Прошу слова: « Не дозвольте Гугніну знищити Запорізьку політехніку» Відгук на публікацію

Прошу слова: « Не дозвольте Гугніну знищити Запорізьку політехніку» Відгук на публікацію

Опублікований у нашій газеті № 38 від 01.10.20р. у рубриці “Пильнуй!”   матеріал “Трунар “Запорізької правди” Едуард Гугнін зібрався очолити Національний університет “Запорізька політехніка” викликав широкий резонанс. Редакція отримала чимало відгуків на цю публікацію. Як виявилося, пан Гугнін вже встиг «наслідити» повсюди, де тільки міг. Один із цих відгуків ми не змогли оминути, оскільки мова іде про загрозу життєдіяльності  одного з найавторитетніших і найстаріших вишів Запорізького краю –  Запорізького національного технічного університету, який віднедавна називається “Запорізька політехніка”, а також безпосередньо про безпеку для життя і здоров’я  його студентів та викладачів.

Колишній головний енергетик Запорізької політехніки  Юрій Жук відверто розповів,  у  якому вкрай небезпечному технічному стані перебувають нині  електромережі в окремих учбових корпусах  вишу, і чому саме  через Едуарда Гугніна він змушений був звільнитися з посади.

Експертність та компетентність Юрія Жука щодо оцінки стану електромереж не викликає сумнівів. За фахом він військовий інженер-електрик. Свою службу ніс у відповідних військових підрозділах, починаючи з начальника групи обслуговування до головного інженера за відповідними напрямками експлуатації військової техніки та наземного обладнання, з високим ступенем фахової відповідальності. Перебував на посадах керівного інженерного складу за фахом. Після звільнення у запас продовжив працювати за фахом. Опікувався питаннями страхування від нещасних випадків у промислових галузях  у сфері  енергетики і електротехніки у страховій компанії ЗАО СК “Крона” Міністерства  палива та енергетики України, Згодом продовжив цю роботу на посаді  правового і технічного  інспектора у Запорізькому обкомі профспілок енергетики та електротехнічної промисловості України, працював на упередження електротравматизму, пов’язаного із використанням електрообладнання та експлуатації електромереж напругою до 150 кВ.  По тому, працював у ПАТ “Запоріжжяобленерго” провідним фахівцем з економічної та фінансової безпеки, викривав  корупційні схеми крадіжок електроенергії та майна товариства.

Протягом всього цього часу він продовжував самоосвіту, проходив щорічно необхідні державні навчальні курси за фахом. Має понад вісім років досвіду в експертній та аналітичній діяльності в різних галузях промисловості, з яких три роки в промисловій енергетиці. Проходив практичне стажування на посаді заступника головного енергетика одного із Запорізьких підприємств харчової промисловості. Здобув найвищу, 5 групу допуску з електричної безпеки, щорічно проходив атестацію у територіальних інспекціях  Держпраці та Енергонагляду. З жовтня 2017 року, за напрямком Запорізького міського Центру зайнятості населення, приступив до роботи в ЗНТУ, був прийнятий на посаду головного енергетика.

  • Стаючи до роботи, я вже уявляв собі, що з електромережами у виші не все добре. Але те, з чим мені довелося тут зустрітися, виявилося справжньою катастрофою, – розповідає Юрій Іванович. – Капітальних ремонтів мереж і електрообладнання тут своєчасно, передбачених Регламентами технічної експлуатації та графіками ППР, ніколи не проводилося. В аварійному стані перебували всі силові масляні трансформатори ТП № 1279. Ізоляційні поверхні  магістральних будівель та споруд майже та вщент зотліли внаслідок їх тривалої експлуатації. У деяких приміщеннях зі стелі звішувалися нашвидкоруч скручені пучки проводів. Розподільчі шафи та коридорні ЩО були нафаршировані небезпечними через несправність арматурою та комутаційним обладнанням. Ремонти в аудиторіях та службових приміщеннях проводили. І навіть нові розетки та вимикачі виставляли, але… підключали їх до розподільчих мереж, які вже не витримували дозволеного навантаження. І до трагедії залишався практично лише один крок.

