Пам’яті колеги

Пам’яті колеги

Пішов за обрій Юрій Єршов-Холодний.

10 грудня на 72 році життя пішов у вічність поет, член Національної спілки письменників України Юрій Іванович Єршов-Холодний.

 Він народився 7 лютого 1949 року в селі Миколай-Поле Верхньохортицького району Запорізької області. Закінчив школу № 59 у Запоріжжі. Працював на трансформаторному заводі. Закінчив Львівський інститут фізичної культури. Став майстром спорту, чемпіоном України з важкої атлетики.

Член Національної спілки письменників України з 2011 року.  Юрій Єршов-Холодний – автор кількох поетичних збірок, серед яких – «Кришталева ластівка» (2008), «Народе необачний: поезії» (2009, яку виправив, доповнив і перевидав ще у 2014 та 2017 роках із назвою «Народе необачний: драматична поема»), «Магія ночі: вірші» (2014), «Дорогою грому»: вибрана лірика» (2017). Окремі твори друкувалися в журналі «Хортиця». Вірші почав писати ще в школі. Відвідував літературну студію в палаці культури «Металург», яку вів відомий поет Олександр Стешенко. Уперше поетичні рядки надрукували в газеті «Комсомолець Запоріжжя» (1966). Згодом твори поета неодноразово публікувалися в газетах, журналах. 1990 року вірші увійшли до книги поезій запорізьких авторів «Созвучье», а 2008 року – до антології творів літераторів  Запорізького краю «Обрус».

Для історіософських мотивів поезії митця характерним є всебічне зображенням етапів історичного розвитку українського суспільства. У творах автора оживають скіфи, сармати, «пращурів далекі племена» («Таврія»), Данило Галицький та запорозькі козаки («Моє походження», «Горіх, каштан і дуб»), Петро Калнишевський («Калнишевський»), становлення й відновлення національної державності («Крути»), трагізм розвитку українського суспільства за часів тоталітаризму – «сніги Гулагів», «Соловків льоди», «голодомори жорстокої червоної орди» («Молодим»), недавнє трагічне минуле – поезія «Майдан», присвячена пам’яті Небесної сотні. В уривках із поеми «Спадщина» в оригінальній формі автор зумів поєднати образ Київської Русі, Червоної площі та «червоних чоловічків», Кремлівської брами та «червоного тирана» та безногих і безруких хлопців, які повернулися з АТО.

У поетичних рядках Єршова-Холодного постають образи славних українців – ватажка опришківського руху Олекси Довбуша, гетьмана українського козацтва Павла Павлюка, кошових отаманів Запорозької Січі Івана Сірка, Петра Калнишевського та культурних діячів (Катерина Білокур), переважно письменників – Григорія Сковороди, Івана Котляревського Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Тодося Осьмачки, Юрія Клена, Олеся Гончара, Дмитра Павличка.

Порушує він проблеми патріотизму, відданості рідному краю: «О Україно – мій майдан, / Уся – від Заходу до Сходу! Я серце вирву і віддам / Заради єдності народу» («Майдан»). Автор закликає пильнувати Україну, щоб «не стати жертвою облуди», «не відступати в ейфорію» як у поезії «Ейфорія». Поет  сповідується в любові до України: «Шевченковою мукою люблю / Тебе, моя ошукана Вітчизна» («Скіфський стан»). А в «Українському засіві» «сіє Правду, щоб вродила Воля», «сіє Слово, щоб вродила Мова / І зацвіла – вустами зацвіла / Від Січі Запорозької до Львова, / І щоб вона на всіх одна була». Художній світ його концентрується навколо ідеї вільної України.

Його вірші високохудожні, образні. У тематичних вимірах його поезія багатопланова. Твори перейняті громадянським пафосом, болем за Україну, народ, мову. Так, мотив призначення поета та його поетичного слова на шляху до національного визволення порушений у поезіях «Я єсмь…»,  «Падші янголи», «Гордіїв вузол»: «Пильнуй, поете, мить / Оновлення народу. / Чави гадюче зло, / Веди народ до Храму, / Де б місця не було / Пілатові і Хаму» («Золотобанних лип»).

Глибинною духовністю пройняті твори Юрія Єршова-Холодного інтимного характеру. Це поезії, присвячені дружині: «Хустянка», «Дружині», «Знаєш, рідна, буде в нас ще свайба», «Ні –  щастя не стрінеться вдруге», «І тільки ти і квіти…», «Безкрилий янгол» та інші.

Він був частим гостем у школах, виступав, читав свої вірші. Його поезії із задоволенням вивчають і читають учні запорізьких шкіл. Адже твори поета не залишають нікого байдужим.

Юрія як людину світлу, відверту й товариську поважали колеги-письменники, вони високо цінили його твори.

Ми всі будемо пам’ятати тебе, друже, земля тобі пухом і світла пам’ять.

Запорізька обласна організація Національної спілки письменників України