Природна спадщина України: Як було ще до Київської Русі

Природна спадщина України: Як було ще до Київської Русі

У парку природи «Беремицьке», що в Остерській ОТГ на Чернігівщині, його засновники  поставили перед собою шляхетну мету – відтворити первозданну природу, яка була в цих краях ще до часів Київської Русі

Втілюючи ідею ревайлдингу (відновлення природи, притаманної тій чи іншій місцевості), працівники парку засаджують і заселяють територію тими видами рослин, тварин, птахів, комах, які утворять замкнутий біологічний цикл прадавнього чернігівського Полісся.

Нагода відвідати парк «Беремицьке» трапилася в рамках прес-туру за  проектом Українського кризового медіа-центру «Сучасні регіональні медіа – запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні», який реалізує Український кризовий медіа-центр за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві. «Беремицьке» своїм природничим потенціалом  схоже на Асканію Нову. Разом з тим, легко переконатися в його  унікальності.

Адміністративна директорка парку  Тетяна Ферльовська, менеджер з туризму  Ростислав Полушвайко і менеджерка освітніх проектів  Катерина Ковальчук розповіли історію заснування парку і провели екскурсію по всіх  його знакових і знаменних місцях.

Офіційне відкриття парку відбулося 13 жовтня 2017 року. Його загальна площа становить близько 500 га, з яких 200 вже облагороджені й нанесені на карту. На ній позначено три туристичні маршрути. Вони прокладені лісовими стежками й дозволяють пройтися навісними містками над ярами, побачити штучні озера, реконструкції скіфських скульптур, старослов’янське капище. Та найбільше відвідувачі зацікавлені  у  зустрічі з дикими тваринами й птахами. Гуляючи парком, можна угледіти тарпаноподібного коника, європейську лань, муфлона, косулю, вепра й десятки видів птахів. Щоправда, нам   цього разу їх побачити так  і не вдалося. Було дуже спекотно. І, вочевидь,  звірі поховалися десь у затінку та відпочивали.

            За словами наших екскурсоводів, багато видів тварин, які колись населяли цю територію вже або знищені людьми, або на межі зникнення і занесені до Червоної книги. Тому частину з них у парк доводиться завозити з-за кордону. Цього року тут мають з’явитися туроподібні – дикі корови, які в давнину мали півтори тонни ваги й метрові роги. Свого часу вони були найбільшими тваринами цієї місцевості. Повернути в чернігівські ліси сподіваються  і зубра.

Одним із найцікавіших екскурсійних об’єктів тут  визнано Музей диких котів. Інформація про цих тварин зібрана у приміщенні, облаштованому за сучасними європейськими стандартами – ніяких опудал! Тут можна побачити їх живцем, переглянувши   фільми про життя кошачих у дикій природі, або завітати  у вольєри.

Є тут і стайні, де утримують кілька порід коней. Найцікавіша з них – фалабелла. Представники цієї аргентинської породи є наймініатюрнішими у світі кониками. Вони розміром з велику собаку, менші навіть як поні. За бажанням. Відвідувачі можуть замовити кінну прогулянку  парком.

У місцевому  «Міні-зоо» наш гід Ростислав пояснив, що це означає не маленький зоопарк, а зоопарк найменших у світі свійських тварин. З різних країн світу сюди вже завезені малесенькі свинки (міні-піги), корівки шотландської породи декстер, сицилійські ослики. Коники фалабелла й камерунські кізочки, які поки що утримуються окремо, теж тут житимуть. У планах парку – закупити ще найменших овечок.

 Біля вольєрів з лосями Ростислав розказав зворушливі історії цих тварин, врятованих людьми у лісі після того, як їхніх матерів, імовірно, застрелили браконьєри.

– Лося Аслана ми вигодували молоком. А Єву  в сусідньому селі Євминка знайшли грибники. Малій  було  близько двох місяців. Вона помирала,  й над нею уже кружляли ворони. Ми це лосеня теж забрали, назвали Євою і вигодували. Враховуючи те, що лось є зникаючою в Україні твариною і до 2050 року, за прогнозами, його може зовсім не стати, ми вирішили реалізувати соціальну програму з відновлення популяції. Створимо розплідник лосів і нащадків Аслана та Єви будемо реінтродукувати. Врятовані нами лосі є одомашненими і біжать на людей, що для них небезпечно, тому вони житимуть у великому вольєрі. А от їхній молодняк ми випускатимемо в ліс, де в нас ходять уже дві лосиці, – розповів Ростислав.

 

– Парк втілює проекти зі збереження культурної спадщини, співпрацює з університетами, проводить велику просвітницьку роботу, працює з дітками і громадами. Клуб юннатів Сіверщини – один з проектів нашої співпраці, – розповіла  Тетяна Ферльовська.

Попри прагнення відтворити  первісну природу, тут подбали і про комфортне пербування туристів. Облаштовані  зручні кемпінги із повним комплексом побутових послуг. Є  наметове містечко  і  сектор з еко-будиночками. Окрема територія відведена під барбекю-зона. Працює кафе, продовольчий магазин і сувенірна лавка. Для проведення семінарів, конференцій, тренінгів звели  великий сучасний конференц-зал.

 І чимало різноманітних культурних акцій тут проводять. Зокрема, звичайно у вересні, збирають фестиваль реконструкторів. Люди одягатимуться і житимуть так, як жили їхні предки в Х сторіччі. У програмі –  лицарські бої, різні атракції, концерти, ярмарки.

Тож якщо втомилися від нудних буднів і мрієте про  дивовижні пригоди, гайда до парку «Беремицьке»! Ви не пожалкуєте!