Ситуація ускладнювалася ще й тим, що у службі головного енергетика, в якій за регламентом технічної експлуатації мало б працювати 37 фахівців, залишилося лише 3 електромонтери та 4 чергових з режимом праці доба на три. З огляду на завантаження, вони лишень встигали вкручувати лампочки і лагодити світильники та розетки.

  • На підтримку працездатності електромереж та забезпечення їх безпечної експлуатації, на виконання найскладніших видів та обсягів робіт з поточних та капітальних ремонтів електромереж та обладнання Університету, враховуючи критичний стан кадрового забезпечення енергетичної служби відповідними профільними фахівцями, виникла крайня та термінова потреба залучати підрядників. До цього я і вдався. Зробивши огляд всього цього тривожного та край небезпечного електрогосподарства, розробив план першочергових робіт, – продовжує Юрій Іванович.- Але переконати керівництво у їх необхідності було нелегко. Практично жодного разу не вдалося спрацювати на своєчасне упередження аварійної ситуації. Наприклад, один із аварійних трансформаторів, а саме, ТМ № 5, вдалося вивести з роботи лише за втручанням пожежної інспекції, бо він же потік. Навколо нього сформувалися масляні калюжі, і найменша іскра могла призвести до пожежі. Ремонт його, внаслідок відсутності коштів, ми не могли виконати протягом півроку. Хоча за нормами аварійна ситуація має ліквідовуватись за 24 години. Повністю порушено та не виконується, внаслідок відсутності бюджетних коштів, графік виведення силових масляних трансформаторів ТП № 1279 у капітальний ремонт. Інший випадок, електромережа всередині стіни у головному корпусі нагріла стіну настільки, що вона вся була розпечена від підвалу до останнього третього поверху. І я змушений був підвести до неї першого керівника закладу і спонукати його прикласти руку, щоб  він особисто побачив та відчув це. І тільки тоді отримав вказівку на термінове відключення магістральної електромережі та виведення її з експлуатації для проведення відповідного ремонту із залученням підрядника.

Не можна не згадати і про пожежу у навчальному корпусі № 2, яка сталася  торік 7 вересня. Щойно розпочався навчальний рік. Тоді, через застарілу електропроводку згоріли перекриття стелі третього і другого поверхів. Найбільше постраждали аудиторії 204 та 304. Вигоріли електропроводка, підлога і стеля, меблі, обладнання.  Пожежу гасили 6 пожежних бригад на спеціалізованих автівках. Було вилито  сотні тон води, яка здебільшого всмокталася у стіни і перекриття,  що, в свою чергу, може призвести до обвалення будівлі. Результати розслідування, яке провела експертна лабораторія МЧС, встановивши причиною загоряння, а саме, несправні люмінесцентні світильники, електропроводку та захисну арматуру, навіть не доведені до відповідних служб університету, а головне, електро-механічної служби, охорони праці, тощо. Внутрішнє службове розслідування в університеті проведено формально і навіть офіціально не встановили фактичний розмір нанесеного збитку.

Нагадаємо, що мова іде про технічний виш, в якому готують, в тому числі, фахівців електротехнічного профілю. І на думку, на той час,  головного енергетика вишу, саме тут майбутні фахівці мали б отримати свій перший позитивний  досвід організації справи. Натомість, виш виявився не тільки небезпечним для їхнього життя і здоров’я, а ще й поганим прикладом для навчання.

  • Мене пригнічувало, що фінансування вкрай необхідних робіт тут відбувалося за остаточним принципом. Все своє життя я працював чесно, щиро вболівав за справу, і мене обурювало, що за ці роки на посаді головного енергетика політехніки  мені жодного разу не запропонували сформувати робочий план виконання робіт (ППР, поточні та капітальні ремонти) і подати їхній щорічний бюджет. Гроші на проведення ремонтних робіт в електромережах закладу приходилося майже вигризати, особливо від бухгалтерії та інших фінансових закладів. На жаль, такі “дрібниці”, які, як ви розумієте,  зовсім не дрібниці, тут нікого з керівництва не цікавили, – образа душить Юрія Івановича.- Та я себе втішав, мовляв, невдовзі вибори нового ректора. Бо стало зрозуміло, що наступне керівництво Університету скоро складатиме свої повноваження. Тож я ще протримаюся до грудня 2020 року. І якщо прийде тямуща команда нового керівника, то все вдасться змінити на краще.

