Експертна думка: Як обрати  гідного ректора у «Запорізькій політехніці»?

Експертна думка: Як обрати гідного ректора у «Запорізькій політехніці»?

На 21 грудня призначено вибори нового ректора у славетному виші регіону – «Запорізькій політехніці». Для забезпечення процесу  в підрозділах «Запорізької політехніки» працюватимуть шість виборчих дільниць – в Запоріжжі, Токмаку та Бердянську, де знаходяться  підпорядковані політехніці технічні коледжі. Знаково, що  вибори відбуваються саме в час, коли технічний університет святкує 120(!) річчя з дня свого заснування. І отже, вибори нового очільника вишу мають символізувати новий  етап в його розвитку.

 Яким стане цей етап – славним продовженням  історичних традицій і нового піднесення навчального закладу вищої освіти і його виходу на  міжнародний рівень, чи ганебним злиттям з іншим вишем Запоріжжя?

Відповідь на це питання залежить від того, кого саме оберуть своїм керівником і лідером викладачі, студенти і технічний персонал університету.

Наразі відомо, що  посаду  виборюють три кандидати.

Едуард Гугнін, колишній заступник голови Запорізької облдержадміністрації, який до березня 2015 року працював заступником декана факультету соціології та управління з наукової роботи Запорізького національного університету, а нині вже понад року посідає посаду першого проректора «Запорізької політехніки». З 2011 року – кандидат соціологічних наук. Від себе додамо, дивно, що людина,  яка претендує на лідерство у середовищі науковців за 9(!) років не спромоглася захистити докторську дисертацію і здобути звання доктора і посаду професора.Отже, її авторитет у наукових колах вельми сумнівний. А найдивнішим є факт того, що лідером технарів-науковців хоче стати гуманітарій… Втім, не нам про це судити. Але додамо, що пан Гугнін, напевне, як гуманітарій і гуманіст. А також як посадовець, який мав діяти з продержавницьких позицій( сарказм.- ред.) удостоївся у середовищі шанувальників нашої газети ганебного прізвиська «трунар «Запорізької правди» за свою діяльність щодо знищення єдиного у Запорізькій області українськомовного видання регіонального рівня. Для цього він скористався своїм службовим становищем на посаді заступника голови ЗОДА.

Віктор Грешта, професор кафедри фізичного матеріалознавства, кандидат технічних наук

Олександр Овчинніков, завідувач кафедри обладнання і технології зварювального виробництва, доктор технічних наук.

Додамо, що нинішній в.о. ректора «Запорізької політехніки»  Сергій Бєліков, який очолює вуз з 1997 року, у виборах  участі не бере.

Не будучи фахівцями у технічних науках, не беремося міркувати щодо доцільності того чи іншого вибору очільника технічного вишу. Втім, не можемо не оприлюднити Звернення наглядової ради  «Запорізькї політехніки» до трудового колективу вишу за підписом її голови – Героя України Вячеслава Богуслаєва. Наводимо це звернення без купюр.

«Від імені наглядової ради НУ «Запорізька політехніка» мені як голові наглядової ради НУ «Запорізька політехніка» мені як голові Наглядової ради приємно відзначити, що у 2020 році університет відзначає  свою славну річниці – 120-річчя від дня заснування вузу. У зв’язку із завершенням каденції перебування на посаді ректора професора  С.Б.Белікова. професорсько-викладацький та  студентський колективи університету  чекає відповідальний крок – обрання нового ректора.

Під керівництвом С.Б.Белікова колектив університету домігся  певних позитивних результатів в роботі, за ці роки продемонстрував спадкоємність в гідній зміні керівників вузу базового технічного профілю. Колишні і нинішній ректор – відомі вчені. Кандидати та доктори технічних наук, професори, що знаходилися на чолі  прославленого професорсько-викладацького колективу  «Політехніки». Завдяки цьому , «машинка» завжди утримувала  лідируючі позиції у сфері  підготовки інженерно-технічних фахівців в Україні. За багато років «Політехніка» випустила тисячі висококваліфікованих  фахівців для промислового комплексу запорізького регіону.

Основною метою «Політехніки» завжди було утримування лідируючих позицій в якості одного з провідних технічних вузів країни. Разом з тим. Викликає занепокоєння той факт, що у Запоріжжі залишився лише один технічний вищий навчальний заклад. Та ми віримо у  великий науковий. Технічний потенціал «Запорізької політехніки» і розглядаємо університет як один з найбільш гідних резервів підготовки висококваліфікованих фахівців технічного профілю в Україні.

У зв’язку з майбутньою конференцією трудового колективу з виборів нового ректора, хочеться нагадати делегатам конференції ті критерії гідного керівника – ректора, які дозволяють університету зберегти базовий  технічний профіль і вивести «Політехніку» на новий, біль високий рівень наукового розвитку і підготовки науково-технічних молодих фахівців для промисловості регіону.

Згідно із напрямом  функціонування технічного ЗВО та з особливостями потреб запорізького регіону бажано, щоб посаду ректора обіймала особа, яка має технічну освіту, найвищу кваліфікацію та максимальні компентенції. Вважаємо, що це повинен бути кандидат, доктор технічних наук, професор, який протягом останніх п’яти років займав керуючі посади саме у НУ «Запорізька політехніка». Бажана наявність досвіду роботи на промислових підприємствах. У зв’язку із необхідністю розвитку інноваційної діяльності університету, ректор повинен відповідати таким вимогам:

  1. Бути вченим, який має реальні впровадження в промислових підприєм0тсвах України, розвиває співробітництво з іншими ЗВО та інститутами різної підпорядкованості;
  2. Мати високі якісні та кількісні показники науково-технічної діяльності. Які містяться в офіційних критеріях оцінки рейтингу ЗВО, а саме. Кількість публікацій, індекс Гірша, імпакт-фактор.
  3. Вести співпрацю з структурними підрозділами МОНУ. Формулювати спільні проекти із зазначеними організаціями та суттєво підвищувати імідж та пізнаваність як університету, так і нашого регіону в цілому.

