ОФП, СФП, хореографія, або ‘Harness class’. Цей клас –

частіш за все входить в програму СФП в Україні, але в ОАЕ ми тренуємося на лонжі та інших тренажерах для стрибків окремо. Деякі спортсмени мають інший графік, якщо вони ‘home schooled’, тобто вчаться вдома.

Також в мусульманських країнах є такий місяць – Рамадан, коли люди можуть пити та їсти тільки після заходу сонця. На цей місяць тренування мають інший вигляд. Інтенсивність тренувань зменшується, та ми намагаємося тренуватися вранці та пізно ввечері о 22-23 годині. Ми експериментували та все ж визначилися, що такий графік є оптимальним за таких умов.

 

  • Наскільки вплинула на нього пандемія?
  • Пандемія дуже сильно вплинула на весь світ та фігурне катання в цілому. Ми планували 2-3 змагання після березня, але всі вони були скасовані.
    Дуже прикро, що це трапилося, тому що спортсмени були у дуже гарній формі та мали усі можливості на перемогу та ‘personal best’ результати.

3 місяці ми тренувалися тільки онлайн, а зараз наша льодова арена в Абу-Дабі на реконструкції. Ми вирішили на деякий час переїхати до Дубай, де функціонує 2 льодові арени. Дуже багато атлетів засмучені тим, що вони так плідно готувалися до змагань та не змогли прийняти участь, але я маю надію, що в наступному сезоні в них буде змога продемонструвати усі свої навички та програми.

 

  • Чи готуєте нові програми до наступного сезону?
  • Ми вирішили залишити програми останнього сезону, тому що в цьому сезоні нам їх не вдалося показати.

Останнє літо Захра провела у США, де вона тренувалася під пильним наглядом одного з найкращих тренерів сьогодення – Рафаелем Арутюняном, а з програмами Захрі допомогла хореограф з України – Чемпіонка України та учасниця Юніорських Чемпіонатів Світу – Аліна Мілевська.

 

  • Ви тренуєте тільки Захру чи дітей також?
  • В мене є багато спортсменів і це не тільки професійні атлети, але й аматори. Є вважаю, що країни, які тільки розвивають цей спорт – повинні починати з аматорського фігурного катання для того, щоб популяризувати культуру фігурного катання. Згодом вже прийде професійний спорт, як еволюція. В нашому випадку еволюція пройшла швидко, таким чином ми отримали таких гарних спортсменів, як Захра Ларі, Діяб Аль Дармакі, Тея Абу Діван. Усі вони тренуються під моїм наглядом та представляють країну на міжнародних змаганнях.

Вік спортсменів з якими я працюю починається з 4 років, а найстаршій спортсменці 50 років.

 

  • Чи стежите за подіями в українському фігурному катанні. Як оцінюєте?
  • Так, мені дуже цікаво спостерігати за українським фігурним катанням. Особливо вболіваю за тих спортсменів, з ким знайомий персонально, кого тренують мої тренери, які тренували мене, або за тих, з ким доводилося тренуватися пліч о пліч. Вважаю, що спортсмени в Україні є найсильнішими, найвитривалішими та найдисциплінованішими, але тих, хто займається професійно не так вже і багато. На мою думку це залежить від державної підтримки, а саме якщо ми звернемо увагу на чисельність льодових арен. Багато міст України не мають ковзанок, тому просто немає тієї чисельності спортсменів, яку хотілося б бачити. Цей зв’язок прямо-пропорційний, більше ковзанок – більше спортсменів. Більше – спортсменів – більша конкуренція і, таким чином, рівень фігурного катання зростає.

 

Яку пораду дасте своїм землякам і землячкам, які хотіли б також стати професіоналами у фігурному катанні?

– Ідіть за мрією. Мрії, якщо вони справжні, обов’язково здійснюються.