Розмови про те, що діючий ректор Університету складатиме свої повноваження, тобто, не балотуватиметься на новий термін, з’явилися і активізувалися саме тоді, коли у виші з’явився новий проректор з соціальних питань Едуард Гугнін. Нагадаємо, до цього часу він працював заступником голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля. І щойно його патрона  зі зміною влади у країні змістили з посади, безробітним став і пан Гугнін. Той факт, що у політехніці спеціально під нього створили нову керівну посаду, якої до того часу тут ніколи не було, викликав щонайменше здивування у членів викладацького колективу. А коли за кілька місяців він став спочатку виконуючим обов’язки першого проректора, а невдовзі і  першим проректором, працівникам Університету стало зрозуміло, “хто у хаті буде хазяїном”. Єдине, чого не могли втямити технарі, так це, як же так могло трапитися, що керівником у технічному вищому навчальному  закладі став нічого не тямущій у технічних науках гуманітарій. І багато хто з науковців сприйняв повідомлення допоки діючого, хоча і само усунутого від керівництва, сучасного ректора про те, що він рекомендує Едуарда Гугніна на посаду ректора, як особисту образу. Але то вже інша історія. Про неї ми згодом теж розкажемо нашим читачам. А зараз повернемося до  сумнозвісних електромереж вишу.

Черговий виток напруження у справі налагодження електромереж вишу для його головного енергетика стався, коли постало питання про монтування і підключення у актовій залі головного корпусу вишу системи вентиляції і кондиціонування повітря.

  • Це доволі вартісне, понад 200 тисяч грн, і вельми потужне, на 45 кВт, електричне обладнання, і воно потребує від мережі електропостачання 0,4 кВ задоволення відповідних вимог щодо електричної та протипожежної безпеки, – пояснює Юрій Іванович. – На жаль, як вам зрозуміло із моєї розповіді, у нас немає таких достатньо безпечних в експлуатації мереж. А та, що існує, не відповідає замовленим характеристикам. Не можна просто взяти та “кинути’’ новий кабель для електропостачання нового обладнання. Спочатку необхідно привести діючи мережі до безпечного стану, тобто,  виконати їх ремонт відповідно до Регламенту…  та встановити додатково захисне та комутаційне обладнання. Цю аксіому розуміє навіть студент першого курсу електротехнічного факультету. Щоб не порушувати діючі законодавчі та нормативні акти, особливо в умовах, коли мова іде про життя та здоров’я людей, які масово збиратимуться у цій актовій залі (від 200 до 400 людей), необхідно розробити відповідний проект, провести його технічну та фінансову експертизу, узгодити проект у всіх інстанціях і виконати всі роботи у чіткій відповідності до нього. Згоду на замову такого проекту я безпосередньо отримав від діючого ректора ще до появи у виші Едуарда Гугніна. І за весь час, що Едуард Гугнін працював у нашому виші на посаді першого проректора, я жодним чином з ним не пересікався. Якось не було в тому потреби. Хіба що, час від часу, віталися при зустрічі у коридорах, та зрідка заходив до нього за якимось підписом. Ніколи у нас не було ані фахових, ані колегіальних розмов та конфліктів. До початку проектування, мною та головним інженером Університету, Олександром Карвілісом, були залучені відповідні та достатньо компетентні фахівці різних установ та рівнів, які, незалежно від мене, як головного енергетика навчального закладу, вивчили технічний стан діючих електромереж, а саме, від технічного стану та дозволеної потужности силового масляного трансформатору ТМ №1 трансформаторної підстанції ТП № 1279 до розподільчої шафи ШР №7 в електрощитовій головного корпусу, приміщення № 151А, визначили необхідні види та обсяги майбутніх робіт на проведення капітального ремонту. На підставі видів та обсягів робіт, а також, потребуємих для ремонту обов’язкових матеріальних ресурсів, спецтехніки та інше, проектною організацією було також розроблено інвесторський (рекомендований) кошторис. Коли вже проект на проведення капітального ремонту електромереж головного корпусу та підключення до них нового електричного обладнання в актовій залі був готовий, і я подав його для узгодження керівництву Університету, у тому числі, розгляд питань на можливий кошторис майбутніх витрат, який не я визначаю, а проектна організація, щодо проведення капітального ремонту мереж та будівництва нової магістральної мережі живлення системи вентиляції та кондиціювання актового залу, трапилася безпрецедентна ситуація. Я вже звик до того, що на виконання ремонтних робіт в електромережах Політехніки із залученням підрядників (власних ресурсів в Університеті, як було сказано раніше, вкрай не вистачає) у нас ніколи немає або недостає коштів. Мене звично  “проігнорував” та не підтримав проректор з адміністративно-господарчої частини, перенацілив до “куратора” проекту з встановлення нового  вентиляційного обладнання у актовій залі –  голови профспілки студентів та аспірантів. А той, звинувативши мене у професійній непридатності та “намаганні розтратити бюджетні кошти”, просто принизив і не захотів далі розбиратися. Я ледь стерпів таке приниження. І коли мене запросили на розмову до Едуарда Гугніна, вже першого проректора Університету, сподівався, що зараз все вдасться владнати. Я взяв всі необхідні документи, підготувався до доповіді, сподівався переконати майбутнього керівника Університету у доцільності в подальшому проведенні  розроблених проектантом організаційних, технічних та фінансових заходів.