Не менш важливим є продовження розвитку традицій НУ «Запорізька політехніка», що має віддзеркалюватися у повазі та підтримці керівника найбільш шановними вченими – керівниками наукових шкіл, а сам кандидат повинен брати активну участь у підготовці кадрів вищої кваліфікації та формування нової наукової школи».

Окрім голови наглядової ради Вячеслава Богуслаєва,  дане звернення підписали: Є.Карташов,  М.Євдокименко, В.Березовський, І.Кравченко, О.Головко. І.Пресняк, В.Петровський, І.Клейнер, О.Романовський. О.Антоненко, В.Мастец,  М. Черемиський.

Прокоментувати це звернення ми попросили одного з найавторитетніших викладачів «Запорізької політехніки» – професора кафедри обладнання і технології зварювального виробництва( в народі – кафедри зварювання), доктора технічних наук  Олега Биковського.

Олег Григорович працює у виші з 1963 року, після закінчення навчання у Ленінградському  кораблебудівельному інституті за фахом «Суднобудівництво, судноремонт». За роки роботи у «машинці» (зазначає, що із 120 років діяльності вишу він працює тут 57(!)- майже половину) з кафедри  зварювання випустив понад 4 тис висококласних фахівців. Перший випуск відбувся у 1966 році. Спеціалісти з дипломом «машинки» були затребувані на багатьох найпрестижніших підприємствах тоді ще Радянського Союзу. Запит на них був високий. Тож і спеціальність була напрочуд популярною. Абітурієнти з усього Союзу штурмували приймальну комісію. Були періоди, коли кафедра набирала по три(!) групи студентів – понад  70(!) молодих людей  на рік. І понині увесь освітній простір колишнього Радянського Союзу навчається за підручниками, які написав Олег Биковський. Закордонні колеги не шкодують коштів на видання його посібників, адже його наукові здобутки і понині залишаються проривними у світовій науці і техніці.

  • Сьогодні, на жаль, мушу констатувати, що зацікавленість серед української молоді до технічних спеціальностей і технічних наук спадає,  – говорить  Олег Григорович.- Тому є багато причин. І одна з них, на мій погляд, доволі суттєва, це падіння престижу  інженерно-технічних спеціальностей. І це закономірний результат падіння авторитетності вищої технічної освіти в цілому.  А відповідальність за це я покладаю на керівників технічних вишів. Якщо конкретно говорити за нашу «Запорізьку політехніку», я пережив тут не одного ректора. Працював з Михайловим, Поповим, Краснокутським, Беліковим. Спостерігав, як один ректор змінював на посаді іншого, а престиж технічної науки і технічної освіти невпинно понижувався. Якщо ми прагнемо відродження «Запорізької політехніки» і піднесення наукової і освітньої складової на якісно новий рівень, мусимо обрати гідного ректора. Цілком розділяю позицію наглядової ради нашого університету щодо критеріїв відбору  кандидата і визначення  переможця цих виборів. Сьогодні маємо три претендента. Щодо пана Гугніна, зазначу, що це одіозна фігура для нашого вишу. Він з’явився у нас незвідки спочатку проректором з соціальних питань. А невдовзі вже став першим проректором. Така запаморочлива кар’єра просто подих перехоплює. У нас, у науковому середовищі, таке неприйнятно. Тим паче, що людина зовсім необізнана  ані із специфікою нашого вишу, ані з технічними науками. За весь час його роботи у нашому навчальному закладі, а це понад рік, ми так і не пізнали його по справах. Зазначу, що він жодним чином не вразив позитивно, у хорошому сенсі цього слова, професорсько-викладацький колектив. Що вже говорити про студентів. Тобто ми його не знаємо, він у нас не користується реальним авторитетом. І я особисто буду дуже неприємно  здивований, якщо саме він посяде місце ректора. Тоді матиму сумніви щодо правдивості результатів виборів. Що ж до двох інших кандидатів, обидва – і Віктор Грешта, і Олександр Овчинніков – наші. Фактично, обидва виросли у фаховому сенсі на моїх очах. А Олександр навіть був  моїм студентом. Втім, Віктор в моїх очах заплямував себе, ставши  керівником однієї  вельми сумнівної кандидатської дисертації. Мені також відомі й інші факти, які свідчать про його схильність до  сумнівних компромісів і щодо розподілу учбового навантаження на викладачів, і щодо діяльності у приймальній комісії. Про Олександра можу сказати, що у студентські роки вчився він завзято, але свої  наукові  праці – кандидатську і докторську захищав у інших моїх колег. Його наукові розробки запроваджені на провідних промислових підприємствах Запоріжжя, України і закордону. Він активно співпрацює з багатьма науково-дослідними інститутами, створив  лабораторію із застосування титанових виробів у авіабудівництві, проводить дослідницькі роботи на «Мотор Січі». Він особисто підготував 5 кандидатів наук. Чимало з них працюють в науково-дослідних інститутах Академії наук України. Тож можна говорити вже про те, що Овчинніков створив свою наукову школу. Отже, для мене особисто – вибір очевидний. Що ж до того, який вибір зроблять мої колеги, зауважу лише: сьогодні ми вирішуємо не просто – кому очолити «Запорізьку політехніку». Сьогодні ми вирішуємо – чи житиме «Запорізька політехніка» взагалі.

Записала Наталя Зворигіна