На жаль, не так сталося, як гадалося. Спочатку Гугнін навіть не признав головного енергетика. Просто “забув”,  навіщо його викликав. А щойно спантеличений таким прийомом Юрій Іванович спробував розпочати свою доповідь, Едуард Гугнін його перебив, не забажав у подальшому самостійно розглянути проектну та кошторисну документацію, досконально та особисто розібратися з матеріалами, вирішити суперечні питання і зажадав від нього… у цей же день заяву на звільнення (зверніть увагу на те, що Едуард Гугнін нещодавно був проректором із соціального захисту працівників Університету, кандидат соціологічних наук, доцент у зазначеній  галузі).

  • Це обурює, як Едуард Гугнін ставиться до людей, – не може стримати емоцій Юрій Іванович. – Він вже вважає себе керівником нашого вишу, бо сучасний ректор перед майбутніми виборами вочевидь, самоусунувся, але ані поваги до фахівця, ані розуміння до людини у Гугніна немає. Працювати головним енергетиком закладу з таким майбутнім керівником, особисто для мене, стало недоцільним та шкідливим для власного здоров’я. Зрозуміло, що я написав заяву у той же день і звільнився з посади за законною процедурою. Але мені щиро шкода тих, хто працюватиме під керівництвом цього “гуманітарія” та “соціального захисника”. Втім, це лише морально-етичний аспект. І багатьом нині не звикати принижувати себе і свою гідність на догоду керівнику. Більше я вболіваю за те, що нефахівці підключать потужне обладнання до старої мережі, яка знаходиться в аварійному стані, і це призведе до непоправного. Університет не повинен бути об’єктом підприємницької діяльності та інструментом брудних геополітиичних ігр. Закликаю колишніх колег, не дозвольте продовжувати таким майбутнім керівникам та їх непрофесійним командам політику можливої руйнації нашої Запорізької політехніки, не дайте накоїти їм у майбутньому лиха.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Ця сумна сповідь колишнього головного енергетика Запорізької політехніки Юрія Жука не повинна залишити байдужих. Закликаємо всіх, хто може вплинути на ситуацію, в першу чергу, звертаємося до правоохоронців, прокуратури, СБУ,  зробити все можливе, щоб упередити трагедію.

В свою чергу, пропонуємо Едуарду Гугніну оприлюднити у нашому виданні власну позицію у зазначеному питанні. Ми відкриті до співпраці.

 

 

Записала Наталя Зворигіна